Ухвала суду № 140509711, 12.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 200/3299/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення з 01.09.2025 перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 , призначеної відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року, відповідно до пункту 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок і виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1307, на підставі наявної у матеріалах пенсійної справи довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження, починаючи з 01.09.2025, на найбільш вигідних умовах та з урахуванням фактично виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо, до обмеження призначеної відповідно до ст. 54 Закону України №796-XII пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 максимальним розміром, передбаченим ч. 3 ст. 67 Закону України №796-XII, з 21.03.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 , починаючи з 20.03.2024, на підставі довідки про фактичний заробіток у зоні відчуження, без обмеження максимальним розміром, із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 та без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 та постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 №960/0/15-26 справу №200/3299/26, яка перебувала в Донецькому окружному адміністративному суді направлено супровідним листом від 10.07.2026 до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 справу №200/3299/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії передати на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Згідно штампу вхідної кореспонденції справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 02.10.2026.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин пропуску такого строку, та з підтверджуючими документами, додатки до позовної заяви та докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

07.10.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду від позивача надійшли додатки до позовної за яви та заява про поновлення строку звернення до суду.

В обгрунтування заяви зазначено, що позивач є особою похилого віку, не могла особисто повні роз`яснення щодо нарахування пенсії. У вереснs 2025 року коли відповідач перерахував пенсію, позивач звернулась на гарячу лінію ПФУ та отримала консультацію що це тимчасові заходи до перевірки всіх справ чорнобильців що зареєстровані в Донецькій області. В грудні 2025 року зверталась до ПФУ для проходження ідентифікації та отримала усну консультацію про те що пенсію перераховано в зв`язку з відсутністю в пенсійні справі довідки про заробітну плату чоловіка в зоні ЧАЕС. Потім дізналась що пенсіонери чорнобильці оспорюють дії ПФУ в судовому порядку і це стало підставою для звернення до пенсійного фонду із заявою про надання роз`яснень щодо перерахунку пенсії, але відповіді на звернення отримала. На той час вже стало зрозуміло, що дії Пенсійного фонду були протиправними, а отже, саме тоді виникла реальна можливість і підстава для звернення до суду. Причини пропуску строку, який був пропущений, мають об`єктивний, непереборний характер та пов`язані із життєвими обставинами смерть чоловіка, військові дії у країні, обмежений доступ до документів і інформації по пенсійній справі, вимушене переміщення, а також із юридичною невизначеністю у сфері призначення та виплати пенсій та відсутність сформованої судової практики. Отже, затримка у зверненні до суду зумовлена не байдужістю чи недбалістю, а ланцюгом об`єктивних і непереборних життєвих обставин, які позивач не міг контролювати. З огляду на конституційне право кожної людини на судовий захист та принцип верховенства права, прошу суд відновити строк звернення до адміністративного суду та прийняти позовну заяву до розгляду по суті.

Надаючи оцінку доводам, приведеним у заяві про поновлення пропущеного строку, суд зазначає, що зміст поданої заяви, як і зміст позовної заяви, не містить переконливих доводів з приводу того, що позивач з 20.03.2024 не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо отримання від пенсійного органу спірної доплати до пенсії у належному розмірі або звернутися до пенсійного органу із відповідною заявою щодо роз`яснення складових виплачуваної пенсії і доплат після здійсненого перерахунку пенсії та/або ж звернутися до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність / помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність / несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Таким чином, про факт порушення своїх прав позивач мав і міг дізнатися ще з 2024 року.

Однак, до суду звернувся лише 27.04.2026, тобто з попуском шестимісячного строку.

Посилання позивача у своїй заяві на пожаність причин пропуску строку звернення до судуне є достатніми та переконливими на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду, які завадили йому звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені обставини суд визнає недостатніми для висновку про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що охоплюють період з 20.03.2024 по 26.10.2025, оскільки зазначені у заяві обставини не є поважними, а тому заява про поновлення цього строку не підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач не повідомив поважних причин пропуску строку звернення до суду, у суду наявні підстави, встановлені частиною другою статті 123 та пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України, для повернення позовної заяви в частині вимог, що заявлені з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

Відтак, враховуючи, що позовні вимоги викладені в тексті прохальної частини позову (не оформлене у вигляді окремого письмового документу) і не можуть бути фізично виокремлені судом в окремий письмовий документ з метою їх повернення, останні належить вважати повернутими та без окремого направлення позивачеві позовної заяви засобами поштового зв`язку.

Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити пенсію з 20.03.2024 по 26.10.2025 та відповідно визнання протиправними дій відповідача в цій частині.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії з 20.03.2024 по 26.10.2025 - повернути позивача.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.

СуддяС.О. Удовіченко