Ухвала суду № 140513381, 12.10.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6312/25провадження №: 1-і/398/19/26

УХВАЛА

Іменем України

"12" жовтня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121060001146 від 11.07.2025 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Василівка Іллінецького району Вінницької області, громадянина України, який має професійну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на час затримання фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , неодружений, на утриманні малолітній чи неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець, проходив службу у Збройних Силах України на посаді сапера у військовому званні «солдат», у військовій частини НОМЕР_1 ,

раніше судимий 07.04.2023 року Іллінецьким районним судом Вінницької області за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень,

обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ

В провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі головуючого судді ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121060001146 від 11.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, та ухвалою суду від 17.08.2026 строк дії запобіжного заходу визначено до 15.10.2026.

09.10.2026 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Головуючий суддя ОСОБА_6 перебуває на лікарняному.

Відповідно до абзацу 9 п.5.1 Розділу 5 Засад використання автоматизованої системи документообігу Олександрійського міськрайонного суду кіровоградської області, затверджених Рішенням Зборів суддів Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.03.2025 №1 (зі змінами) у разі неможливості у визначений кримінальним процесуальним законодавством строк суддею (колегією суддів за відсутності такої колегії або головуючого колегії/члена(-ів) колегії) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, таке клопотання підлягає реєстрації в ОСК під індексом 1-і на основі ОСК на кримінальне провадження, у якому необхідно обрати або продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, з подальшим визначенням для його розгляду за результатами автоматизованого розподілу іншого судді або колегії суддів, заміни на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату суду(особи, яка виконує його обов`язки), автоматизованою системою відсутнього головуючого судді або члена (-ів) колегії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2026 клопотання про продовження строку запобіжного заходу у цій справі розподілено судді ОСОБА_1 .

Прокурор у судовому засіданні підтримав вказане клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на обставини викладені в ньому. Просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів, задля гарантування виконання останнім передбачених ст. 194 КПК України обов`язків. Зазначає, що строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу спливає, до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з об`єктивних причин, на теперішній час продовжують існувати ризики, зазначені у п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого. Просив суд врахувати, що дії обвинуваченого під час перебування кримінального провадження в суді свідчать про ухилення ОСОБА_4 від суду, останній був оголошений у розшук та на підставі ухвали суду затриманий у Вінницькій області. 14.05.2026 року відносно обвинуваченого повторно обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечив, просив суд застосувати відносно нього домашній арешт, суду пояснив, що в листопаді 2025 року був звільнений судом з під варти та мав повернутися на військову службу, в цей час йому повідомили про важкий стан здоров`я бабусі. ОСОБА_4 не прибув на військову службу, перебував вдома із бабусею у Вінницькій області до часу його затримання у травні 2026 року. Про наявність кримінального провадження на розгляді в суді був обізнаний, проте втратив зв`язок із захисником через втрату мобільного телефона, про час судових засідань не знав. Зазначив, що свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнає, проте наміру перешкоджати судовому розгляду не має. Планує повернутися на військову службу.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Вважає, що більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , або особисте зобов`язання забезпечать виконання її підзахисним процесуальних обов`язків. Звернула увагу суду, що її підзахисний, будучі особою яка позбавлена батьківського піклування, проживав з тіткою ОСОБА_7 та бабусею ОСОБА_8 , які є особами похилого віку, іншої допомоги, крім її підзахисного, вони не мають. ОСОБА_4 вже тривалий час перебуває під вартою, відсутній будь-який зв`язок з рідними. Ризики, на які посилається прокурор, вважає необґрунтованими.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, зокрема, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.

Згідно з положеннями ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Як наголошено в ст.ст. 181, 202 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який був затриманий на підставі ухвали Олександрійського міськрайонного суду від 24.04.2026 року та доставлений до суду для розгляду клопотання прокурора, 14.05.2026 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, надалі строк дії запобіжного заходу неодноразово продовжувався, останній раз до 15 жовтня 2026 року включно. При продовженні строку застосування запобіжного заходу судом встановлена наявність ризиків, визначених зокрема п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ризик переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків і вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час розгляду цього клопотання прокурором доведено, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 7 років, а тому, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання у разі визнання його винуватим, він може здійснити спроби переховуватися від суду з метою уникнення покарання.

Тяжкість покарання не є визначальним елементом при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Разом з цим, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від суду.

Також, судом враховано наявність ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх показів під час судового провадження.

Крім того, враховуючи відомості про ОСОБА_4 , який раніше вчиняв кримінальні правопорушення, має судимість, а тому його поведінка свідчить про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.

Прокурор у судовому засіданні довів, що на момент розгляду кримінального провадження не зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України і обвинувачений в разі застосування до нього іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з огляду на тяжкість інкримінованого йому злочину, може залишити місце свого проживання та переховуватись від суду, під час розгляду судом справи перешкоджати кримінальному провадженню, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На переконання суду наведені обставини також вказують, що жоден із запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням від вартою, не забезпечить належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, підстави змінювати зазначений запобіжний захід на інший, більш м`який відсутні.

Крім того, стороною захисту не надано доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перестали існувати.

За таких обставин, враховуючи, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою закінчується 15.10.2026 та до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з об`єктивних причин, суд вважає за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, п.2 ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає за можливе щодо обвинуваченого ОСОБА_4 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави в обсязі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 331, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121060001146 від 11.07.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, задовольнити.

У клопотанні обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів, тобто з 12.10.2026 до 10.12.2026 включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505, застава за обвинуваченням ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12025121060001146.

При внесенні визначеної суми застави звільнити ОСОБА_4 з-під варти та зобов`язати: прибувати за викликом до прокурора/суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора/суду; повідомляти прокурора/суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з свідками.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що за умови сплати застави та відповідно до ч.8, 10 ст.182 КПК України, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а судом буде вирішено питання про застосування іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1