Ухвала суду № 140512152, 07.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4554/26

Провадження № 1-кс/345/869/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026 м. Калуш

Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,

В С Т А Н О В И В :

23.09.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_4 , подана в інтересах ОСОБА_3 , на постанову слідчого про закриття кримінального провадження із поновленням пропущеного з поважних причин строку на її оскарження.

Ухвалою від 24.09.2026 поновлено ОСОБА_3 пропущений з поважних причин строк на оскарження постанови слідчого, відкрито провадження за скаргою, витребувано з Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 25.05.2024 за №1202409110000295.

25.09.2026 розгляд скарги відкладено у зв`язку з неявкою скаржника та його представника. Крім того, слідчий у вищенаведеному кримінальному провадженні просив відкласти розгляд справи з метою детального вивчення усіх матеріалів та з огляду на їх значний обсяг. Цього ж дня ухвалою слідчого судді задоволено клопотання представника скаржника про його участь в судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_4 зазначає, що при винесенні оскарженої постанови слідчим не надано юридичної оцінки підчищень та виправлень у акті з розслідування нещасного випадку, який стався 06.08.2003 з ОСОБА_3 . На думку автора скарги, неправильність діагнозу в акті форми Н-1 призвела до заниження розміру виплат потерпілому на виробництві. Незасвідчені у встановленому законом порядку виправлення охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 366 КК України. Закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України дозволяє стверджувати, що подія злочину мала місце, проте слідчий не встановив винних у скоєнні злочину осіб. Інших доводів зміст поданої скарги не містить. При цьому вказуючи про подію злочину представник скаржника не уточнює, про який саме склад кримінального правопорушення йдеться, адже матеріали вищенаведеного кримінального провадження стосувалися досудового розслідування за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених не лише ч. 1 ст. 366 КК України, але й інших норм відповідного Кодексу.

Скаржник та його представник підтримали подану скаргу з викладених у ній підстав. Додатково ОСОБА_3 наголосив, що допитані слідчим голова та члени комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві надали неправдиві показання. Він не погоджується із ухваленими з його участю рішеннями судів у порядку цивільного судочинства, проте зазначені рішення набрали законної сили. Неодноразово наголошував, що всупереч вимогам КПК України слідчі Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області не визнавали його потерпілим у кримінальному провадженні, проте їхні останні відмови також не оскаржував у встановленому порядку.

В судовому засіданні 07.10.2026 проголошено резолютивну частину цієї ухвали з відкладенням виготовлення її повного тексту на строк не більше п`яти днів.

Заслухавши доводи поданої скарги та заперечення слідчого ОСОБА_5 , дослідивши витребувані матеріали вищенаведеного кримінального провадження (далі к/п), слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Установлено, що 06.08.2003 зі слюсарем-ремонтником дільниці механічної обробки ВАТ «Калуський завод будівельних машин» ОСОБА_3 стався нещасний випадок, для розслідування якого головою правління товариства створено комісію в складі 4-ох осіб. Склад комісії: голова ОСОБА_6 , члени комісії: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (Том 1 к/п, а.с.78).

За результатами роботи відповідної комісії складено Акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 та Акт про нещасний випадок форми Н-1, що разом із матеріалами розслідування передані для затвердження роботодавцю.

Слідчим витребувано оригінал Акта № 2 форми Н-1, затвердженого головою правління заводу «Будмаш» 08.08.2003, за змістом якого нещасний випадок визнано пов`язаним із виробництвом. Особою, яка допустила порушення законодавства про охорону праці, вказано слюсаря-ремонтника ОСОБА_10 (Том 6 к/п, а.с.129-130).

Дійсно, оригінали складених актів форми Н-1 та Н-5 містять надруковані машинописним текстом у графах членів комісії прізвища та ініціали двох осіб на текстах закритих схожим до канцелярського коректора відомостях. При цьому в складених комісією актах посади та підписи відповідних членів комісії вказані правильно та не містять будь-яких закреслень. Крім того, Акт форми Н-1 містить незастережне виправлення в одному зі слів назви отриманого потерпілим ОСОБА_3 діагнозу ушкодження здоров`я, а саме замість закритого перелому лівої променевої кістки запис виправлено на відкритий перелом цієї кістки.

З наявної у матеріалах к/п медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 за період з 06.08.2003 до 05.09.2003 згідно з направленням лікаря приймального відділення закладу охорони здоров`я ургентний хворий під час травмування на виробництві отримав саме відкритий перелом в ділянці лівого променево-зап`ясткового суглобу (Том 6 к/п а.с.229).

