Ухвала суду № 140514237, 12.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі

12 жовтня 2026 року Справа № 520/29979/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування пунктів наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3 та 5 наказу командира військової частини НОМЕР_2 «Про результати службового розслідування щодо самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_2 » в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної, дисциплінарної відповідальності, а також утримання та стягнення із ОСОБА_1 завданих збитків державі у розмірі 23 679,54 грн (двадцять три тисячі шістсот сімдесят дев`ять гривень 54 копійки);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 23679,54 грн (двадцять три тисячі шістсот сімдесят дев`ять гривень 54 копійки).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Представником позивача подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування клопотання представник позивача зазначає, що позивач проходить військову службу та протягом тривалого часу перебував у районі активних бойових дій за відсутності зв`язку, що, за його твердженням, унеможливлювало своєчасне звернення за правовою допомогою та подання позову до суду. Крім того, представник позивача наголошує, що з оскаржуваними наказами позивача не було ознайомлено, а відповіді на адвокатський запит щодо надання відповідних документів отримано не було. У зв`язку з цим представник позивача просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, поновити такий строк і прийняти позовну заяву до розгляду.

Щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд, дослідивши заяву представника позивача, зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Представник позивача зазначив, що позовні вимоги стосуються визнання протиправними та скасування пунктів наказів військової частини НОМЕР_2 , а також зобов`язання вчинити певні дії. На обґрунтування клопотання посилався на проходження позивачем військової служби, тривале перебування в районі активних бойових дій за відсутності зв`язку, що, за його твердженням, перешкоджало своєчасному зверненню до суду. Також зазначив, що позивача не було ознайомлено з оскаржуваними наказами, а відповіді на адвокатський запит щодо надання відповідних документів не отримано.

Суд вважає за необхідним врахувати та застосувати висновки викладені в постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 560/11012/22 в частині недопущення надмірного формалізму, так як доступ до правосуддя має бути реальним.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, nn. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», 35787/03, n. 29). При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі П/9901/736/18 зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №640/3040/21.

При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні додатково необхідно враховувати, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 10.01.2023 р. по справі № 640/3489/21.

Так, суд доходить висновку, що наведені представником позивача доводи є достатніми для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Суд враховує, що позивач проходить військову службу та протягом тривалого часу перебував у районі активних бойових дій за відсутності зв`язку, що перешкоджало своєчасному зверненню до суду. Крім того, позивача не було ознайомлено з оскаржуваними наказами, а відповіді на адвокатський запит щодо надання відповідних документів отримано не було.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених обставин та необхідності забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, у зв`язку з чим клопотання представника позивача підлягає задоволенню, а пропущений строк звернення до суду поновленню.

Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Виходячи з положень ст.ст. 171, 257 КАС України, оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись приписами ст. ст. 12, 171, 257 262, 293, 294 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі.

Повідомити учасників справи, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на веб-сторінці на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, а саме: http://court.gov.ua/fair/sud2070.

Справа розглядається одноособово суддею Олексієм Котеньовим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з урахуванням вимог ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом десять днів з дня одержання копії ухвали.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Роз`яснити, що зловживання процесуальними правами, а також недобросовісне виконання процесуальних обов`язків не допускається.

Роз`яснити про наявність процесуальних прав і обов`язків, передбачених ст. 44, 45, 47, 60 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