Рішення № 140521199, 23.09.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2493/26

Провадження № 2/165/1233/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Рибас А.В.

за участю секретаря Степанець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічною позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Бражнікова Олександра Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання договору недійсним, -

встановив:

13 липня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Олійник Катерина Олегівна, яка діє на підставі довіреності, через систему «Електронний суд» подала до суду позовну заяву, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1648-5860 від 13.01.2026 року в розмірі 5 680,00 гривень, посилаючись на те, що 13.01.2026 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено електронний договір про надання кредиту № 1648-5860.

За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту - 2 000,00 гривень; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало умови договору у повному обсязі, а відповідач порушила умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Станом на 12.05.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 5 680,00 грн., а саме: 2 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 2 380,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 300,00 грн. - заборгованість по комісії; 1 000,00 грн. - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

У зв`язку з наведеним, представник позивача просить суд стягнути із відповідача загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1648-5860 від 13.01.2026 року в розмірі 5 680,00 грн., а також судові витрати по справі у розмірі 2 662,40 грн. судового збору.

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 16 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін на 11.30 год. 27 серпня 2026 року та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

11 серпня 2026 року до Нововолинського міського суду Волинської області від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бражнікова Олександра Івановича надійшли зустрічна позовна заява, клопотання про зупинення провадження у справі (в порядку ст. 251 ЦПК України) та відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявлених вимог не визнає через наступне. До укладення спірного договору відповідач волі не виявляла, а стала жертвою неправомірних дій невстановлених осіб завдяки недосконалій формі договору, запровадженої позивачем у сфері надання своїх послуг без належного захисту прав споживача. Так, невстановленими особами на протязі січня 2026 року засобами підробки електронного підпису відповідача та маніпуляцією номером її мобільного телефону з іменними додатками в ньому, від її імені в режимі ON LINE укладено ряд договорів позики (в кількості більше десятка) з кількома кредитними установами, в тому числі і ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на суму 2 000,00 грн. Уклавши договори позики в електронному вигляді, шахраї отримали кошти шляхом переведення їх на підконтрольні їм карткові рахунку, заволодівши грошовими ресурсами кредитних установ від імені відповідача, які тепер покладають на неї обов`язок їх повернення.

Зазначає, що після виявлення даних обставин відповідач негайно вжила заходів до повідомлення про вчинення стосовно неї кримінального правопорушення, що згодом мало наслідком відкриття кримінального провадження відділенням поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області за № 12026035520000056 від 26 березня 2026 року про вчинення кримінального правопорушення у виді використання конфіденційної інформації без її згоди та оформлення кредитів від її імені, передбаченого ст. 182 КК України та розпочато досудове розслідування, яке триває дотепер. 15 травня 2026 року старшим дізнавачем ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області відповідача визнано потерпілою і допитано в цьому статусі.

В той же час, позивач не довів факт отримання предмету договору іншою його стороною, яка це заперечує, то відсутні правові підстави вважати його укладеним і притягати відповідача до відповідальності за невиконання зобов`язань по ньому, задовольняючи позовні вимоги. У долучених до позовної заяви довідки про перерахування суми кредиту та підтвердженні успішної оплати зазначено № картки (card mask) НОМЕР_1 , яка ніколи відповідачу не належала і жодною банківською установою їй не видавалася.

Таким чином, позивачем не надано переконливих доказів про те, що саме відповідачем укладено спірний договір, не спростовано її тверджень про свою непричетність до отримання кредитних коштів та заволодіння ними в результаті неправомірних дій, які носить очевидні ознаки кримінального правопорушення, а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутні.

У зустрічній позовній заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Бражніков О.І. просив визнати недійсним договір про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» № 1648-5860 від 13 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , оскільки позивачем за зустрічним позовом надано достатньо достовірних підтверджень своєї непричетності до належного оформлення зобов`язань, тому оспорюваний договір слід визнати недійсним.

Додатково у клопотанні адвокат Бражніков О.І. просив зупинити провадження до набрання сили рішенням у кримінальному провадженні за № 12026035520000056 від 26 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 182 КК України.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 27 серпня 2026 року постановлено прийняти зустрічну позовну заяву та вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом, відкласти судове засідання та призначити наступне судове засідання на 12.00 год. 23 вересня 2026 року.

16 вересня 2026 року до Нововолинського міського суду Волинської області від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні зустрічного позову, первісний позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 задовольнити повністю, з огляду на те, що зустрічна позовна заява не є обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Перед укладенням кредитного договору позивачем (відповідачем за зустрічним позовом), відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) надано всю інформацію щодо істотних умов кредитного договору, зокрема, суми кредиту, строків кредитування, розміру процентів за користування кредитом. Перед укладенням договору відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) здійснено ідентифікацію позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) за допомогою технології «BankID». З метою укладення договору позивачем передано відповідачу персональні дані, що містяться в кредитному договорі (паспортні дані, ідентифікаційний код, місце реєстрації), як належної ідентифікації ОСОБА_1 .

Одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору А0109 надіслано відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) на номер телефону НОМЕР_2 . Після укладення кредитного договору електронний примірник договору був розміщений в електронному кабінеті позичальника (відповідача/позивача за зустрічним позовом) на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua/, а також надіслано електронний примірник кредитного договору на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виходячи з викладеного, сторона позивача за первісним позовом дійшла висновку, що кредитний договір укладено в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 207 ЦК України. Укладення договору відбулося шляхом реєстрації в системі, проходження ідентифікації та підписання одноразовим ідентифікатором, який відповідно до закону прирівнюється до власноручного підпису.

Позивач/відповідач за зустрічним позовом свої зобов`язання виконав в повному обсязі, здійснивши перерахунок кредитних коштів. Відповідач не надала суду доказів (банківських виписок), що кошти були направлені на рахунки, якій їй не належать, або що вона не мала доступу до цих грошових коштів в тому числі і доказів щодо їх не отримання.

Відповідач стверджує, що невідомі особи підробили електронний підпис та здійснили маніпуляції з номером телефону відповідача, чим вчинили шахрайські дії відносно відповідача. Проте, відповідач не надала жодного належного доказу на підтвердження факту та часу блокування чи пере випуску SIM-картки. Матеріали справи не містять довідок, листів чи виписок від оператора стільникового зв`язку. Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить звернути увагу, що спірний договір відповідачем/позивачем за зустрічним позовом підписано одноразовим цифровим ідентифікатором, котрий надіслано на номер телефону, а не електронним підписом КЕП. Відтак, твердження про маніпуляції з номером телефону відповідача, а також підробки електронного підпису є лише її припущенням.

Також сам по собі факт реєстрації кримінального провадження у ЄРДР свідчить лише про те, що правоохоронні органи прийняли заяву про кримінальне правопорушення та розпочали перевірку, а витяг з ЄРДР не є вироком суду в розумінні ст. 62 Конституції України та не доводить факту вчинення злочину конкретною особою чи факту неотримання кредиту відповідачем, тому наявність кримінального провадження щодо вчинення шахрайських дій відносно відповідача/позивача за зустрічним позовом не є підставою для визнання кредитного договору недійсним. Спірний кредитний договір укладено з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування» та з дотриманням технічної процедури підпису кредитного договору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, до позовної заяви долучено клопотання директора, в якому останній просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 93).

Відповідач/позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до суду не з`явилася, від її представника - адвоката Бражнікова О.І. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності (а.с. 124).

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та зустрічна позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Приписи пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України закріплюють підставу для обов`язкового зупинення провадження у справі, а саме вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, кримінального судочинства.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи. Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.

Судочинство - це процес здійснення правосуддя, тобто діяльність суду щодо розгляду та вирішення справ відповідно до вимог закону.

Відповідно до пунктів 5, 10, 24 частини першої статті 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

З урахуванням буквального формулювання правової норми, а саме - пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, а також її системного тлумачення у сукупності з іншими нормами права, зокрема вказаними нормами КПК України, беручи до уваги закріплене у цій нормі загальне правило для усіх видів судочинства, у більшості з яких відсутня обов`язкова досудова стадія провадження, з огляду на основні засади судочинства та мету впровадження механізму зупинення провадження, передбачуваність строків такого зупинення, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 червня 2025 року по справі № 943/242/22 (провадження № 61-17403сво24) зазначив, що правовою підставою для зупинення провадження у цивільній справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України є саме судовий розгляд іншої справи (судове провадження).

Здійснення відповідним органом досудового розслідування окремої стадії кримінального провадження - досудового розслідування, не може виступати підставою для зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦП України.

Зазначене відповідає сформованій судові практиці при застосуванні пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, а саме: постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 22 травня 2024 року у справі № 369/2750/21 (провадження № 61-1336св24), від 22 січня 2025 року у справі № 643/3012/20 (провадження № 61-1336св24), постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду 08 жовтня 2024 року у справі № 922/4356/23, від 23 квітня 2025 року у справі № 922/2714/23 (752/11425/22).

Інше тлумачення зазначеної норми може призвести до невиправданого затягування строків розгляду цивільної справи, неможливості ефективного захисту прав людини, за яким вона звернулася до суду, та порушення принципу правової визначеності.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача/позивача за зустрічною позовною заявою - адвоката Бражнікова О.І. зупинення провадження № 2/165/1233/26 у справі № 165/2493/26 до набрання сили рішенням у кримінальному провадженні за № 12026035520000056 від 26 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 182 КК України.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю « УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 01.08.2013 (а.с. 85).

13 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1648-5860 продукту «MiniKasa» (а.с. 13-24).

Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», затверджених наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 159-П від 23.12.2025 року та розміщених на їх сайті (а.с. 25-33).

Пунктом 2.2. договору визначено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим договором у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: загальний розмір кредиту (сума кредиту) - 2 000,00 грн. (п. 4.1 договору); строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення (виплати) кредиту 12.01.2027 року (п. 4.14 договору); базовий період - 28 календарних днів (п. 4.8 договору); комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми виданого кредиту (п. 4.11 договору).

Пунктом 4.10 договору встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою:

- 1.00 % (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою.

- 0.74 % (нуль цілих, сімдесят чотири сотих процентів) за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Знижена процентна ставка становить 1.00 % (одна ціла, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом до 180 (сто вісімдесятого) дня користування кредитом (включно), яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом за умови своєчасного і належного виконання позичальником умов договору щодо оплати кредиту та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору (п. 10.1 договору).

Укладаючи 13 січня 2026 року договір про відкриття кредитної лінії № 1648-5860 продукту «MiniKasa», з огляду на пункт 6.18, ОСОБА_1 зобов`язалася здійснювати оплати по договору у строки передбачені договором; у випадку неповної або невчасної оплати по договору сплатити також інші нарахування, передбачені умовами цього договору; вчасно повідомляти кредитодавця про зміну своїх даних; виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором; регулярно заходити до Особистого кабінету з метою ознайомлення із станом поточної заборгованості чи іншою інформацією, яка стосується цього договору.

На підставі підпункту 12.11.1 пункту 12.11 договору ОСОБА_1 підтвердила, що до укладення договору уважно ознайомилася з текстом цього договору та Правилами, а також отримала від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті кредитодавця або у мобільному додатку, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

За змістом пункту 12.1 договору цей договір та Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися умов цього договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним (а.с. 22).

Позичальнику наданий одноразовий ідентифікатор А0109 для підписання договору про відкриття кредитної лінії № 1648-5860 від 13.01.2026 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до пункту 6.5 договору якщо позичальник несвоєчасно виконує зобов`язання щодо сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) або зобов`язання щодо повернення кредиту, кредитодавець має право ініціювати договірне списання грошових коштів з банківського рахунку, пов`язаного з електронним платіжним засобом, реквізити якого були надані позичальником при укладенні цього договору, в розмірах платежів та в строки їх сплати, які визначені цим договором. Списання грошових коштів здійснюється відповідно до порядку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом і комісії за видачу кредиту у вигляді графіка платежів із визначеною кількістю платежів, їх розміром та періодичністю сплати, що вказаний у даному договорі.

У відповідності до пункту 8.3 договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п. 4.14 цього договору.

Підписавши додаток № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 1648-5860 від 13.01.2026 року, сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1648-5860 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України (а.с. 33 на зворотному боці - 34).

13 січня 2026 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А4622 підписала паспорт споживчого кредиту, в якому містяться основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти (а.с. 35-37). Підписавши паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зі змісту частини третьої статті 215 ЦК України випливає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У відповідності до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією, передбаченою статтею 129 Конституції України.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд дійшов висновку, що оспорюваний договір про відкриття кредитної лінії № 1648-5860 продукту «MiniKasa» від 13.01.2026 р. підписаний відповідачем/позивачем за зустрічною позоною заявою - ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідач/позивач за зустрічною позовною заявою - ОСОБА_1 наполягає на тому, що оспорюваний договір не відповідає вимогам закону, оскільки укладений всупереч її волі внаслідок шахрайський дій сторонніх осіб. Проте, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 договір підписаний, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» погодилося на надання кредитних коштів, та будь-які підстави вважати, що в момент вчинення даного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» недодержано вимоги статті 203 ЦК України відсутні.

Належних доказів протилежного матеріали справи не містять, стороною відповідача/позивача за зустрічною позовною заявою таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20) та від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25 (провадження № 61-13271св25), що свідчить про те, що судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Доводи сторони відповідача/позивача за зустрічною позовною заявою щодо укладення договору про відкриття кредитної лінії № 1648-5860 продукту «MiniKasa» від 13.01.2026 р. від імені ОСОБА_1 невідомими особами шляхом заволодіння ними її особистими даними суд відхиляє, оскільки без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання позикодавцем персональних даних від відповідача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим, а в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно відповідача, які стосуються підписання договору.