Про допущену помилку в діагнозі отриманого захворювання адміністрація заводу в особі голови комісії з розслідування нещасного випадку інформувала ОСОБА_3 листом від 24.11.2003 № 02/589 згідно з поданою заявою (Том 6 к/п, а.с. 56).

Як вбачається зі змісту оскарженої постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 11.09.2026 (Том 5 к/п, а.с. 221-235) наказом роботодавця від 15.09.2004 №110 за заявою потерпілого від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 та враховуючи допущену помилку в записі діагнозу отриманого ушкодження здоров`я утворено нову комісію з розслідування, до складу якої замість ОСОБА_7 та ОСОБА_9 включено ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Комісію зобов`язано провести додаткове вивчення всіх поданих матеріалів, додатково опитати свідків та скласти Акти за формою Н-5 та Н-1 згідно з вимогами законодавства України (Том 6 к/п, а.с. 54).

За результатами повторно створеної комісії складено та підписано Акти форми Н-5 та Н-1, які затверджені роботодавцем 29.09.2004, примірники яких направлені потерпілому від нещасного випадку на виробництві листом № 02/810 від 25.10.2004. При повторному розслідуванні обставин комісія в тому числі підтвердила правильність висновку комісії, створеної наказом № 88 від 06.08.2003 (Том 6 к/п, а.с.54-63).

Приписом № 01 від 31.01.2005 Територіального управління Держнаглядохоронпраці по Івано-Франківській області запропоновано роботодавцю переглянути складені Акти форми Н-5 та Н-1 з урахуванням характеристик місця настання нещасного випадку на виробництві та винних осіб в настанні цього випадку, внести доповнення щодо стажу роботи потерпілого на виробництві та заходів, вжиття яких є необхідним за результатами проведеного розслідування. На виконання припису наказом голови правління товариства від 02.02.2005 № 18 вкотре створено комісію, яка склала Акти за формами Н-5 та Н-1 від 08.02.2005. Згідно з Розділом 6 Акта форми Н-5 та Розділом 10 Акта форми Н-1, до осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці при настанні 06.08.2003 нещасного випадку з слюсарем-ремонтником заводу ОСОБА_3 , комісія віднесла й самого потерпілого. Також причиною настання нещасного випадку на виробництві визнано порушення начальником ЕМВ товариства ОСОБА_13 своєї посадової інструкції (Том 6 к/п, а.с.47-58).

Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.04.2005 (справа №1-119/2005) ОСОБА_13 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України та засуджено до покарання у виді штрафу. Обвинуваченому інкриміновано як службовій особі ВАТ «Калуський завод будівельних машин» порушення вимог законодавства України про охорону праці, що спричинило заподіяння потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, наявність яких підтверджена висновком судово-медичної експертизи № 138 від 16.03.2005 (Том 6 к/п, а.с. 27-29, 177-178).

Відповідно до копії рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.04.2007 (справа № 2-171/2007) частково задоволено позов ОСОБА_3 до товариства, яким зобов`язано останнього внести зміни до складеного за формою Н-1 акта № 2 від 10.02.2005 в частині зазначення коректних даних щодо неперебування потерпілого в стані алкогольного сп`яніння (Том 6 к/п, а.с. 37-39).

Згідно з приписом № 1 від 17.05.2011 Управління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області роботодавця зобов`язано змінити складений Акт Н-1 від 10.02.2005 відповідно до судового рішення, що набрало законної сили, зі скасуванням складеного акта.

Наказом № 18 від 18.05.2011 створено відповідну комісію для внесення змін до складеного Акта форми Н-1, примірник якого слідчим витребувано до матеріалів кримінального провадження. Наказом голови правління товариства від 18.05.2011 № 19 складений за формо Н-1 Акт від 10.02.2005 визнано таким, що скасований, із направленням заново складеного акта голові профпатологічної МСЕК та потерпілому ОСОБА_3 (Том 6 к/п, а.с. 123-131).

Рішенням комісії по трудових спорах Калуського заводу «Будмаш» від 11.10.2005 (п.2) додатково визнано такими, що втратили чинність складені роботодавцем акти форм Н-5 та Н-1 в серпні 2003 року та вересні 2004 року (Том 6 к/п, а.с. 37).

Згідно з рішенням цієї ж комісії від 06.03.2007 попереднє рішення КТС визнано таким, що втратило чинність; вирішено, що неточність у формулюваннях акта щодо неперебування потерпілого ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння не вплинула на визнання отриманої потерпілим травми на виробництві, а також отримання потерпілим виплат та компенсацій згідно з вимогами закону (Том 6 к/п, а.с. 32).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.03.2012 (справа № 2-1629/11) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ВАТ «Калуський завод будівельних машин» про визнання недійсними актів форми Н-5, Н-1 від 08.08.2003, 24.09.2004 та 10.02.2005 та встановлення факту нещасного випадку на виробництві. Зазначене рішення суду набрало законної сили (Том 6 к/п, а.с. 83-84).

