Ухвала суду № 140520954, 08.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 165/1051/20

Провадження № 1-кп/159/48/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 у відкритому підготовчому судовому засіданні розглянув обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12012020020000048 стосовно ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189, ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ковельський міськрайонний суд Волинської області перебуває кримінальне провадження №12012020020000048.

Ухвалою від 23.08.2023р. провадження в частині обвинувачення ОСОБА_10 зупинено до звільнення з військової служби.

Ухвалою від 10.03.2026р. провадження в частині обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення ч.4 ст.189 КК України закрито.

В підготовчому судовому засіданні від захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 надійшло клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за ст.49 КК України, а провадження закрити. Вказані клопотання підтримані обвинуваченими ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , які також просили закрити кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор не заперечував проти закриття провадження.

Потерпілі у судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, із будь-якими клопотаннями до суду не зверталися.

ВС у Постанові від 18 лютого 2025 року, Справа №712/8174/23 вказав, що у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння. З цих підстав, довід сторони обвинувачення про необхідність встановлення місцевим судом факту вчинення обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень відхилив. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною.

З урахуванням наведеного, суд невідкладно розглядає клопотання про закриття кримінального провадження в межах пред`явленого обвинувачення та з урахуванням наведених процесуальних дій у Реєстрі матеріалів досудового розслідування, які надані стороною обвинувачення до обвинувального акту.

Так обвинуваченому ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України за епізодом вимагання у потерпілого ОСОБА_12 закінчено 30.04.2008р., за епізодом вимагання у потерпілого ОСОБА_13 закінчено в 20 числах липня 2008р., за епізодом вимагання у потерпілого ОСОБА_14 закінчено 15.05.2010р. Станом на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та і на теперішній час передбачає санкцію у виді позбавлення волі від 7 до 12 років, що відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином та відповідно до ч.1 ст.49 КК України, якщо минуло 15 років.

Також обвинуваченому ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України за яким подія злочин було закінчено 23.03.2011р та кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України. Станом на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення передбачало санкцію у виді позбавлення волі від 2 до 5 років, що відповідно до ст.12 КК України класифікується злочином середньої тяжкості та відповідно до ч.1 ст.49 КК України, якщо минуло 5 років. На теперішній час відповідно до ч.4 ст.12 КК України класифікується, як нетяжкий злочин та відповідно до ч.1 ст.49 КК України, якщо минуло 5 років.

В ч.2 та ч.3 ст.49 КК України вказано, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Отже з урахуванням переривання строку давності строк притягнення ОСОБА_5 закінчився 23.03.2026р.

Наведені обставини вказують, що за інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_5 минуло понад п`ятнадцять років, тому клопотання захисту підлягає задоволенню.

Що стосується обвинуваченого ОСОБА_7 , йому пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України за епізодом вимагання у потерпілого ОСОБА_15 закінчено 11.10.2005р., кінець липня 2006р., кінець листопада 2006р.. Станом на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та і на теперішній час передбачає санкцію у виді позбавлення волі від 7 до 12 років, що відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином та відповідно до ч.1 ст.49 КК України, якщо минуло 15 років.

Також обвинуваченому ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України за яким подія злочин було закінчено листопад 2009р та кваліфіковано за ч.2 ст.189 КК України. Станом на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та і на теперішній час передбачає санкцію у виді позбавлення волі від 3 до 7 років, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином та відповідно до ч.1 ст.49 КК України, якщо минуло 10 років.

В ч.2 та ч.3 ст.49 КК України вказано, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Отже з урахуванням переривання строку давності строк притягнення ОСОБА_7 закінчився листопад 2024р.

Наведені обставини вказують, що за інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_7 минуло понад п`ятнадцять років, тому клопотання захисту підлягає задоволенню.

Що стосується обвинуваченого ОСОБА_9 , йому пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України за епізодом вимагання у потерпілого ОСОБА_15 закінчено 11.10.2005р., кінець липня 2006р., кінець листопада 2006р.., за епізодом вимагання у потерпілого ОСОБА_12 квітень 2008р., листопад 2008р., за епізодом вимагання у потерпілого ОСОБА_14 закінчено 15.05.2010р. Станом на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та і на теперішній час передбачає санкцію у виді позбавлення волі від 7 до 12 років, що відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином та відповідно до ч.1 ст.49 КК України, якщо минуло 15 років.

Отже з урахуванням переривання строку давності строк притягнення ОСОБА_9 закінчився 15.05.2025р.

Отже наведені обставини вказують, що за інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_9 минуло понад п`ятнадцять років, тому клопотання захисту підлягає задоволенню.

Згідно п.2 ч.1 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5 - 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

В п.1 ч.2 ст.284 КПК України вказано, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Об`єднана палата ККС ВС постанова від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17 зробила висновок про те, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Щодо вилученого у обвинувачених майна та заходів забезпечення.

Відповідно до ч.3 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв`язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

ВС у Постанові від 02.09.2020 у справі № 138/2740/16-к вказав, що відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Спеціальна конфіскація не застосовується у разі звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Суду сторонами не надавалися речові докази.

Згідно розділу ІІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування №12012020020000048 до обвинувального акту від 15.04.2020р. відомості про застосування заходів забезпечення слідчим суддею або судом не застосовувалися. За моніторингом відкритого реєстру судових рішень, арешт майна у кримінальному провадженні №12012020020000048 не накладався.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У такому разі вилучене у обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 органом досудового розслідування майно належить повернути обвинуваченим за належністю, а застосовані заходи забезпечення скасуванню.

Відповідно до ч.12 ст.100 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 284, 314-317 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.189 КК України, ч.1 ст.263 КК України на підставі ст.49 КК України.

Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.189, ч.2 ст.189 КК України на підставі ст.49 КК України.

Звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.189 КК України на підставі ст.49 КК України.

Кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189, ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012020020000048 закрити.

Скасувати будь-які заходи забезпечення кримінального провадження щодо майна ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні.

Вилучені у ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 майно повернути їм за належністю.

У випадку виникнення спору про належність речей, що підлягають поверненню, вирішити спір у порядку цивільного судочинства, у такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

Ухвала може бути оскаржена на протязі семі днів з дня її оголошення.

СуддяОСОБА_1