Рішення № 140509448, 12.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6153/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіллі» (код ЄДРПОУ 44601800, місце знаходження: 65026, м. Одеса, пл. Грецька, 1, оф. 201-Б) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 05 березня 2026 року через підсистему Електронного суду (сформовано 04.03.2026) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіллі» (код ЄДРПОУ 44601800, місце знаходження: 65026, м. Одеса, пл. Грецька, 1, оф. 201-Б) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А), в якій представник просив:

- Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000011/2 від 18.02.2026 року, прийняте Одеською митницею.

Ухвалою суду від 09 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 18.07.2022 року між RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) та ТОВ «СТІЛЛІ» (Покупець) укладено Контракт № 1, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар взуття.

10.10.2025 року на виконання умов Контракту № 1 продавцем було виставлено Інвойс № 194 з переліком товарів на загальну суму 48910,36 доларів США.

18.02.2026 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500110/2026/000011/2.

Стосовно підстав для коригування митної вартості представник позивача зазначив таке.

Щодо неналежного підтвердження витрат на транспортування товарів, представник зазначає, що на підтвердження транспортних витрат декларантом було надано відповідачу Рахунок на оплату від експедитора, який містить детальну вартість кожного виду транспортних витрат та охоплює транспортні послуги за весь маршрут транспортування товарів від постачальника до митної території України. Надання виставленого рахунку на підтвердження транспортних витрат повністю узгоджується з МК України. Крім того відповідачу також було надано довідку експедитора про вартість міжнародного перевезення вантажу. З наведеного вбачається, що відповідач безпідставно відхилив зміст рахунку на оплату транспортних послуг та довідку про вартість перевезення.

Щодо розвантаження та перевантаження товару в порту, представник зазначив, що згідно з Довідки про вартість міжнародного перевезення вантажу ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс», зазначена вартість перевезення вантажу за весь маршрут від порту Ningbo (Китай) до порту України. Тобто вартість включає всі витрати за весь маршрут прямування від країни постачальника до країни покупця. З поданих декларантом документів не вбачається, що витрати з перевантаження підлягають окремій оплаті і що вони не включені в загальну вартість перевезення.

Експедитор надає декларанту комплексну послугу з експедирування вантажу від постачальника до покупця. При цьому експедитор самостійно вживає заходи щодо організації такого перевезення, в тому числі укладає договору з третіми особами, несе всі необхідні витрати на користь таких осіб. За результатами перевезення експедитор виставляє покупцю рахунок на оплату транспортних послуг, який містить всі складові витрат, пов`язаних з таким перевезенням. При цьому декларант самостійно не укладає жодних додаткових договорів з іншими особами та не здійснює жодних оплат на користь таких осіб.

Щодо місця видачі коносаменту та транспортування до порту відправлення представник зазначив, що згідно з наданим інвойсом, поставка товарів відбувається на у мовах FOB Ningbo.

Тобто у даному випадку всі посилання на будь-які можливі витрати покупця на транспортування товарів до порту відправлення є недоречними, оскільки за умовами FOB всі витрати до порту відправлення несе саме продавець.

Щодо страхування товарів, представник позивача зазначив, що відповідно до умов наданого інвойса (4-ий рядок після переліку товарів), страхування не здійснюється.

З наданих декларантом документів безсумнівно і однозначно можна встановити вартість придбаного товару, зокрема, ціна зазначена в Інвойсі відповідно до вимог Контракту. У поданих документах відсутні будь-які суперечності та неповнота, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару. Відповідач лише формально послався на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими. Також за таких умов оскаржуване рішення відповідач прийняв необґрунтовано і протиправно, а тому воно підлягає скасуванню.

Через канцелярію суду 24.03.2026 року (сформовано в ЕС 23.03.2026) від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у повному обсязі, з огляду на таке.

Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №26UA500110001119U3 від 18.02.2026, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «СТІЛЛІ», а саме:

товар № 1 - Взуття жіноче, на підошві з гуми або пластмаси та з верхом з текстильних матеріалів, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття:- арт. AX50-1, розміри 36-41 - 1080 пар;- арт. AX50-4, розміри 36-41 - 40 пар;- арт. AX60-1, розміри 36-41 - 1600 пар;- арт. AX60-2, розміри 36-41 - 640 пар;- арт. AX60-4, розміри 36-41 - 1200 пар;- арт. AX60-5, розміри 36-41 - 320 пар;- арт. C60-3, розміри 36-41 - 480 пар;- арт. C60 8, розміри 36-41 - 480 пар;- арт. C60-10, розміри 36-41 - 1184 пар;- арт. C60-5, розміри 36-41 - 56 пар;- арт. C60-2, розміри 36-41 - 1024 пар;

