Рішення № 140525113, 03.08.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

____________________

Справа № 572/2050/26

Провадження № 2/572/1881/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - Ведяніної Т. О.

за участю секретаря судового засідання - Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни справу № 572/2050/26 за позовом ОСОБА_1 до Сарненської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування заповітом

УСТАНОВИВ :

Представник позивача адвокат Олешкевич Ю.І. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до Сарненської міської ради в якій просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1,4671 га кадастровий номер 5625484400:05:002:0187 та на земельну ділянку площею 0,9406 га кадастровий номер 5625484400:04:002:0398, які розташовані на території Любиковицької сільської ради Сарненського району Рівненської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, після смерті матері ОСОБА_2 .

В поданій позовній заяві представником позивача указано, що позивач по справі є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті спадкодавиця була власником земельної ділянки (паю), яка дісталась їй, як члену бувшого КСП «Надслучанське» в результаті розпаювання земель даного КСП. У 2004 році на ім`я спадкодавиці було видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №070207 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,41 га. Коли позивач звернувся до нотаріуса з наміром отримати свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки, належні його померлій матері, йому було відмовлено, в зв`язку з тим, що державний акт був виданий вже після смерті спадкодавиці і вона за життя не набула права власності на вищезазначені земельні ділянки.

Отже, представник позивача вказує, що позивач позбавлений можливості оформлення право на це спадкове майно, що стало підставою для звернення із цим позовом до суду.

В судове засідання представник позивач подала письмову заяву, якою заявлені позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити.

Відповідачем Сарненською міською радою, суду подано письмову заяву, згідно із якою представник відповідача, просить приймати рішення у цій справі у відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи.

Позивач та відповідач заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Дані клопотання судом було задоволено.

Так, правовідносини між сторонами виникли із права на спадкування.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підстави та процедура набуття права власності на земельну ділянку на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 регулюються Земельним кодексом України.

Досліджена судом копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 доводить, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Любиковичі Сарненського району Рівненської області.

Копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №070207 від 20 серпня 2004 року, доводиться, що ОСОБА_2 є власником земельних ділянок площею 2,41 га, розташовані на території Любиковицької сільської ради Сарненського району Рівненської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до витягів із витягів з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі в Державному земельному кадастрі за ОСОБА_2 було зареєстровано дві земельні ділянки, передбачені Державним актом серії ЯБ №07027 та присвоєно цим ділянкам кадастрові номери № 5625484400:04:002:0398 площею 0,9406 га № 5625484400:05:002:0187 площею 1,4671 га.

Відповідно до статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Частиною 1 статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі- продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно зі статтею 125 ЗК України (в редакції, чинній до 05.03.2009) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Однак, видача державного акту після смерті спадкодавця не спростовує факту наявності у нього права власності на ці земельні ділянки і не може бути підставою позбавлення права спадкоємця на спадкове майно. Спадкодавець фактично мав у власності спірні земельні ділянки на підставі сертифікату на земельну частку (пай). Зокрема, як це вбачається з пунктів 16, 17 розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

З відповіді на адвокатський запит від 06.04.2026 Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області надало відповідь про те, що на підставі розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації від 02.08.2004 №308 ОСОБА_2 взамін сертифіката на право власності на земельну частку (пай) видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 20.08.2004 серії ЯБ №070207 на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,41 га.

З огляду на наведене, суд вважає, що вказане майно належало ОСОБА_2 на законних підставах.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Із копії заповіту, посвідченого 24 листопада 1995 року секретарем секретарем виконкому Любиковицької сільської ради за №48, наданого до позовної заяви, судом установлено, що ОСОБА_2 , усе своє майно де б воно не знаходилось і з чого воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла силу ОСОБА_1 .

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і його батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та доводиться, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

Таким чином, позивач є спадкоємцем за заповітом на підставі ст.1235 ЦК України.

Згідно із ч.1 ст.1268, 1269 ЦК України позивач є таким, що прийняв спадщину, що підтверджується постановою державного нотаріуса Сарненської районної державної нотаріальної контори Рівненської області від 04.12.2025 про відмову позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , відповідно до даної постанови була заведена спадкова справа №332/2003.

Підставою для відмови у видачі свідоцтва вказано, те що державний акт був виданий після смерті ОСОБА_2 , а тому остання за життя не могла набути права власності на вказані земельні ділянки. З посиланням на ст. 125 ЗК України, п.п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус роз`яснив, що за відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, зазначене питання слід вирішувати у судовому порядку.

Таким чином, в суді встановлено належність спадкодавцеві земельних ділянок, право на які посвідчено Державним актом та доведено факт прийняття спадщини позивачем після смерті спадкодавця.

З огляду на наведене, враховуючи той факт, що в позасудовому порядку позивач не може реалізувати своїх прав, як спадкоємець за заповітом, однак, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх вимог, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, ст.ст.328, 1218, 1220, 1222, 1235, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Задоволити повністю позов ОСОБА_1 , (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Сарненської міської ради Рівненської області (місце знаходження: вул.Широка,31 м.Сарни Рівненської області, ЄДРПОУ:04057770) про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельні ділянки : площею 1,4671 га кадастровий номер 5625484400:05:002:0187, площею 0,9406 га кадастровий номер 5625484400:04:002:0398, які розташовані на території Любиковицької сільської ради Сарненського району Рівненської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: