Ухвала суду № 140514390, 12.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі

12 жовтня 2026 року Справа № 520/30741/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати мені одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 26 років календарних років з урахуванням індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 3829,03 грн;

- зобов`язати відповідача військову частину Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 26 років календарної служби з урахуванням індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 3829,03 грн.

Спір належить до юрисдикції адміністративних судів, має розглядатись в порядку адміністративного судочинства та підсудний Харківському окружному адміністративному суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Виходячи з положень ст. ст. 171, 257 КАС України оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Також суд зазначає, що в країні запроваджено воєнний стан, у зв`язку з чим процесуальні та інші документи подаються до суду в електронній формі та до канцелярії суду в паперовому вигляді.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку подання адміністративного позову до суду, приходжу наступного.

Позивач у заяві про поновлення строку подання адміністративного позову наводить аргументи про те, що ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022) встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. На момент звільнення позивача з військової служби та виключення його із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (20.09.2019), частина другої статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.05.2022 у справі №480/5934/21 - одноразова грошова допомога при звільненні належить до структури грошового забезпечення (оплати праці) військовослужбовця. Верховний Суд неодноразово підтверджував, що якщо право на ОГД або інші розрахункові виплати виникло до 19.07.2022, обмеження у 3 місяці на ці випадки не поширюється.

Згідно з ч. 1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 №2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.

Зокрема, ч.ч. 1 та 2 ст.233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116 КЗпП України).

Суд враховує, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).

Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби визначена статтею 9 Закону №2262-ХІІ.

За змістом ч.1 ст.9 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент звільнення позивача) у разі звільнення зі служби, зокрема, за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.

Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей від 17.07.1992 №393 (в редакції, чинній на момент звільнення позивача) визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та осіб, зазначених в абзаці дев`ятому цього пункту, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі №520/26404/25, зокрема, зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 26.08.2017 до 20.09.2029, до дня звільнення із служби.

На виконання судового рішення 28.08.2026 виплачено індексацію грошового забезпечення, однак не перераховано одноразову грошову допомогу при звільненні.

З огляду на викладене суд зазначає, що розмір одноразової грошової допомоги перебуває у прямій залежності від розміру грошового забезпечення, розмір якого в судовому порядку визначено рішенням у справі №520/26404/25.

Відтак, позивач про порушення свого права дізнався після набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/26404/25 та його виконання - 28.08.2026, та саме з цього часу у нього виникло право на звернення до суду з даним позовом.

До суду подано позов 24.09.2026, тобто у межах процесуального строку.

Верховний Суд у постановах від 09.07.2020 у справі № 320/6659/18 та від 27.08.2020 № 804/871/16 зазначив, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення. Крім того в ухвалі від 18.01.2021 у справі № 560/3993/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що одноразова грошова допомога при звільненні, виходячи зі змісту ст. 2 ЗУ "Про оплату праці", не входить до структури заробітної плати і відповідно не може вважатися додатковим видом грошового забезпечення.

З огляду на викладене суд критично оцінює доводи сторони позивача про те, що одноразова грошова допомога при звільненні входить до складу грошового забезпечення позивача, з урахуванням позиції Верховного суду, а відтак підстав для застосування ч. 2 ст. 233 КЗпП України немає, адже дані правовідносини регулюються ч. 5 ст. 122 КАС України.

Керуючись статтями 12, 160, 161, 168, 171, 241, 243, 257, 258 КАС України,

п о с т а н о в и в:

Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд адміністративної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частини 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Запропонувати позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу заперечення, протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов`язки, визначені статтями 44, 47, 51, 131 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Cуддя М. І. Садова