Ухвала суду № 140514114, 12.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 жовтня 2026 року cправа № 200/2545/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати старшому солдату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 27 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити старшому солдату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 27 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення -січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати старшому солдату ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у місяць за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити старшому солдату ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Позов обґрунтовується тим, що позивач проходив службу у відповідача, незгоден із тим, що відповідач не виплатив йому частину грошового забезпечення, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі №200/2545/26.

Згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 №960/0/15-26 з 01.06.2026 змінено територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду.

Супровідним листом від 23.06.2026 адміністративну справу №200/2545/26 передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду. Вказана справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду 07.10.2026, що вбачається з відтиску штампу канцелярії суду на супровідному листі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2026 справу №200/2545/26 передано у провадження судді.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 29 КАС України, суд приймає до розгляду адміністративну справу №200/1722/26.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 171 кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вищевказаним вимогам, суд зазначає таке.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суд з`ясовує чи позов подано у строк, встановлений законом.

Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення про строк звернення до суду

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У ч. 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України. Зокрема, ч.ч. 1 та 2 ст. 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП України).

Відповідно до нової редакції ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст. 116 КЗпП України), минуло не більше одного року.

Разом з цим відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 (постанова Уряду від 11.03.2020 № 211) та закінчився 30.06.2023 (постанова Уряду від 27.06.2023 № 651).

Висновки суду

Щодо дати, з якої позивач знав або повинен був знати про порушення свого права: позовні вимоги регулюються чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Позивач, добросовісно користуючись своїми правами, мав знати про їх порушення по оплаті праці (невиплата всього грошового забезпечення), як щомісяця під час служби, так і при звільнені 06.03.2023 і, навіть не отримавши від відповідача письмового повідомлення про суми, нараховані при звільненні, повинен був дізнатися про порушення свого права - тобто вчинити дії в розумні строки після звільнення щодо уточнення таких сум.

Натомість, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 04.04.2026, через 3 роки, що є значним часовим проміжком між звільненням та зверненням до суду з цим позовом.

У зв`язку із вищевказаним позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

При цьому суд зазначає, що поважною причиною пропуску строку звернення до суду може бути перебування позивача у лавах Сил безпеки і оборони України.

За приписами ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України,

УХВАЛИЛА:

1. Позовну заяву - залишити без руху.

2. Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

4. Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Cуддя А.А. Ширант