Кримінальне провадження за ч.1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 272 та ч. 1 ст. 384 КК України, матеріали щодо якого внесені до ЄРДР 25.05.2024 за № 12024091170000295, неодноразово закривалося з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях посадових осіб ВАТ «Будмаш» та членів комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві складу кримінального правопорушення, останній раз відповідне провадження закрите постановою слідчого СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_14 від 30.06.2025 (Том 4 к/п, а.с.250-255), проте ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.07.2025 (справа №345/6481/24) зазначене процесуальне рішення слідчого скасоване з мотивів невідібрання від ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 показань як свідків. Також мали були допитані повторно як свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Крім того, мотивом скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження виступили суперечливі одночасні покликання на п.2 та п.6 ч. 1 ст. 284 КПК України в мотивувальній частині оскарженої постанови та ненадання оцінки висновку судово-технічної експертизи документів № 09/07-81 від 12.04.2016, наданого в кримінальному провадженні № 12013090170000475 (Том 4 к/п, а.с. 260-262).

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.08.2025 (справа № 345/3912/25), яка залишена ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду від 28.10.2025, задоволено клопотання прокурора, вищенаведене кримінальне провадження закрито на підставі п.3-1 ч.1, п.1-1 ч.2 ст. 284 КПК України (Том 4 к/п, а.с. 265-271).

Постановою Верховного Суду від 30.04.2026 рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано з призначенням нового розгляду клопотання прокурора в суді першої інстанції. Проте ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.05.2026 в задоволенні клопотання прокурора Калуської окружної прокуратури про закриття кримінального провадження № 12024091170000295 від 25.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 272 та ч.1 ст. 384 КК України, відмовлено (Том 4 к/п, а.с. 272-275).

На підставі ухвали слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.08.2026 (справа № 345/4554/26) надано доступ слідчим органу досудового розслідування Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області до оригіналів документації заводу «Будмаш» та висновку експерта від 12.04.2026 (Том 5 к/п, а.с. 9-11).

Згідно з даними Державного реєстру актів цивільного стану ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті ОСОБА_7 - 01.02.2012 (Том 5 к/п, а.с. 60,62).

Відповідно до змісту показань свідка ОСОБА_3 від 16.07.2026, у затверджених актах форми Н-5 та Н-1 мали місце виправлення в діагнозі отриманого ним 06.08.2003 ушкодження здоров`я внаслідок трудового каліцтва, що нібито позбавило потерпілого права на отримання групи інвалідності, пов`язаної з цим каліцтвом, але така інвалідність може бути оформлена в даний час (Том 5 к/п, а.с. 83).

Показанням ОСОБА_3 в оскарженій постанові слідчим надано правильну оцінку, адже такі містять низку суперечностей та суб`єктивних суджень, що повністю спростовуються матеріалами неодноразових розслідувань нещасного випадку на виробництві та рішеннями судів, які набрали законної сили. При цьому змісту цих показань слідчим в цілому та детально в контексті обставин настання нещасного випадку на виробництві надано чітку правову оцінку. Слідчий прямо зазначив, що фактичні обставини настання нещасного випадку на виробництві з ОСОБА_3 послідовно та безумовно відтворені показаннями допитаних в ході досудового розслідування свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 та інших, вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.04.2005, який ухвалено відносно ОСОБА_13 , що набрав законної сили. Суб`єктивна оцінка та перебіг подій, що мали місце з ОСОБА_3 06.08.2003, вказує на відсутність потреби в одночасному допиті ОСОБА_3 та інших свідків у відповідному кримінальному провадженні.

Слідчий зазначив, що в результаті порівняння висновків експертів від 12.04.2016 та 04.08.2017 в частині нанесення нових записів навпроти прізвищ та ініціалів двох членів створеної комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві, а також дописки букв у слові «Відкритий», за результатами яких складено затверджені 08.08.2003 роботодавцем акти форми Н-5 та Н-1, слід дійти висновку про очевидно технічний характер усіх описок і механічних помилок технічного виконавця складання цих документів (секретаря голови правління заводу).

Інші висновки з даного приводу детально та вмотивовано викладені у оскарженій постанові слідчого про закриття кримінального провадження.

В ході продовження досудового розслідування слідчим допитано як свідків і голову та членів комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві, який мав місце з слюсарем-ремонтником ОСОБА_3 06.08.2003, колишнього секретаря та голову правління ВАТ «Калуський завод будівельних машин».