товар № 2 - Взуття жіноче, на підошві та з верхом з гуми або пластмаси, з устілкою завдовжки менш як 24см, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття:- арт. G170-2, розміри 36-37 - 400 пар;- арт. G170-3, розміри 36-37 - 80 пар;- арт. G160-2, розміри 36-37 - 400 пар;- арт. G160-3, розміри 36-37 - 80 пар; товар № 3 - Взуття жіноче, на підошві та з верхом з гуми або пластмаси, з устілкою завдовжки більше як 24см, без металевого підноска, не відносятся до спеціального спортивного взуття:- арт. G170-2, розміри 38-40 - 1200 пар;- арт. G170-3, розміри 38-40 - 240 пар;- арт. G160-2, розміри 38-40 - 1200 пар;- арт. G160-3, розміри 38-40 - 240 пар.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 26UA500580000175U5 від 08.01.2026 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №26UA500110001119U3 від 18.02.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № № UA500110/2026/000011/2 від 18.02.2026, а саме:

1. Оцінювана партія товару декларується на підставі угоди з виробником RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD (Китай), відправник RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD (Китай), торговельна марка STILLI. Відповідно до поданого до митного оформлення договору 1 від 18.07.2022 та додатків до нього, його строк дії завершено 31.12.2025 року. Згідно п.2.6 договору транспортного експедирування умови і особливості перевезення сторони взаємно узгоджують в заявці, яка є невід`ємною частиною даного договору, і згідно п.2.7. цього договору - остаточна вартість і перелік послуг можуть уточнюватись Актом і рахунками із зазначенням фактичного обсягу наданих послуг. Наразі, в пакеті документів наданих декларантом,- відсутня заявка та Акт щодо умов та обсягу фактично наданих послуг;

2. В наряді від 09.02.2026 № 26246 зазначено, що контейнер TCNU8481850 з заявленим вантажем прибув в Україну на морському судні MEDKON MIRA, а в поданому коносаменті зазначено судно JEBEL ALI 544W, що свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту, інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів. У наданому коносаменті наявні відомості щодо місця видачі SHENZHEN(Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару NINGBO (Китай) Chornomorsk (Україна), і інформація щодо витрат на перевезення товару з пункту SHENZHEN(Китай) до порту NINGBO (Китай) - відсутня у товаросупровідних документах;

3. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Отже, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складових митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано;

4. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. «Дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Приміткам та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що стандартне розуміння "умов повної конкуренції" дозволяє стороні не враховувати при розгляді ціни, які включають спеціальні знижки лише для ексклюзивних агентів. Крім того, відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО), ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, які імпортувалися цим резидентом на митну територію України. При цьому, у поданих до Митниці документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним органом. Враховуючи зазначене, імпортером не дотримані положення умов повної конкуренції при формуванні ціни товару передбачені положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

18.02.2026 у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.

Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст.. 53 МКУ.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №26UA500110001119U3 від 18.02.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000011/2 від 18.02.2026.

У рішенні про коригування митної вартості № UA500110/2026/000011/2 від 18.02.2026 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмноінформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) 26UA500110001145U0 від 18.02.2026.

Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500110/2026/000011/2 від 18.02.2026 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «СТІЛЛІ».

Відповідь на відзив до суду не надходила.

До суду 24.03.2026 року (сформовано в ЕС 23.03.2026) від Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 12 жовтня 2026 року відмовлено у клопотанні відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» зареєстровано 30.12.2021 року.

Основним видом діяльності є 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям.

Так, судом встановлено, що 18.07.2022 року між RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) та TOB «СТІЛЛІ» (Покупець) укладено Контракт № 1, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (п. 1.1 Контракту).

Товаром за цим контрактом є взуття (п. 1.2 контракту).

Всі ціни визначаються в Інвойсах продавця і встановлюються у доларах США. Продавець не має права змінювати ціни з моменту надання пропозиції. (п.2.1 контракту)

Умови поставки:(базові умови) СРТ. Детальні умови визначаються сторонами у Додатках.Поставка товару здійснюється партіями, що сформовані на підставі замовлень покупця та наявності товару на складі продавця. Замовлення вважається прийнятим, якщо продавець виставив покупцю попередній інвойс (п.3.1-3.3 контракту).

Покупець оплачує 100% суми, зазначеної в інвойсі протягом 90 календарних днів з дня завершення оформлення документів з митного очищення вантажу. Авансові платежі можливі за згодою сторін. (п. 4.1 Контракту)

Товар має бути упакований відповідно до кожного виду товару. (п.5.1 контракту).

