Ухвала суду № 140524119, 12.10.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №554/14541/24

Провадження № 2-зз/552/15/26

У Х В А Л А

12.10.2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретар судового засідання Гасанова Т.С.

за участю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника третьої особи Зубченко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_3 звернулась з заявою про скасування заходів забезпечення позову посилаючись на те, що особисті контакти між позивачами та дитиною фактично припинилися ще навесні 2022 року поза волею відповідачки, тобто не з її вини. Таким чином, між сторонами існує принципова розбіжність не лише щодо тривалості відсутності контактів, а й щодо причин їх припинення та того, чи може така ситуація бути поставлена у вину відповідачці. Крім того, судом не враховано зайнятість дитини та режиму її життя. 03 жовтня 2026 року відповідач перебувала на роботі, про що було повідомлено позивачів щодо неможливості проведення зустрічі у визначений час, оскільки не може забезпечити свою присутність під час зустрічі. Також не врахована позиція батька, який не є учасником справи. Просила скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2026 року у цивільній справі № 554/14541/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення графіку спілкуванні з дитиною та участі у вихованні.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заперечили щодо задоволення заяви посилаючись на те, що дії відповідача є стиранням пам`яті дитини про сім`ю. Їх зв`язок з онуком був стабільним та глибоким. Вони хочуть, щоб онук бачив, що його люблять та не забули. Судом визначений мінімальний захід забезпечення позову, що не є вирішенням спору, а є заходом збереження контакту з дитиною. Примусова ізоляція відповідачем дитини є для нього емоційною травмою. Просили відмовити у задоволенні заяви.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, заява містить клопотання щодо проведення судового засідання без її участі.

Представник третьої особи Зубченко І.О. покладається на розсуд суду щодо вирішення заяви.

Суд, заслухавши думку, осіб , що з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2026 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення графіку спілкуванні з дитиною та участі у вихованні, забезпечено позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 шляхом визначення часу спілкування малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дідом ОСОБА_2 та бабою ОСОБА_1 , щомісячно у першу та третю суботу місяця з 11 год 00 хв. до 13 год 00 хв. у присутності матері ОСОБА_3 , з урахуванням безпекової ситуації, графіку зайнятості дитини, за місцем проживання дитини у м. Полтаві шляхом відвідування дитячих закладів , парків чи інших публічних місць, з моменту постановлення даної ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили.

Згідно статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Спілкування бабусі і дідуся з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що даний спір виник із сімейних правовідносин.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Суд приймає до уваги, що скасування або зміна заходів забезпечення позову допускається лише за наявності обставин, які свідчать про відпадіння підстав для їх застосування або необхідність зміни способу забезпечення позову. При цьому відповідне рішення має бути належним чином мотивованим та ґрунтуватися на встановлених судом фактичних обставинах.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, статей 7, 141, 153, 157 Сімейного кодексу України та статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" під час вирішення спорів, що стосуються дітей, першочергова увага приділяється забезпеченню найкращих інтересів дитини. Одночасно дитина має право підтримувати регулярні особисті відносини та прямі контакти з кожним із батьків, якщо це не суперечить її найкращим інтересам (стаття 9 Конвенції про права дитини).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що під час визначення найкращих інтересів дитини необхідно забезпечити справедливий баланс між інтересами дитини та правами батьків, при цьому особлива увага повинна приділятися саме інтересам дитини. Одним із найважливіших аспектів такого балансу є збереження сімейних зв`язків та підтримання регулярних контактів дитини з обома батьками, якщо відсутні обставини, які свідчать, що це суперечить її інтересам (рішення у справах "Мамчур проти України" ("Mamchur v. Ukraine"), "М. С. проти України" ("M. S. v. Ukraine"), "Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії" ("Cristian Catalin Ungureanu v. Romania")).

Аналогічних підходів дотримується і Верховний Суд.

При вирішенні питання щодо забезпечення позову, суд врахував вік малолітньої дитини, режим дня та необхідність забезпечення балансу інтересів сторін.

Відповідачем не надано жодного належного доказу , що визначений судом порядок спілкування негативно впливає на фізичний, психоемоційний чи психологічний стан дитини, не навів доказів, які б свідчили про неможливість його реалізації або невідповідність найкращим інтересам дитини, а також не обґрунтував, з яких підстав саме спілкування у першу та третю суботу місяця з 11 год 00 хв. до 13 год 00 хв. у присутності матері дитини не відповідає принципу співмірності.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що вона не заперечує саме право дитини на спілкування з родичами, однак вважає, що будь-який встановлений судом порядок такого спілкування має визначатися з урахуванням віку дитини, її режиму дня, навчального навантаження, сталого розкладу позашкільних занять та необхідності забезпечення нормального відпочинку.

Проте суд, вирішуючи питання про забезпечення позову безпосередньо акцентував увагу урахування як безпекової ситуації так і графіку зайнятості дитини, визначивши зустрічі за місцем проживання дитини у м. Полтаві.

Разом з тим, відповідач не надала свої пропозиції щодо можливості часу зустрічей з врахуванням як графіку зайнятості дитини,так і її робочого графіку.

Саме собою посилання на необхідність дотримання режиму дня малолітньої дитини не може бути достатнім обґрунтуванням обмеження її контактів із родичами.

У судовому засіданні не встановлено на підставі належних і допустимих доказів того, що порядок тимчасового спілкування, визначений судом, суперечить найкращим інтересам дитини або створює загрозу її фізичному чи психоемоційному розвитку, як і посилання відповідача , що зазначений захід забезпечення позову є передчасним, не обґрунтованим необхідністю забезпечення ефективного захисту прав позивачів, а його застосування до встановлення судом усіх істотних обставин справи фактично призведе до попереднього визначення порядку реалізації спірного права.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.158 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлений 12 жовтня 2026 року.

Головуючий Ж.В.Кузіна