Ухвала суду № 140518602, 12.10.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 489/7928/26

Провадження № 2-з/521/179/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Мурзенко М.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Максименко Світлани Вікторівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, Виконавчий комітет Одеської міської ради, про встановлення способу спілкування з дитиною,

В С Т А Н О В И В:

До Інгульського районного суду міста Миколаєва звернувся представник ОСОБА_1 адвоката Максименко Світлани Вікторівни з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради про встановлення способу спілкування з дитиною.

Ухвалою судді Інгульського районного суду міста Миколаєва матеріали позовної заяви були направлені за підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.10.2026 року справа була передана на розгляд судді Мурзенко М.В.

Ухвалою судді Хаджибейскього районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Виконавчий комітет Одеської міської ради як орган опіки та піклування, зобов`язано його надати письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Разом з позовною заявою представницею позивачки подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: встановити на період розгляду справи тимчасовий порядок спілкування ОСОБА_1 з малолітньою онукою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-зобов`язати ОСОБА_2 , РНОКТІТ НОМЕР_1 , забезпечувати регулярне спілкування" ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом відеозв?язку (Viber, Telegram, WhatsApp, Signal або інші доступні засоби) за наступним графіком: вівторок, п?ятниця з 19.00 год. до 20.00 год, неділя з 12.00 год до 13:00 год;

-зобов?язати ОСОБА_2 , РНОКІ НОМЕР_1 , письмово повідомити ОСОБА_1 про фактичне місце проживання онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Обґрунтовуючи вказану заяву про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що предметом позову є безпосередньо встановлення способу спілкування з дитиною. Невжиття таких заходів фактично призведе до втрати батьківсько - дитячого зв`язку, що в подальшому істотно ускладнить або зробить неможливим ефективне виконання майбутнього рішення суду. При цьому заявлені заходи мають виключно тимчасовий характер, спрямовані на збереження існуючого зв`язку між батьком та дитиною та не вирішують спір по суті, однак забезпечує збереження сталих емоційних стосунків між батьком і дитиною на період судового процесу.

Заяву розглянуто без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали заяви, суддя доходить висновку про часткове задоволення заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимогст.153 ч.1 ЦПК України.

За змістом ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи . Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії щодо предмету спору.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України).

В справах про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною суд має право вжити таких заходів забезпечення позову, як визначення на період розгляду спору графіку побачень дитини з тим з батьків, або з особами, зазначеними в ст. 257 СК України, з яким дитина фактично не проживає (особливо у випадку відчуження дитини від іншого з батьків), встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Як зазначав Європейський суд з прав людини, національні органи влади зобов`язані максимально сприяти спілкуванню дитини з тим з батьків, з яким дитина не проживає, при цьому мають бути враховані інтереси, а також права та свободи усіх зацікавлених осіб, із наданням першочергової важливості основним інтересам дитини та її правам. Зволікання у цьому, з урахуванням обставин справи, може мати непоправні наслідки для відносин дитини з тим із батьків, хто не проживає з нею (§ 79-80 рішення ЄСПЛ Мамчур проти України (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року).

Забезпечення позову в спорах щодо участі у спілкуванні з дитиною має на меті гарантувати дотримання інтересів дитини, створити передумови, які унеможливлять недобросовісну поведінку батьків, забезпечать фундамент для належного виконання судового рішення.

Відповідно до статті 263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За результатами вивчення матеріалів заяви, суд вважає достатніми і обґрунтованими доводи заяви про те, що відсутність стабільних контактів бабусі та онуки дійсно створює загрозу втрати безпосереднього емоційного контакту дитини з бабусею, що в подальшому може утруднити виконання можливого рішення суду про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. А тому суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, виходить із необхідності дотримання найкращих інтересів малолітньої дитини, з урахуванням її віку, фізіологічних потреб, стану здоров`я та необхідності забезпечення збереження емоційного зв`язку з обома батьками.

З огляду на викладене, з урахуванням права бабусі на особисте спілкування з дитиною та відсутності обставин, які б свідчили, що таке спілкування має негативний вплив на нормальний розвиток дитини, суд дійшов висновку, про задоволення заяви про забезпечення позову в частині встановлення тимчасового порядку та графіку спілкування ОСОБА_1 малолітньою онукою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви в частині зобов`язання відповідачки письмово повідомити позивачку про місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову не створює реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд зауважує, що застосування судом відповідного заходу забезпечення позову не порушить прав матері та дитини, оскільки забезпечення позову є процесуальною дією тимчасового характеру і не є вирішенням позову по суті спору.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Максименко Світлани Вікторівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради про встановлення способу спілкування з дитиною задовольнити.

На час розгляду судової справи № 489/7928/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради про встановлення способу спілкування з дитиною встановити на період розгляду справи в суді до набрання рішенням суду законної сили встановити тимчасовий порядок та графік спілкування ОСОБА_1 малолітньою онукою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-зобов`язати ОСОБА_2 , РНОКТІТ НОМЕР_1 , забезпечувати регулярне спілкування ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом відеозв?язку (Viber, Telegram, WhatsApp, Signal або інші доступні засоби) за наступним графіком: вівторок, п?ятниця з 19.00 год. до 20.00 год, неділя з 12.00 год до 13:00 год;

В задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з складення повного судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складений 12.10.2026 року.

Головуючий: