Ухвала суду № 140514755, 12.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/20520/25

УХВАЛА

12 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.09.2026 №2600-0903-8/155132 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/20520/25, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026, адміністративний позов задоволено частково.

Зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов`язано зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи судді відповідні періоди служби, навчання та роботи, а також здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 27.05.2025 з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою суду від 13.07.2026 у справі №560/20520/25 на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві накладено штраф за неподання звіту про виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 02.08.2026 звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.07.2026 №2600-0903-8/123848 прийнято, однак визнано, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/20520/25 виконано не в повному обсязі, оскільки фактичну виплату ОСОБА_1 сум, нарахованих за результатами перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не завершено.

Цією ж ухвалою начальницю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_2 звільнено від сплати штрафу, накладеного ухвалою суду від 13.07.2026, та встановлено відповідачу новий строк для подання звіту про повне і належне виконання рішення суду - два місяці з дня отримання копії ухвали.

Також ухвалою від 02.08.2026 визначено, що наступний звіт має відповідати вимогам частин другої, третьої статті 382-2 КАС України та містити, зокрема, відомості й докази щодо фактично виплачених ОСОБА_1 сум після подання звіту від 24.07.2026 №2600-0903-8/123848, суму залишку невиплаченої заборгованості, відомості про наявність або відсутність бюджетного фінансування для її виплати та заходи, вжиті відповідачем і його керівником для забезпечення фінансування та усунення обставин, які ускладнюють або унеможливлюють повне виконання рішення суду.

На виконання ухвали суду від 02.08.2026 відповідач подав звіт від 17.09.2026 №2600-0903-8/155132, у якому просить: прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання судового рішення у справі №560/20520/25; звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від сплати штрафу відповідно до частини п`ятої статті 382-3 КАС України; встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.

У звіті відповідач зазначив, що рішенням №930020877277 від 07.04.2026 ОСОБА_1 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Вказав, що розмір такого утримання після виконання рішення суду з 27.05.2025 становить 194 697,75 грн.

Водночас, у частині фактичної виплати відповідач зазначив, що на виконання рішення суду за період з 27.05.2025 по 31.08.2026 нараховано 776 807,65 грн, загальна сума виплачених коштів становить 1 098,05 грн, а залишок невиплачених коштів станом на вересень 2026 року становить 774 859,65 грн.

До звіту долучено рішення №930020877277 про перерахунок пенсії / щомісячного довічного грошового утримання, відповідно до якого з 27.05.2025 і надалі щомісячна сума визначена у розмірі 194 697,75 грн.

Також долучено лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.08.2026 №2600-0501-5/131520 до Пенсійного фонду України, в якому відповідач просив профінансувати залишок заборгованості у сумі 774 859,65 грн для виконання рішення суду в повному обсязі.

Лист підписаний начальницею Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_2 .

Листом Пенсійного фонду України від 28.08.2026 №2800-030102-9/66521 повідомлено, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень, а спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду та ретроспективних судових рішень здійснюється в порядку, визначеному відповідними нормативно-правовими актами.

Із плану доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на 2026 рік убачається, що за напрямом погашення заборгованості з виплати пенсій, зокрема щомісячного довічного грошового утримання, на виконання ретроспективних судових рішень передбачено 25 885,3 тис. грн.

Помісячний розпис доходів і видатків містить розподіл цих коштів: у січні - 0,0, надалі переважно по 2 353,2 тис. грн щомісячно, загалом 25 885,3 тис. грн на рік.

Крім того, у витягу з підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ щодо справи №560/20520/25 відображено інші показники: заборгованість по пенсії - 828 043,90 грн, залишок невиплачених коштів - 826 095,90 грн, а стан виконання рішення суду позначено як «Виконано - Ні».

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною третьою цієї статті, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до пунктів 5-7 частини другої статті 382-2 КАС України, звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити, серед іншого: відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За змістом статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Частина третя статті 382-3 КАС України передбачає, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 382-3 КАС України, половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Частина п`ята статті 382-3 КАС України передбачає, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Верховний Суд у постанові від 09.09.2026 у справі №420/31439/24 зазначив, що процесуальний закон розмежовує питання прийняття звіту та питання застосування до керівника суб`єкта владних повноважень штрафу. Сам факт відмови у прийнятті звіту не виключає застосування частини п`ятої статті 382-3 КАС України, оскільки протилежне тлумачення позбавляло б цю норму самостійного змісту.

У цій же постанові Верховний Суд наголосив, що передбачення в бюджеті Пенсійного фонду України загального обсягу коштів за певною бюджетною програмою саме по собі не свідчить про фактичне доведення відповідних бюджетних асигнувань до територіального органу Пенсійного фонду України в обсязі, достатньому для виконання конкретного судового рішення, і не доводить наявності в керівника територіального органу достатніх повноважень самостійно збільшувати бюджетні призначення, змінювати черговість фінансування чи спрямовувати кошти, передбачені для інших цілей.

Суд виходить з того, що, водночас, ця правова позиція Верховного Суду не означає, що сам факт направлення листа про фінансування або загальне посилання на бюджетний механізм є безумовною підставою для звільнення керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу.

Так, частина п`ята статті 382-3 КАС України вимагає від суду оцінити, чи підтверджені доказами саме достатні та вичерпні дії керівника, спрямовані на виконання судового рішення, а у справах щодо пенсійних виплат - також відсутність бюджетних асигнувань і вжиття керівником усіх необхідних заходів для встановлення таких асигнувань.

У постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19 Верховний Суд звернув увагу, що застосування процесуальних засобів судового контролю не повинно бути надмірним і має відповідати принципу пропорційності.

У тій справі Верховний Суд врахував, що пенсійним органом було здійснено перерахунок, визначено суму доплати, включено судове рішення до реєстру, виплачено профінансовану частину та повідомлено про порядок погашення решти заборгованості в порядку черговості.

У постанові від 08.09.2023 у справі №640/21223/20 Верховний Суд звернув увагу на необхідність урахування «критеріїв Енгеля» та підвищених стандартів доказування при вирішенні питання про накладення суттєвого майнового стягнення на фізичну особу - керівника суб`єкта владних повноважень.

Водночас, зазначені правові висновки не усувають передбаченого частиною третьою статті 382-3 КАС України обов`язку суду накласти штраф у разі відмови у прийнятті звіту, якщо суб`єкт владних повноважень не довів підстав для зменшення штрафу або звільнення від його сплати.

Отже, наведені правові висновки Верховного Суду свідчать не про автоматичне звільнення керівника від штрафу в усіх пенсійних справах і не про автоматичне накладення штрафу в кожному випадку неповного виконання рішення, а про необхідність індивідуальної оцінки доказів, поведінки керівника, повноти вжитих ним заходів, причин невиконання рішення та пропорційності заходу процесуального примусу.

Оцінюючи поданий відповідачем звіт з урахуванням зазначених норм процесуального закону та відповідної практики Верховного Суду, суд виходить із такого.

Так, звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.09.2026 №2600-0903-8/155132 підтверджує, що відповідач виконав рішення суду в частині проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 .

Розмір такого утримання після перерахунку визначено у сумі 194 697,75 грн з 27.05.2025.

Разом з тим, сам відповідач визнає, що рішення суду в частині фактичної виплати нарахованих сум не виконано повністю.

За даними звіту, на виконання рішення суду за період з 27.05.2025 по 31.08.2026 нараховано 776 807,65 грн, виплачено лише 1 098,05 грн, а залишок невиплачених коштів станом на вересень 2026 року становить 774 859,65 грн.

Отже, на момент розгляду зазначеного звіту судове рішення залишається фактично невиконаним у частині виплати основної суми заборгованості позивачеві.

Суд бере до уваги, що відповідач надав пояснення щодо бюджетного механізму виплати нарахованої заборгованості, а також долучив відповідь Пенсійного фонду України від 28.08.2026 №2800-030102-9/66521 про виплату нарахованих на виконання рішень суду коштів у межах затверджених бюджетних призначень.

Суд також враховує, що начальницею Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Бойко О.В. підписано лист від 05.08.2026 №2600-0501-5/131520 до Пенсійного фонду України з проханням профінансувати залишок заборгованості в сумі 774 859,65 грн.

Так, сам факт підписання такого листа свідчить про вчинення керівником відповідача певної дії, спрямованої на виконання рішення суду у цій справі, однак не доводить, що після отримання відповіді Пенсійного фонду України від 28.08.2026 керівником були вжиті всі необхідні, достатні та вичерпні заходи для встановлення бюджетних асигнувань і фактичної виплати заборгованості.

Разом з тим, поданий звіт не дає суду можливості перевірити належність, повноту, порядок і прогнозованість виконання рішення суду в розумінні пунктів 5-7 частини другої статті 382-2 КАС України з огляду на таке.

По-перше, звіт не містить належно узгодженого розрахунку заборгованості, який би пояснював відмінності між сумами, зазначеними у звіті, та даними підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ.

Так, у звіті зазначено про нарахування 776 807,65 грн, виплату 1 098,05 грн та залишок 774 859,65 грн.

У той же час, у витягу з ІКІС ПФУ відображено інші показники: заборгованість по пенсії - 828 043,90 грн, залишок невиплачених коштів - 826 095,90 грн, а стан виконання судового рішення - «Виконано - Ні».

Суд виходить з того, що такі розбіжності можуть бути пов`язані з різними періодами обліку, джерелами фінансування, типами сум або особливостями автоматизованого обліку, однак відповідач у звіті не навів пояснення цих розбіжностей і не додав документів, які дають змогу суду встановити фактичну суму заборгованості та динаміку її погашення.

По-друге, звіт не містить достатнього обґрунтування орієнтовних строків повного виконання рішення суду у цій справі.

Відповідач послався на порядок бюджетного фінансування та пропорційного розподілу видатків, однак не зазначив орієнтовного строку виконання рішення або не навів належного обґрунтування неможливості визначити такий строк.

Це не відповідає пункту 6 частини другої статті 382-2 КАС України.

По-третє, із наданого плану доходів і видатків та помісячного розпису вбачається, що за відповідним напрямом передбачені бюджетні призначення у розмірі 25 885,3 тис. грн, із помісячним розподілом переважно по 2 353,2 тис. грн.

Однак звіт не містить відомостей про те, чи були ці бюджетні асигнування фактично доведені до відповідача у період після подання попереднього звіту, чи здійснювався пропорційний розподіл коштів між усіма одержувачами за рішеннями суду, яке місце має рішення у справі №560/20520/25 у відповідному переліку, черзі або реєстрі, а також чи була розрахована частка виплати, яка припадає на ОСОБА_1 за відповідним бюджетним напрямом.

По-четверте, звіт не містить достатнього переліку документів та інших матеріалів, які підтверджують саме фактичні виплати ОСОБА_1 після подання попереднього звіту від 24.07.2026 №2600-0903-8/123848 або підтверджують відсутність таких виплат із наведенням причин.

За таких обставин, суд доходить висновку, що поданий звіт не відповідає вимогам пунктів 5-7 частини другої статті 382-2 КАС України у достатньому обсязі, оскільки не містить належних відомостей про строк, порядок і спосіб подальшого виконання рішення суду у цій справі, орієнтовні строки його повного виконання або належне обґрунтування неможливості їх визначення, а також не містить достатніх документів, що підтверджують обставини, наведені у звіті.

Оцінюючи клопотання відповідача про звільнення керівника від сплати штрафу, суд виходить із того, що частина п`ята статті 382-3 КАС України встановлює не автоматичну, а доказову підставу для звільнення від сплати штрафу.

У цій справі матеріали підтверджують вчинення відповідачем окремих дій, спрямованих на виконання рішення суду: проведення перерахунку, визначення нового розміру щомісячного довічного грошового утримання, облік заборгованості, направлення листа до Пенсійного фонду України щодо фінансування залишку заборгованості, отримання відповіді Пенсійного фонду України та подання плану й помісячного розпису бюджетних призначень.

Однак суд не може визнати ці дії достатніми та вичерпними у розумінні частини п`ятої статті 382-3 КАС України.

По-перше, після отримання відповіді Пенсійного фонду України від 28.08.2026 відповідач не надав доказів подальших дій керівника, спрямованих на фактичне забезпечення фінансування саме за рішенням суду у справі №560/20520/25.

По-друге, відповідач не надав доказів фактичної відсутності бюджетних асигнувань, доведених до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за відповідним напрямом, або доказів того, що такі асигнування були використані в повному обсязі на виконання інших судових рішень у визначеній черговості.

У той же час, наявні в матеріалах справи план і помісячний розпис свідчать про передбачення коштів за відповідним напрямом у планових показниках, однак звіт не розкриває, чи були такі асигнування фактично доведені до відповідача, як саме вони розподілялися та чому за їх наявності не здійснено виплату ОСОБА_1 .

По-третє, відповідач не надав доказів включення рішення суду у справі №560/20520/25 до конкретної черги, переліку або реєстру для фінансування із зазначенням місця такого рішення та порядку визначення частки виплати.

Наявний витяг з ІКІС ПФУ підтверджує відображення рішення в підсистемі та стан «Виконано - Ні», але не містить пояснення щодо черговості, пропорційності та строків погашення боргу перед позивачем.

По-четверте, відповідач не пояснив істотні розбіжності між сумами, зазначеними у звіті, та даними ІКІС ПФУ, що унеможливлює перевірку реального обсягу невиконаного зобов`язання.

По-п`яте, в ухвалі суду від 02.08.2026 відповідачу було прямо вказано, які саме відомості та докази мають бути подані у наступному звіті, проте поданий звіт не усунув ключові недоліки, пов`язані з підтвердженням фактичних виплат, залишку заборгованості, наявності або відсутності фінансування та достатності заходів керівника.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач не довів наявність підстав для звільнення керівника від сплати штрафу відповідно до частини п`ятої статті 382-3 КАС України.

При цьому, суд враховує правові висновки Верховного Суду щодо необхідності індивідуальної оцінки дій керівника, пропорційності штрафу та недопустимості автоматичного застосування санкції.

Однак у цій справі, на відміну від обставин, які аналізувалися Верховним Судом у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19, відповідач не підтвердив виплату профінансованої частини заборгованості після попереднього звіту, не навів належного пояснення черговості фінансування та не повідомив позивача й суд про реальний порядок і строки погашення залишку.

Так само постанова Верховного Суду від 09.09.2026 у справі №420/31439/24 не виключає накладення та стягнення штрафу в кожному випадку неповного виконання рішення, а лише вимагає від суду перевірити, чи довів суб`єкт владних повноважень і його керівник наявність умов для зменшення штрафу або звільнення від його сплати.

У цій справі такі умови належними доказами не підтверджені.

З огляду на те, що звіт не підлягає прийняттю, а підстави для звільнення керівника відповідача від сплати штрафу не доведені, суд вважає за необхідне накласти на начальницю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_2 штраф у мінімальному розмірі, передбаченому частиною третьою статті 382-3 КАС України, - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір штрафу у мінімальному передбаченому законом розмірі, суд враховує, що відповідач здійснив перерахунок, облікував заборгованість і звернувся до Пенсійного фонду України щодо фінансування, однак ці дії не є достатніми для прийняття звіту та звільнення керівника від сплати штрафу.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

Отже, двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становлять 66 560 грн. Закон України

Одночасно суд не вбачає підстав для розгляду за власною ініціативою питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, оскільки предметом розгляду у цьому провадженні є оцінка поданого відповідачем звіту, а матеріали справи на цьому етапі не містять достатніх даних для визначення іншого способу чи порядку виконання рішення суду.

З огляду на характер невиконаної частини рішення суду у цій справі, необхідність усунення розбіжностей у розрахунках, надання документів щодо фактичних виплат або належного обґрунтування орієнтовних строків їх здійснення, суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для подання звіту - один місяць з дня отримання копії цієї ухвали суду, що відповідає вимогам частини третьої статті 382-1 КАС України.

Керуючись статтями 14, 248, 256, 370, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.09.2026 №2600-0903-8/155132 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/20520/25 - відмовити.

Визнати, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/20520/25 залишається виконаним не в повному обсязі, оскільки фактична виплата ОСОБА_1 сум, нарахованих за результатами перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не завершена.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання до Хмельницького окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/20520/25 - один місяць з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати наступний звіт із додержанням вимог частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши у ньому, зокрема: відомості про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/20520/25, строк, порядок та спосіб його виконання, у тому числі: загальний розрахунок сум, нарахованих ОСОБА_1 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/20520/25; суми, фактично виплачені ОСОБА_1 після подання звіту від 24.07.2026 №2600-0903-8/123848; залишок невиплаченої заборгованості станом на дату подання нового звіту; пояснення розбіжностей між сумами, зазначеними у звітах відповідача, та даними підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України; у разі неповного виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/20520/25: орієнтовні строки повного виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/20520/25 та їх обґрунтування; обставини, які ускладнюють виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/20520/25; заходи, які вжито та вживаються Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та його керівником для усунення обставин, що ускладнюють виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/20520/25; у разі посилання на відсутність або недостатність фінансування - відомості про наявність або відсутність фактично доведених бюджетних асигнувань за відповідним напрямом, порядок їх розподілу, а також заходи, вжиті керівником відповідача для встановлення або збільшення таких бюджетних асигнувань; у разі посилання на черговість або пропорційність виплат - відомості про включення рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/20520/25 до відповідного переліку, черги або реєстру, а також про порядок визначення частки виплати за таким рішенням; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту і підтверджують викладені в ньому обставини, зокрема розрахунки, виплатні документи, відомості з Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України / відповідних реєстрів, листування щодо фінансування та інші підтвердні матеріали.

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу відповідно до частини п`ятої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України - відмовити.

Накласти штраф на начальницю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 копійок.

Стягнути половину суми штрафу, а саме 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп, на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Стягнути іншу половину суми штрафу, а саме 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн 00 коп до Державного бюджету України.

Копію ухвали суду направити Державній судовій адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) для звернення до виконання.

Судове рішення набрало законної сили 12.10.2026.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 12.01.2027.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, що сплата штрафу та подання звіту не звільняють від обов`язку повного і належного виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №560/20520/25.

Копію ухвали суду направити учасникам справи та Державній судовій адміністрації України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя Є.В. Печений