Не спростовує висновки суду й існування кримінального провадження за заявою ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 КК України (порушення недоторканності приватного життя), оскільки відкрите кримінальне провадження не доводить того, що саме невстановлені особа/особи заволоділи персональними даними позивача з метою укладення кредитного договору й уклали його від імені ОСОБА_1 без її волі, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2026 року у справі № 368/1257/21 (провадження № 61-16707сво24) вказавши, що простого заперечення позичальником (відповідачем) недостатньо (заперечення факту), якщо останній заперечує справжність підпису та факт отримання грошей, це заперечення потребує доведення цих обставин і тягар їх доведення лежить на відповідачеві (позичальникові).

В той же час, факт перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 2 000,00 грн. на її платіжний засіб, зазначений у розділі 13 договору «Реквізити сторін» підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1648-5860 від 13.01.2026 року (а.с. 71) та листом ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 14.05.2026 року за № 460643-1740550715-14052026 (а.с. 70).

Згідно розрахунку заборгованості за договором 1648-5860 від 13.01.2026 року станом на 12.05.2026 року відповідач/позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 не здійснювала погашення заборгованості, з огляду на що її заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» становить 5 680,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - основний борг; 2 380,00 грн. - залишок відсотків; 300,00 грн. - залишок комісій; 1 000,00 грн. - залишок відсотків за ст. 625 ЦК України (а.с. 72-73).

Наданий Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розрахунок заборгованості не спростований ОСОБА_1 та/або її представником в установленому законом порядку, а тому вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 5, ч. 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу положень частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Надані Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» електронні докази укладання договору про відкриття кредитної лінії з ОСОБА_1 в паперовій формі суд визнає належними та допустимими.

Підписавши 13 січня 2026 року договір про відкриття кредитної лінії № 1648-5860 продукту «MiniKasa» ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання своєчасно повернути кредитні кошти, проценти за користування кредитним коштами та комісію за видачу кредитних коштів, в порядку, передбаченому договором.

Як встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання перед відповідачем/позивачем за зустрічною позовною заявою виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі 2 000,00 гривень.

Із наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розрахунку заборгованості вбачається, що після укладення договору ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, проте в подальшому у визначених умовами договору порядку та строки не здійснювала жодних платежів щодо повернення боргу, сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту, чим порушила свої зобов`язання, тому станом на 12.05.2026 року має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в загальному розмірі 5 680,00 гривень.

26 травня 2026 року на адресу відповідача/позивача за зустрічною позовною заявою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відправило вимогу про дострокове повернення кредиту від 21.05.2026 року за № 1648-5860 у розмірі 5 680,00 грн., в якій повідомлено ОСОБА_1 про звернення до суду з позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості у разі невиконання зобов`язань щодо погашення заборгованості ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с. 74-75).

Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1648-5860 від 13.01.2026 року у розмірі 4 680,00 грн, яка складається із 2 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 2 380,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 300,00 грн. комісії, та про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» № 1648-5860 від 13 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 .

Оскільки, враховуючи те, що за умовами договору ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, однак їх у встановлені строки не повернула, та враховуючи правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2023 року у справі № 910/4518/16, від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, суд вважає обґрунтованими вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» стосовно стягнення з ОСОБА_1 2 000,00 грн. основного боргу.

При цьому, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, крім заборгованості за основним боргом, позивач/відповідач за зустрічною позовною заявою просив стягнути з відповідача/позивача за зустрічною позовною заявою заборгованість за процентами у розмірі 2 380,00 грн., розрахунки яких надані ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», містять щоденне їх нарахування, розмір зазначених процентів є повністю обґрунтованим та таким, що підтверджений документально та не спростований відповідачем/позивачем за зустрічною позовною заявою, та заборгованість по комісії у розмірі 300,00 грн., яку погоджено сторонами у договорі.

Водночас, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача/позивача за зустрічною позовною заявою на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Так, згідно з доданим розрахунком за договором про відкриття кредитної лінії № 1648-5860 від 13.01.2026 року ОСОБА_1 нараховано 1 000,00 грн. заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд зробив висновки щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положення» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положення» ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, з 24.02.2022 року і до часу ухвалення рішення у даній справі в Україні діє воєнний стан, тому нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 1 000,00 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 1648-5860 від 13.01.2026 року у період дії воєнного стану є безпідставними, а тому в цій частині позовна заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2 193,55 грн., що підтверджується документально (а.с. 10) та пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 12, 89, 141, 263, 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 4 680 (чотири тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок заборгованості за кредитним договором № 1648-5860 від 13.01.2026 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2 193 (дві тисячі сто дев`яносто три) гривні 55 копійок.

У задоволенні зустрічної позовної заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Бражнікова Олександра Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання договору недійсним - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, юридична адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, рахунок в форматі IBAN НОМЕР_3 UAN, банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12.10.2026 року.

Головуючий суддя Алла РИБАС