Ухвала суду № 140511823, 12.10.2026, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/428/26

7

2/339/345/26

У Х В А Л А

12.10.26 м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ТОП-ТОП-Болехів», ТОВ «АРКАН-І» про виділ в натурі частки із спільної часткової власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою про виділення в натурі частки майнового комплексу по АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності.

15 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

09 жовтня 2026 року представник відповідача приватного підприємства «ТОП-ТОП-Болехів» подав заяву зустрічну позовну заяву, в якій просить виділити йому в натурі приміщення 581/10000 часток майнового комплексу по АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності на це майно.

Вважає, що позовні вимоги взаємопов`язані, виникають із одних правовідносин, однаковий склад учасників справи і їх спільний розгляд з первісним позовом є доцільним.

Представник відповідача приватного підприємства «ТОП-ТОП-Болехів» адвокат Шиян Л.І. подала заяву, в якій просить поновити строк подання зустрічного позову, оскільки представник відповідача приватного підприємства «ТОП-ТОП-Болехів» немає юридичної освіти та необхідних знань для самостійного представлення своїх інтересів в суді та складання відповідних документів, у зв`язку з чим звернулася за правовою допомогу. Після отримання ухвали про відкриття, 09 жовтня 2026 року уклала договір про надання правової допомоги в частині надання послуг щодо формування правової позиції, пошук релевентних норм права та правових позицій в аналогічних справах, підготовка та подання процесуальних документів.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце цього засідання були повідомлені у встановленому законом порядку.

Позивач та представники відповідача приватного підприємства «ТОП-ТОП-Болехів» подали заяви про розгля справи у їх відсутності.

Такі дії не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вивчивши зустрічну позовну заяву, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, предметом первісного позову так і зустрічного позову є виділення в натурі часток майнового комплексу по АДРЕСА_1 та припинення права спільної часткової власності. Позовні вимоги за первісним та зустрічним позовом взаємопов`язані, виникають із одних правовідносин і їх спільний розгляд є доцільним.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.7 та ч.8 ст.178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред"явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов"язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об"єднаються в одне провадження з первісним позовом.

Частиною 1 статті 194 ЦПК України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред"явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими ЦПК України.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Зважаючи на подання зустрічної позовної заяви, прийняття якої можливе лише під час підготовчого судового засідання, суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження.

Як зазначено в ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясовуючи питання дотримання представником відповідача строків для подання відзиву на позов, визначених ч.7 ст.178 ЦПК України, суд враховує наведені представником відповідача підстави для поновлення пропущеного строку та вважає за можливе поновити представнику відповідача строк для подання зустрічної позовної заяви з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, що встановлено ст. 12 ЦПК України.

Зокрема, встановлено, що після укладення договору 09 жовтня 2026 року представник відповідача Шиян Л.І. звернулася з заявою про поновлення строку подання зустрічної позовної заяви.

Указом Президента Україна від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Враховуючи наведені норми закону та дослідивши причини пропуску строку відповідачем для подання зустрічної позовної заяви, суд приходить до переконання, що такі є поважними, а тому є необхідність поновлення представнику відповідача строку для її подання до суду та прийняти зустрічну позовну заяву.

Встановлено, що зустрічний позов відповідає вимогам ст.175 та 177 ЦПК України, поданий у строк визначений законом, оплачений судовим збором, розглядати вказаний позов в одному провадженні є доцільним, оскільки позовні вимоги взаємопов`язані, виникають із одних правовідносин, однаковий склад учасників справи .

На підставі викладеного, керуючись ст.49, 189, 193, 194, 260, 261 ЦПК України, - ПОСТАНОВИВ:

Повернутися на стадію підготовчого провадження у цивільній справі 339/428/26 (339/294/26).

Прийняти зустрічну позовну заяву приватного підприємства «ТОП-ТОП-Болехів» до ОСОБА_1 , ТОВ «АРКАН-І» про виділ в натурі частки із спільної часткової власності - до розгляду в одному провадженні зі справою за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ТОП-ТОП-Болехів», ТОВ «АРКАН-І» про виділ в натурі частки із спільної часткової власності.

Присвоїти справі №339/428/26.

Призначити підготовче судове засідання на 11 год 23 жовтня 2026 року.

Копію зустрічної позовної заяви вручити відповідачам за зустрічним позовом, роз"яснивши відповідачам їх право надати відзив на зустрічний позов відповідно до ст.178 ЦПК України, та додати до відзиву докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача.

Відзив на зустрічний позов подається у строк не менше 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття зустрічного позову.

Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.С. Головенко