Ухвала суду № 140509528, 12.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4927/26

У Х В А Л А

12 жовтня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/4927/26 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/4927/26 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 13.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 вирішено задовольнити частково.

Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті грошового забезпечення за період з 30.06.2024 по 29.12.2024.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті грошового забезпечення за період з 30.06.2024 по 29.12.2024 у сумі 155 266,35 грн.

Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного0 загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №420/26410/24.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податків з доходів фізичних осіб утриманого із грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №420/26410/24 у сумі 39822,60 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2026 року постановлено апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 задовольнити частково; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року змінити з урахуванням мотивувальної частини постанови та викласти абзац третій його резолютивної частини в такій редакції:

«Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті грошового забезпечення за період з 30 червня 2024 року по 29 грудня 2024 року у сумі 50865 (п`ятдесят тисяч вісімсот шістдесят п`ять) гривень 26 копійок»; в іншій частині рішення залишити без змін.

02.10.2026 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 надійшла заява (вх. №1122997/26) в якій просить суд:

1. Встановити судовий контроль B адміністративній справі №420/4927/26 за адміністративним позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії;

2. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) надати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року по справі №420/4927/26 в часині нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб утриманого із грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №420/26410/24 у сумі 39822,60 грн.

В обгрунтування поданої заяви зазначив, що 28 серпня 2026 року мені виплачено 39 166,25 грн (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті грошового забезпечення за період з 30 червня 2024 року по 29 грудня 2024 року - податок), проте компенсацію податку з доходів фізичних осіб (39 822, 60 грн), утриманого із грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №420/26410/24 не сплачено, що свідчить про невиконання рішення суду. Я звернувся із заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року в частині виплати компенсації утриманого податку. Проте відповідач листом від 08.09.2026 №09/1.1/Г-416/467 повідомив про відсутність підстав для виплати компенсації утриманого податку на виконання зазначеного рішення суду, посилаючись на виплату компенсації утриманого податку в січні 2026 року при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №420/26410/24 та надав довідки про розрахунку грошового забезпечення, виплачених на виконання цього рішення.

Дослідивши матеріали справи, заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення з урахуванням заперечень відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 в адміністративній справі № 420/4927/26, набрало законної сили 14.07.2026.

17.09.2026 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.

Відомостей про відкриття та хід виконавчого провадження до суду надано не було, а судом з АСВП відкритих проваджень по справі №420/4927/26 не встановлено.

Так за твердженням позивача, 28 серпня 2026 року було виплачено 39 166, 25 грн. (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті грошового забезпечення за період з 30 червня 2024 року по 29 грудня 2024 року - податок), проте компенсацію податку з доходів фізичних осіб (39 822, 60 грн), утриманого із грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №420/26410/24 не сплачено, що свідчить про невиконання рішення суду.

На підтвердження вказаного надано довідку на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 року та Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 року по справі №420/4927/26 про нараховане середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період 30.06.2024 по 29.12.2024 у сумі 50865,26 грн; утримано ПДФО 9155,75 грн; ВЗ 2543,26 грн; сума до видачі 39166,25 грн (платіжна інструкція №412 від 27.08.2026).

Не погоджуючись з такими діями та вважаючи такі дії неналежним виконанням рішення суду, позивач звернувся до суду з відповідною заявою.

Визначаючись щодо встановлення судового контролю, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення ухвалюється судом іменем України та є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тож обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

19 грудня 2024 року набув чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (надалі - Закон № 4094-IX), пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Статтею 381-1 КАС України у редакції Закону № 4094-IX передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Як встановлено у частинах третій і четвертій статті 382 КАС України (у редакції Закону № 4094-IX), якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Суд враховує, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Згідно з частинами другою, третьою, шостою статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає.

За правилами частини десятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем судового рішення, що набрало законної сили, суд дійшов висновку встановити 30-денний строк для подання НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 у справі №420/4927/26.

При цьому, зважаючи на те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 у частині нарахування та виплати середнього грошового забезпечення було змінено постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 у справі № 420/4927/26, суд вирішує питання щодо встановлення судового контролю за виконанням зазначених судових рішень у зв`язку з їх невиконанням відповідачем. Враховуючи викладене, заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 (вх. №112997/26 від 02.10.2026) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/4927/26 задовольнити частково.

Встановити НОМЕР_1 прикордонному загону (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 у справі №420/4927/26.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 у справі №420/4927/26, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА