Ухвала суду № 140518779, 12.10.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/7030/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року с-ще Овідіополь

Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Бочаров А.І. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Галайчук Ганни Сергіївни про скасування судового наказу Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2026 року виданого за заявою Акціонерного товариства "Одесагаз" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Одесагаз" заборгованості за послуги з розподілу природного газу в сумі 26 413,59 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2026 року Овідіопольським районним судом Одеської області видано судовий наказ за заявою Акціонерного товариства "Одесагаз" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Одесагаз" заборгованості за послуги з розподілу природного газу в сумі 26 413,59 гривень.

09 жовтня 2026 року представник ОСОБА_1 , адвокат Галайчук Ганна Сергіївна звернулась до суду із заявою про скасування зазначеного судового наказу, в обґрунтування якої зазначила, що починаючи з 27.12.2017 року ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_1 , за адресою якої стягувачем нараховано заборгованість. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору купівлі-продажу № 1612 від 27.12.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гордою І.В., право власності на зазначену квартиру перейшло до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (по 1/2 частці кожному). Надалі, після поділу об`єкта нерухомого майна, право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 .

Таким чином, з 27.12.2017 року ОСОБА_1 не є ні власником, ні користувачем зазначеної квартири, не проживає в ній, не є стороною договору розподілу природного газу щодо цього об`єкта та фактично не користувався послугами з розподілу природного газу. Отже, у заявника відсутній обов`язок з оплати таких послуг, а вимоги АТ «Одесагаз» до нього є безпідставними.

Крім того, заявник заперечує розмір та період нарахованої заборгованості, які не підтверджені належними та допустимими доказами, а також залишає за собою право заявити про застосування позовної давності (ст. 257, 267 ЦК України) у разі звернення стягувача до суду в порядку позовного провадження.

Наведене свідчить про наявність спору про право, що виключає можливість розгляду вимог АТ «Одесагаз» у порядку наказного провадження. У зв`язку з наведеним просить суд скасувати судовий наказ.

Дослідивши матеріали справи суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Так судом встановлено, що 07 жовтня 2026 року Овідіопольським районним судом Одеської області видано судовий наказ за заявою Акціонерного товариства "Одесагаз" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Одесагаз" заборгованості за послуги з розподілу природного газу в сумі 26 413,59 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як вбачається із заяви, починаючи з 27.12.2017 року ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_1 , за адресою якої стягувачем нараховано заборгованість. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору купівлі-продажу № 1612 від 27.12.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гордою І.В., право власності на зазначену квартиру перейшло до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (по 1/2 частці кожному). Надалі, після поділу об`єкта нерухомого майна, право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 .

Таким чином, з 27.12.2017 року ОСОБА_1 не є ні власником, ні користувачем зазначеної квартири, не проживає в ній, не є стороною договору розподілу природного газу щодо цього об`єкта та фактично не користувався послугами з розподілу природного газу. Отже, у заявника відсутній обов`язок з оплати таких послуг, а вимоги АТ «Одесагаз» до нього є безпідставними.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Таким чином, заява про скасування судового наказу є обґрунтованою, а отже, підстав для відмовити у її задоволенні немає.

У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, судовий наказ від 07 жовтня 2026 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 170,171 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Судовий наказ Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2026 року виданий за заявою Акціонерного товариства "Одесагаз" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Одесагаз" заборгованості за використаний природний газ в сумі 26 413,59 гривень скасувати.

Роз`яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Бочаров