Також, судом встановлено, що між сторонами було укладено додаткові угоди від 26.12.2022 року, від 06.01.2023 року, від 06.02.2023 року (відповідно до якої п. 4.1 контракту викладено в редакції: умови оплати визначаються в інвойсах), від 02.01.2023 року (відповідно до якої п. 5.1 контракту викладено в такій редакції: товар має бути упакований відповідно до вимог кожного виду товару. Вартість упаковки та пакування включені у вартість товарів в інвойсах та не підлягають окремій оплаті.) від 31.12.2023 року та від 19.07.2022 року (відповідно до якої п.3.1 контракту викладено в такій редакції: умови поставки FOB. Строки поставки визначаються в додатках.)

Так, судом встановлено, що 10.10.2025 року на виконання умов Контракту № 1 продавцем було виставлено Інвойс № 194 з переліком товарів на загальну суму 48 910,35 доларів США.

Також у вказаному інвойсі зазначено, що пакування відповідно до заявки включено в ціну. Умови оплати: передоплата протягом 180 днів від дати інвойса. Строки поставки: не пізніше 30.01.2026. Страхування не здійснюється.

Судом встановлено, що 21.07.2023 року між ТОВ «Інтер Транс Лоджістік» (експедитор) та ТОВ «СТІЛЛІ» укладено договір № 21072023-01 транспортного експедирування, відповідно до умов якого Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надавати транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта, у відповідності до Стандартів надання послуг. (п. 2.1 договору)

Експедитор надає Клієнту, на умовах, передбачених цим договором, всі види допоміжних і супутніх послуг, пов`язаних з належним здійсненням транспортного експедирування та перевезенням вантажів, в тому числі, але не обмежуючись, виконує роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, сортуванням, складуванням, зберіганням вантажу; веде облік руху вантажу по маршруту слідування; організовує спеціалізовану охорону вантажу, а також його супровід силами Експедитора; здійснює перевірку і оформлення товаросупровідної документації, а також її розсилання за належністю; надає інші види супутніх послуг. (п. 2.2 договору)

Відповідно до довідки виданої ТОВ «Інтер Транс Лоджістік» про вартість міжнародного перевезення вантажу від 17.02.2026 року № 1702/2: вартість транспортних витрат з перевезення вантажу згідно договору транспортного експедирування №21072023-01 від 21.07.2023 року, по коносаменту 260034860/BW25100779С в контейнері TCNU8481850, за маршрутом Ningbo (Китай) Чорноморськ (Україна) складають:

- Локальні портові витрати в Китаї 43461.54 грн;

- Від порту Ningbo (Китай) до Чорноморську (Україна) 129324.58 грн;

Страхування вантажу не проводилося.

Про надані послуги також свідчить рахунок на оплату №2595 від 26.11.2025 року на суму 189 746,72 грн та платіжна інструкція №2832 від 27.11.2025 року на суму 189 746,72 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, на підставі інвойсу та відповідних транспортних документів було здійснено поставку товару та подано до митного оформлення митну декларацію №26UA500110001119U3 від 18.02.2026.

Також, судом встановлено, що на виконання вимог статті 54 МКУ та зв`язку із опрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №26UA500110001119U3 від 18.02.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000011/2 від 18.02.2026, а саме:

1. Оцінювана партія товару декларується на підставі угоди з виробником RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD (Китай), відправник RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD (Китай), торговельна марка STILLI. Відповідно до поданого до митного оформлення договору 1 від 18.07.2022 та додатків до нього, його строк дії завершено 31.12.2025 року. Згідно п.2.6 договору транспортного експедирування умови і особливості перевезення сторони взаємно узгоджують в заявці, яка є невід`ємною частиною даного договору, і згідно п.2.7. цього договору - остаточна вартість і перелік послуг можуть уточнюватись Актом і рахунками із зазначенням фактичного обсягу наданих послуг. Наразі, в пакеті документів наданих декларантом,- відсутня заявка та Акт щодо умов та обсягу фактично наданих послуг;

2. В наряді від 09.02.2026 № 26246 зазначено, що контейнер TCNU8481850 з заявленим вантажем прибув в Україну на морському судні MEDKON MIRA, а в поданому коносаменті зазначено судно JEBEL ALI 544W, що свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту, інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів. У наданому коносаменті наявні відомості щодо місця видачі SHENZHEN(Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару NINGBO (Китай) Chornomorsk (Україна), і інформація щодо витрат на перевезення товару з пункту SHENZHEN(Китай) до порту NINGBO (Китай) - відсутня у товаросупровідних документах;

3. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Отже, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складових митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано;

4. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. «Дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Приміткам та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що стандартне розуміння "умов повної конкуренції" дозволяє стороні не враховувати при розгляді ціни, які включають спеціальні знижки лише для ексклюзивних агентів. Крім того, відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО), ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, які імпортувалися цим резидентом на митну територію України. При цьому, у поданих до Митниці документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним органом. Враховуючи зазначене, імпортером не дотримані положення умов повної конкуренції при формуванні ціни товару передбачені положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що 18.02.2026 у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.

