Рішення № 140511837, 08.10.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1341/26

Номер провадження 2/341/997/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Васильцової Г.А.

секретаря судового засідання - Габлей А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» - Сахарової Ольги Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі по тексту - позивач, ТзОВ «ФК «ЕЙС») - Сахарова О.І. звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 9047933 від 13.05.2025 року в розмірі 29 807,30 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн, в тому числі судові витрати у сумі 2 662, 40 грн.

Позов обґрунтований тим, що 13 травня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Авентус Україна» (далі по тексту - первісний кредитодавець, ТзОВ «ФК «Авентус Україна») та ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) було укладено кредитний договір № 9047933 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором відступлено на користь ТзОВ «ФК «ЕЙС» на підставі договору факторингу № 13052026 від 13.05.2026 року, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідачки. Позивач зазначає, що відповідачка зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим просить стягнути з останньої заборгованість у розмірі 29 807,30 грн, яка складається з: 13548,78 грн - заборгованість по тілу кредиту, 16 258,52 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. У зв`язку із вищевикладеним, оскільки відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 серпня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Задоволено частково клопотання представника позивача про витребування доказів з АТ КБ «Приват Банк». Крім того, вирішено здійснювати розгляд справи у змішаній формі.

18 вересня 2026 року на виконання ухвали суду від 20 серпня 2026 року АТ КБ «Приват Банк» надіслало на адресу суду витребувану судом інформацію.

Інших заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

В судове засідання призначене на 08 жовтня 2026 року о 10:00 годині представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника ТзОВ ФК «ЕЙС», на задоволенні позовних вимог наполягають, не заперечують проти заочного розгляду справи

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, відповідно до ст. 128 ЦПК України належним чином була повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідачка не повідомила суд про причину своєї неявки, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалася.

Згідно частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене та згідно статті 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 13 травня 2025 року між ТзОВ «ФК «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 9047933 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідачки (а.с. 9-17).

Сума кредиту становить 13 600,00 грн.

Строк кредитування становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати відсотків - кожні 30 днів.

За змістом пунктів 1.5.1. та 1.5.2.кредитного договору, стандартна процентна ставка 1% в день протягом всього строку кредитування, знижена процентна ставка - 0,01% в день за умови сплати споживачем до 12.06.2025 року та протягом 3-х календарних днів, що слідують за вказаною датою, суми першого платежу, згідно графіку платежів (додаток №1 до кредитного договору) або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, в зв`язку із чим розмір процентів до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

На виконання умов п. 2.1. та п. 2.2. зазначеного договору первісний кредитодавець здійснив видачу кредитних коштів шляхом їх безготівкового перерахування на суму 13 600,00 грн на банківську платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1.

Крім того, фактичне зарахування зазначених кредитних коштів на рахунок відповідачки підтверджено інформацією банку-емітента. Відтак, листом АТ КБ «Приват Банк» від 08.09.2026 року підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 був/є її фінансовим номером та знаходиться в анкетних даних. Крім того, згідно наданої банком виписки про рух коштів за період 13.05.2026 до 18.05.2026 року на вказаний рахунок було зафіксовано зарахування коштів у сумі 13 600,00 грн 13 травня 2026 року (а.с. 92-93).

Право вимоги за кредитним договором № 9047933 від 13.05.2025 року перейшло від ТзОВ «ФК «Авентус Україна» до ТзОВ «ФК «ЕЙС» внаслідок відступлення прав вимоги за договором факторингу №13052026 від 13 травня 2026 року.

За вказаним договором факторингу, до позивача перейшло право вимоги до боржників, зокрема й щодо відповідачки, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників від 13 травня 2026 року (а.с. 58) та реєстром боржників (додаток №1 до договору факторингу) від 13 травня 2026 року (а.с. 56-57).

Оплата фінансування за відступлення прав вимоги здійснена 26 травня 2026року, що підтверджується платіжною інструкцією №1184 від 26.05.2026 року (а.с. 59).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 13052026 від 13 травня 2026 року ТзОВ «ФК «ЕЙС» набув права грошової вимоги до відповідачки в сумі 34 295,30 грн, яка складається з: 13 548,78 грн - заборгованість по тілу кредиту, 16 258,52 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 4 488,00 грн - заборгованість за штрафом.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою взятих на себе зобов`язань в повному обсязі, її заборгованість за кредитним договором № 9047933 від 13.05.2025року, згідно розрахунку заборгованості позивача, становить 34 295,30 грн, яка складається з: 13 548,78 грн - заборгованість по тілу кредиту, 16 258,52 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 4 488,00 грн - заборгованість за штрафом (а.с. 60-67).

Відповідачка не скористалася своїми процесуальним правами передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надала до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

В силу статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15)

Таким чином, якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

У відповідності до статей 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь ТзОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту у сумі 13 548,78 грн та по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 16 258,52 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачкою даний розрахунок не спростовано, не надано власного розрахунку чи доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту.

Вимога про стягнення 4 488,00 грн заборгованості за штрафними санкціями позивачем не заявлена, відтак це питання судом не вирішувалося.

Що стосується витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначається у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 року, укладений із АБ «Тимошенко та Партнери» (а.с. 69-70), протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги№20/01/26-01 від 20.01.2026 року (а.с. 70 зворотній бік), додатковою угодою №25771573629 від 25 травня 2026 року до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 року (а.с. 71), актом прийому-передачі наданих послуг від 05 червня 2026 року (а.с. 72), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 (а.с. 73), довіреністю від 20 лютого 2026 року (а.с. 73 зворотній бік). Відповідно до вказаних документів загальна сума витрат на надання правової допомоги склала 7 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг (зокрема, збір документів, підготовка позовної заяви та подача її до суду), затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, а також керуючись принципами диспозитивності та змагальності, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

На підставі частини 1 статті 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» - Сахарової Ольги Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, рахунок IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Універсал Банк») заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 9047933від 13 травня 2025 року у загальному розмірі 29 807,30 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот сім гривень 30 копійок) з яких: 13 548,78 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 16 258,52 грн - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, рахунок IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Універсал Банк») витрати, пов`язані з отримання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 7 000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, рахунок IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Універсал Банк») суму сплаченого судового збору у розмірі 2 622,40 (дві тисячі шістсот двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення суду 09.10.2026 року.

СуддяГанна ВАСИЛЬЦОВА