Ухвала суду № 140521272, 12.10.2026, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/859/26

Провадження № 2/169/843/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

12 жовтня 2026 року селище Турійськ

Суддя Турійського районного суду Волинської області Тітівалов Р. К., вивчивши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Луківська селищна рада, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми,

в с т а н о в и в:

06 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Турійського районного суду Волинської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми.

Частиною першою статті 194 ЦПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до положень пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, в зустрічній позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в сторін.

За змістом пункту 5 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини п`ятої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень статей 158, 159 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Однією із законодавчо визначених умов для пред`явлення позову про визначення участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, є наявність рішення органу опіки та піклування, яке приймається на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Правовий висновок про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 638/18531/16-ц.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» роз`яснено, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов`язаних із вихованням дітей, обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

Водночас, у матеріалах справи відсутні як відомості про попереднє звернення у досудовому порядку для визначення органом опіки та піклування способів участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними, так і висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору з приводу участі у вихованні дітей батьком, який проживає окремо від них, або докази на підтвердження звернення у досудовому порядку до органу опіки та піклування та отримання відмови з приводу надання висновку.

Також, у зустрічній позовній заяві відсутнє обґрунтування позовних вимог до ОСОБА_2 , не вказано жодних доказів на підтвердження створення останньою перешкод у спілкуванні відповідача з дітьми.

За змістом частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви фізичною особою немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 0,4 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зустрічній позовній заяві пред`явлено дві вимоги немайнового характеру, за які слід сплатити 2129 гривень 92 копійки (3328 грн * 0,4 = 1331,2 грн * 0,8 коефіцієнт = 1064,96 грн * 2 = 2129,92 грн).

До зустрічної позовної заяви додана квитанція АТ «ТАСКОМБАНК» № 9719-2162-1726-1055 від 05 жовтня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 1331 гривня 20 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 слід доплатити судовий збір в розмірі 798 гривень 72 копійки (2129,92 грн 1331,20 грн = 798,72 грн) за такими реквізитами: рахунок № UA118999980313191206000003492, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів ГУК у Волинській області/смт Турійськ/22030101 призначення платежу: *;101; (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України), Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Турійський районний суд Волинської області.

Частиною першою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого, другого частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.

До зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 додано копії документів і вказано їх перелік, проте, в додатках до зустрічної позовної заяви не виявлено доказів надіслання ОСОБА_2 зустрічного позову з додатками у паперовій формі листом з описом вкладення.

З огляду на вказане та відповідно до положень частини першої статті 185 ЦПК України подану ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву слід залишити без руху та надати йому строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом надання до суду нового примірника позовної заяви з долученням доказів, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги, надання підтверджуючих документів про надсилання ОСОБА_4 зустрічної позовної заяви з додатками з урахуванням положень частини сьомої статті 43 ЦПК України, сплати судового збору відповідно до вимог закону та надання до суду підтверджуючих документів про його сплату або звільнення від його сплати.

Керуючись статтями 43, 175, 177, 185, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Луківська селищна рада, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми залишити без руху.

Вказані в ухвалі недоліки зустрічної позовної заяви слід усунути протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали у зазначений в ухвалі спосіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 та його представниці адвокатці Самулевич Олені Миколаївні, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, то позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя