Ухвала суду № 140509634, 12.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/4887/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Молодецький Р.І., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №440/4887/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення до військово-облікових документів громадянина, реєстру «Резерв+», Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів « ІНФОРМАЦІЯ_3 » достовірних відомостей про наявність у ОСОБА_1 непогашеної судимості за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України, та особливостей мобілізації такої категорії громадян;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Реєстру «Оберіг», реєстру «Резерв+» та до військово-облікових документів ОСОБА_1 достовірні відомості про його непогашену судимість за ч. 2 ст. 115 КК України, визначивши його статус як особи, яка тимчасово непридатна до мобілізації, на підставі ч.2 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

зобов`язати Відповідача зазначити в розділі «Особливі відмітки», графа 12, військово-облікових документів Позивача, також у реєстрах «Резерв+» та «Оберіг» інформацію про те, що особа не підлягає призову на військову службу відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; підлягає призову на військову службу під час мобілізації виключно за мобілізаційним розпорядженням Генерального штабу ЗСУ, згідно з п. 23 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/4887/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

04.05.2026 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить:

визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , особою, яка відповідно до прямої імперативної заборони, встановленої частиною 2 статті 4 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, до 21 липня 2033 року - до моменту погашення судимості за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 вчинити дії, спрямовані на відновлення порушених прав Позивача, а саме: внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» достовірні відомості про непогашену судимість ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 115 КК України, що виникла на підставі вироку Міського суду у м. Празі від 16.06.2009, зміненого вироком Вищого суду м. Прага від 24.11.2009, та приведеного у відповідність до законодавства України Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14.09.2022, строк погашення якої спливає 21 липня 2033 року; 4.2. Забезпечити відображення в електронному військово-обліковому документі (застосунок «Резерв+») та в паперовому військово-обліковому документі (у розділі «Особливі відмітки», графа 12) достовірних відомостей про те, що ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, до 2 липня 2033 року; виключити з Реєстру «Оберіг» та з військово-облікових документів недостовірні відомості, що спотворюють мій правовий статус, зокрема: запис про те, що я нібито «підлягаю призову на військову службу під час мобілізації», що також відображено у витягу з Реєстру як: тип картотеки: військовозобов`язаний; Тип підкартотеки: підлягає призову на військову службу під час мобілізації;

запис про перебування у «Сигнальному списку» (розшук ТЦК) як безпідставний, оскільки я не переховувався, одразу після звільнення оновив облікові дані та перебуваю в офіційній переписці з ТЦК;

запис про нібито притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП від 14.07.2025 року як юридично нікчемний, оскільки станом на цю дату я мав статус засудженого, який фізично відбував покарання у виді позбавлення волі, і був звільнений лише 21.07.2025 року;

інші позовні вимоги (пункти 1, 2 прохальної частини) залишити без змін.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 заяву ОСОБА_1 від 20.05.2026 про забезпечення позову (вхідний № 37191/26 від 20.05.2026) у справі № 440/4887/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії повернуто заявнику без розгляду.

04.06.2026 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову (вхідний № 41535/26 від 04.06.2026).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову від 04.06.2026 (вхідний № 41535/26) поданої у справі № 440/4887/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовлено.

13.07.2026 року до Полтавського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про невідкладний розгляд справи, у якому позивач просив призначити судове засідання для розгляду справи по суті найближчим часом, що суд розцінює як клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування даного клопотання, позивач зазначив, що подальше відкладення розгляду справи створює для Позивача реальну загрозу незворотних наслідків, оскільки Відповідач, незважаючи на судовий розгляд, продовжує вчиняти активні дії, спрямовані на примусову мобілізацію Позивача. Зокрема, 16 травня 2026 року Відповідач звернувся до Національної поліції із заявою про розшук Позивача, а 18 травня 2026 року вніс до Реєстру «Оберіг» та до застосунку «Резерв+» запис про перебування Позивача «У розшуку». Вказані дії вчинені вже після відкриття провадження у справі та свідчать про переслідування Позивача та створення перешкод правосуддю. Статус «У розшуку» створює реальну загрозу адміністративного затримання Позивача (статті 261, 262 КУпАП) в будь-який момент. У разі такого затримання Позивач буде позбавлений можливості брати участь у судовому провадженні, з`являтися до суду, брати участь у засіданнях, подавати докази, сприяти суду у повному, всебічному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, що унеможливить ефективний захист його прав при розгляді цієї справи. Тобто, здійснюється перешкоджання у вільному доступі до суду для захисту своїх конституційних прав. Кожен день зволікання збільшує ризик незаконного затримання, незаконного і протиправного обмеження свободи та примусової мобілізації Позивача всупереч прямій імперативній забороні, встановленій частиною 2 статті 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та пунктом 3 абз.8 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту».

Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 5 статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з цим, згідно пункту 4 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За частинами 1-3 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, та інші права.

Вказані у статті 44 КАС України права сторін є змагальними.

На підставі частини 4 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Ці права, за своєю правовою природою, є диспозитивними.

Окрім цього, згідно частини першої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Таким чином, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, що здійснюється без виклику сторін, зважаючи на його особливості, не обмежує відповідача у його змагальних та диспозитивних правах, не порушує змагальності адміністративного процесу, оскільки сторони не обмежені у поданні до суду письмових доказів, заяв, пояснень та заперечень. В тому числі, у даному випадку відповідач, не обмежений у праві надавати письмові пояснення з приводу як самостійно наданих доказів, так і доказів, що надані позивачем.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань, не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

Додатково до наведеного суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, як зазначалося судом вище, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 «Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження» КАС України.

Позивач не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі № 826/7244/18.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що правові позиції сторін згідно Кодексу адміністративного судочинства України викладаються ними у заявах по суті справи. Отже, сторони можуть надати до суду усі необхідні, на їх думку, заяви, клопотання та докази задля повного та всебічного розгляду справи. Суд звертає увагу сторін у справі на те, що повний та всебічний розгляд справи не залежить від виду провадження у справі, загального чи спрощеного.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін належить відмовити.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 256, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Залишити клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - без задоволення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Головуючий суддяР.І. Молодецький