Протиправна бездіяльність ОСОБА_13 повністю підпала під ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України, що виключає подвійне притягнення до кримінальної відповідальності за таке ж саме правопорушення цієї особи на підставі ч. 1 ст. 272 цього Кодексу.

Оскаржена постанова містить зрозумілий та обґрунтований висновок про неможливість притягнення жодної службової особи заводу «Будмаш» до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 272 КК України, адже обслуговування верстатів по обробці деревини не належить до робіт з підвищеною небезпекою.

Слідчий суддя окремо зауважує, що за неодноразово висловленими твердженнями ОСОБА_3 під час розгляду його скарги на постанову про закриття кримінального провадженні від 11.09.2026 нібито наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.384 КК України, пов`язується останнім із наданням неправдивих показань під час розгляду Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області у квітні 2005 року матеріалів кримінального провадження за ч.1 ст. 271 КК України відносно ОСОБА_13 . Фактично скаржник не погоджується категорично із вироком суду, який набрав законної сили. Однак жодних фактів умисного надання членами комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві завідомо неправдивих показань суду під час розгляду кримінального провадження органом досудового розслідування не виявлено. Установлено, що в діях допитаних судом членів комісії не було умислу на введення в оману суд чи орган досудового розслідування, що вказує на відсутність складу кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 384 КК України) з суб`єктивної та об`єктивної сторін.

Слідчим окремо зазначено, що службові особи ВАТ «Калуський завод будівельних машин» під час настання 06.08.2003 нещасного випадку на виробництві зі слюсарем-ремонтником ОСОБА_3 діяли відповідно до приписів Закону України «Про охорону праці» та інших нормативно-правових актів, своєчасно та в повному обсязі забезпечили надіслання повідомлення про факт настання цього нещасного випадку, проведення розслідування та реагування на приписи контролюючих органів щодо усунення виявлених недоліків (неточностей) в оформленні акта форми Н-1. У діях цих осіб також відсутні об`єктивна та суб`єкта сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого рішення.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.110 КПК України в постанові про закриття кримінального провадження необхідно вказувати зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови про закриття кримінального провадження, та чи дотримано слідчим вимоги щодо всебічного, повного, об`єктивного дослідження всіх обставин справи та належної оцінки доказів.

Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України, слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Також необхідно зауважити, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України).

Наведене цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні по справі «Аль Фаєд проти Франції» від 02.10.2007 зазначив, що розбіжності, що виникали між слідчими та заявником, не вказували на існування недоліків чи перешкод, які б завадили компетентним органам з`ясувати ці обставини. Окрім того, невдоволення заявника рішеннями, схвалюваними суддями, слідчими під час провадження, не були достатньою підставою для визнання несправедливості процесу у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу ч. 2 ст. 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Основним засобом збирання доказів, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань є проведення слідчих (розшукових) дій.

Своєю чергою, ч. 1 і 2 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Виходячи з наведеного, незгода особи з проведеними слідчими (розшуковими) діями під час досудового розслідування, їх видом (видами) та обсягом не є безумовним свідченням неповноти чи неправильності слідства.

Із врахуванням наведеного, слідчий суддя доходить до переконання, що доводи скаржника про незаконність оскаржуваної постанови є безпідставними та необґрунтованими, тоді як рішення слідчого є законним, обґрунтованим, таким що ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, а висновки слідчого відповідають обставинам кримінального провадження.

Скаржник та його представник не зазначили, які конкретні дії, особи, час та обставини дають підстави вважати, що могло мати місце скоєння кримінальних правопорушень. Не зазначає скаржник і які додаткові слідчі чи процесуальні дії мали б бути вчинені в межах кримінального провадження, невчинення яких перешкоджає встановлення істини у справі.

При цьому на обґрунтованість прийнятого слідчим рішення не впливають інші можливі подальші слідчі дії, оскільки в силу мотивів наведених слідчим, склад злочину відсутній і в подальшому підтримання державного обвинувачення по цьому провадженню виключається.

Таким чином, оскільки органом досудового розслідування встановлено відсутність в діяннях конкретних осіб складу кримінального правопорушення і наведені мотиви такого висновку, тому постанова про закриття провадження є законною.

Оскільки, як зазначає сам скаржник, постанова слідчого про закриття кримінального провадження отримана ним лише 14.09.2026, матеріали кримінального провадження не містять доказів вручення оскаржуваної постанови раніше і вказані скаржником обставини не заперечені та не спростовані, відтак строк на оскарження скаржником не пропущено.

На підставі наведеного, керуючись ст.303-307, 376 КПК України, слідчий суддя

П ОС Т А Н О В И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя