Рішення № 140517543, 12.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6517/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року суддя Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, ЄДРПОУ 22868348), Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (79013, м. Львів, вул.Сахарова А., 2, ЄДРПОУ 03328406), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення страхової виплати та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного суду м. Львова з даним позовом, який мотивований тим, що 21.04.2026 о 13:22 год на перехресті вул. Костюшка - вул. Дорошенка в м.

Львові, ОСОБА_2 керуючи трамваєм «TATRA», номер НОМЕР_3 , порушив Правила дорожнього руху внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «ACURA MDХ», номерний знак НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_3 .

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 08.05.2026 у справі №463/3847/26 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 автомобіль «ACURA MDХ», номерний знак НОМЕР_4 , належить позивачці ОСОБА_1 на праві власності.

Згідно з висновком судового експерта № 23449 від 28.07.2026, вартість відновлювального ремонту автомобіля «ACURA MDХ», номерний знак НОМЕР_4 , без ПДВ становить 107 969 грн. Станом на день дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність трамвая «TATRA», номер НОМЕР_3 , була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №236860080 у ПрАТ «СК «Євроінс Україна». 22.05.2026 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснила на банківський рахунок ОСОБА_1 страхову виплату в розмірі 30 451,66 грн, розраховану відповідно до ремонтної калькуляції № 365370/1 від 06.05.2026.

Позивачка вважає зазначену страхову виплату недостатньою, оскільки при визначенні вартості відновлювального ремонту страховиком було враховано вартість запасних частин, що були у використанні, а також деталей, модифікація яких не відповідає модифікації належного їй автомобіля. Відповідно до висновку судового експерта № 23449 від 28.07.2026 вартість відновлювального ремонту автомобіля «ACURA MDХ» без урахування ПДВ становить 107 969 грн. Відтак, на думку позивачки, з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту та фактично отриманою страховою виплатою у розмірі 77 517,34 грн.

Крім того, позивачка зазначає, що внаслідок пошкодження належного їй автомобіля їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює у 5 000 грн. та яку просить стягнути з ЛКП «Львівелектротранс» як роботодавця особи, з вини якої сталася дорожньо-транспортна пригода.

У зв`язку з наведеним, просить стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» 77 517,34 грн страхової виплати, а з ЛКП «Львівелектротранс» 5 000 грн моральної шкоди, а також а також судові витрати.

Ухвалою суду від 10 вересня 2026 року провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.

Відповідачем ЛКП «Львівелектротранс» подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння їй моральних страждань саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а наведені нею обставини щодо додаткових незручностей, занепокоєння та необхідності докладати додаткових зусиль для відновлення транспортного засобу, на думку відповідача, самі по собі не свідчать про наявність моральної шкоди у заявленому розмірі 5000 гривень. З огляду на викладене, просить зменшити розмір сум, заявлених до стягнення з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс».

Відповідач ПрАТ «СК «Євроінс Україна» відзиву на позовну заяву до суду не подав

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 21.04.2026 о 13:22 год на перехресті вул. Костюшка - вул. Дорошенка в м. Львові, ОСОБА_2 керуючи трамваєм «TATRA», номер НОМЕР_3 , порушив Правила дорожнього руху внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «ACURA MDХ», номерний знак НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_3 .

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 08.05.2026 у справі №463/3847/26 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 автомобіль «ACURA MDХ», номерний знак НОМЕР_4 , належить позивачці ОСОБА_1 на праві власності.

Згідно з висновком судового експерта № 23449 від 28.07.2026, вартість відновлювального ремонту автомобіля «ACURA MDХ», номерний знак НОМЕР_4 , без ПДВ становить 107 969 грн.

Станом на день дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність трамвая «TATRA», номер НОМЕР_3 , була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №236860080 у ПрАТ «СК «Євроінс Україна». 22.05.2026 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснила на банківський рахунок ОСОБА_1 страхову виплату в розмірі 30 451,66 грн, розраховану відповідно до ремонтної калькуляції № 365370/1 від 06.05.2026.

Позивач зазначає, що вартість відновлювального ремонту визначено з урахуванням запасних частин, що були у використанні (Б/В), а також таких, модифікація яких не відповідає модифікації автомобіля, а тому не погоджується з таким визначенням вартості відновлювального ремонту та розміром здійсненої страхової виплати, оскільки Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 3720-ІХ) не встановлено можливості включення до вартості запасних частин, що підлягають заміні, вживаних деталей, що здійснено ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX від 21.05.2024 року, у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX від 21.05.2024 року, страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX від 21.05.2024 року, витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX від 21.05.2024 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо- транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів.

Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX від 21.05.2024 року, у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

У разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з: 1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи. Розмір страхової (регламентної) виплати у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи зменшується на суму отриманого потерпілою особою (особою, яка має право на отримання відшкодування) від особи, відповідальної за шкоду, чи від іншої особи відшкодування (компенсації), здійсненого (здійсненої) у зв`язку з дорожньо- транспортною пригодою. Компенсація витрат особи, відповідальність якої застрахована, або іншої особи, яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтею 35 цього Закону.

Згідно з ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, у судовому порядку.

Таким чином, різниця між вартістю відновлювального ремонту автомобіля, без ПДВ, та страховою виплатою становить 77 517,34 грн (107 969 грн - 30 451,66 грн).

Станом на момент розгляду справи позивач не отримав вказаної суми відшкодування зі сторони відповідача.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, серед іншого, полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Встановлено, що на момент ДТП, водій трамвая ОСОБА_2 перебував у трудових з ЛКП «Львівелектротранс».

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, з огляду на наведене, обов`язок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, покладається саме на ЛКП «Львівелектротранс», як роботодавця водія, який діяв у межах виконання своїх трудових обов`язків.

Позивачка оцінює завдану їй моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн, яка зумовлена пошкодженням належного їй автомобіля внаслідок протиправної поведінки водія трамвая ОСОБА_2 .

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Аналогічна позиція висловлена у Постанові Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17.

Під час розгляду справи встановлено, що внаслідок пошкодження автомобіля позивачка та члени її сім`ї були позбавлені можливості повноцінно користуватися ним для задоволення своїх робочих та особистих потреб, пов`язаних із пересуванням. Це спричинило для позивачки додаткові незручності, занепокоєння та необхідність докладати додаткових зусиль для вирішення питань, пов`язаних із відновленням пошкодженого транспортного засобу.

Крім того, станом на час розгляду справи, порушене право позивачки не відновлено у повному обсязі, оскільки страхова виплата не покрила фактичного розміру завданої шкоди. Тривале невідшкодування завданої шкоди та необхідність вживати додаткових заходів для захисту своїх прав і законних інтересів посилюють моральні переживання позивачки.

Оцінивши наведені позивачкою обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що внаслідок пошкодження належного їй транспортного засобу вона зазнала душевних страждань та додаткових незручностей, які перебувають у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася з вини працівника ЛКП «Львівелектротранс» під час виконання ним трудових обов`язків.

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Відповідно до положення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Вирішуючи питання про розмір компенсації моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер та об`єм заподіяних позивачу моральних страждань, ступінь їх доведеності і вважає за необхідне стягнути з ЛКП «Львівелектротранс» на користь позивача 5000 грн. моральної шкоди і такий розмір буде відповідати вимогам розумності та справедливості та є адекватним нанесеній моральній шкоді.

Визначаючи порядок розподілу витрат на проведення судової експертизи у розмірі 10000 грн, суд виходить з того, що проведення експертизи було необхідним для встановлення фактичного розміру матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, яка сталася з вини працівника відповідача ЛКП «Львівелектротранс», та розміру невиконаного відповідачем ПрАТ «СК «Євроінс Україна» страхового зобов`язання.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує їх документальне підтвердження, зв`язок із розглядом справи, характер заявлених вимог, а також те, що обидві вимоги задоволено.

Згідно п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відтак, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про відшкодування йому витрат на оплату послуг експерта, адже вона змушена була до нього звертатись саме внаслідок дій (бездіяльності) відповідачів, а тому також підлягають стягнення витрати позивача на визначення вартості завданого збитку у розмірі 10000 грн., які підтверджуються копіями договору про надання експертних послуг №23449 від 08.06.2026; акту наданих послуг №23449 від 28.07.2026; платіжної інструкції № @2LP598028 від 08.06.2026 про сплату за висновок експерта, та вважає за необхідне покласти витрати на проведення експертизи на відповідачів у рівних частках по 5000 грн з кожного

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Матеріалами справи встановлено, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн., що підтверджується копіями договору про надання правничої допомоги №66 2026 та додатку №1 до нього та платіжної інструкції про сплату правничої допомоги № 1.658578167.1 від 11.05.2026.

В частині 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом; вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у Постанові по справі №178/1522/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У відповідності до висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Щодо розподілу витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10000 грн, суд зазначає, що адвокатом надано єдиний комплекс правничих послуг, який охоплював як вимогу про стягнення страхового відшкодування з ПрАТ «СК «Євроінс Україна», так і вимогу про відшкодування моральної шкоди з ЛКП «Львівелектротранс».

Суд вважає, що визначена сума гонорару у розмірі 10000 гривень є обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг, у зв`язку з чим вказана сума підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

вирішив:

позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 77 517,34 грн страхової виплати.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 5000 грн витрат на проведення судової експертизи.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь ОСОБА_1 5000 грн витрат на проведення судової експертизи.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 5000 грн витрат на професійну правову допомогу.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь ОСОБА_1 5000 грн витрат на професійну правову допомогу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 532,48 грн судового збору.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь ОСОБА_1 532,48 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя І.Р.Волоско