Таким чином, проаналізувавши у сукупності вищевказані факти та розбіжності у документах, митниця зробила висновок про неможливість визначення митної вартості товарів за ціною угоди.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № №26UA500110001119U3 від 18.02.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) 26UA500110001145U0 від 18.02.2026.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органудокументи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

За результатами правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, що стало підставою прийняття рішення № UA500110/2026/000011/2 від 18.02.2026.

Так, судом встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення стало:

1. Оцінювана партія товару декларується на підставі угоди з виробником RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD (Китай), відправник RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD (Китай), торговельна марка STILLI. Відповідно до поданого до митного оформлення договору 1 від 18.07.2022 та додатків до нього, його строк дії завершено 31.12.2025 року. Згідно п.2.6 договору транспортного експедирування умови і особливості перевезення сторони взаємно узгоджують в заявці, яка є невід`ємною частиною даного договору, і згідно п.2.7. цього договору - остаточна вартість і перелік послуг можуть уточнюватись Актом і рахунками із зазначенням фактичного обсягу наданих послуг. Наразі, в пакеті документів наданих декларантом,- відсутня заявка та Акт щодо умов та обсягу фактично наданих послуг;

2. В наряді від 09.02.2026 № 26246 зазначено, що контейнер TCNU8481850 з заявленим вантажем прибув в Україну на морському судні MEDKON MIRA, а в поданому коносаменті зазначено судно JEBEL ALI 544W, що свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту, інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів. У наданому коносаменті наявні відомості щодо місця видачі SHENZHEN(Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару NINGBO (Китай) Chornomorsk (Україна), і інформація щодо витрат на перевезення товару з пункту SHENZHEN(Китай) до порту NINGBO (Китай) - відсутня у товаросупровідних документах;

3. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Отже, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складових митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано;

4. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. «Дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Приміткам та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що стандартне розуміння "умов повної конкуренції" дозволяє стороні не враховувати при розгляді ціни, які включають спеціальні знижки лише для ексклюзивних агентів. Крім того, відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО), ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, які імпортувалися цим резидентом на митну територію України. При цьому, у поданих до Митниці документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним органом. Враховуючи зазначене, імпортером не дотримані положення умов повної конкуренції при формуванні ціни товару передбачені положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості.

Так, стосовно кожної виявленої розбіжності суд зазначає таке.

Стосовно тверджень митного органу щодо «відсутня заявка та Акт щодо умов та обсягу фактично наданих послуг», «перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами», «інформація щодо витрат на перевезення товару відсутня у товаросупровідних документах», суд зазначає, що такі доводи митного органу є безпідставними з огляду на те, що додатковою угодою від 19.07.2022 року укладеною сторонами контракту, узгоджено п.3.1 контракту викласти в такій редакції: умови поставки FOB.

За умов поставки FOB відповідальність за вантаж переходить від продавця на покупця після розміщення вантажу на борту судна, основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець.

Так, судом встановлено, що 21.07.2023 року між ТОВ «Інтер Транс Лоджістік» (експедитор) та ТОВ «СТІЛЛІ» укладено договір № 21072023-01 транспортного експедирування, відповідно до умов якого Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надавати транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта, у відповідності до Стандартів надання послуг. (п. 2.1 договору)

Експедитор надає Клієнту, на умовах, передбачених цим договором, всі види допоміжних і супутніх послуг, пов`язаних з належним здійсненням транспортного експедирування та перевезенням вантажів, в тому числі, але не обмежуючись, виконує роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, сортуванням, складуванням, зберіганням вантажу; веде облік руху вантажу по маршруту слідування; організовує спеціалізовану охорону вантажу, а також його супровід силами Експедитора; здійснює перевірку і оформлення товаросупровідної документації, а також її розсилання за належністю; надає інші види супутніх послуг. (п. 2.2 договору)

Як зазначив представник позивача, Експедитор надає декларанту комплексну послугу з експедирування вантажу від постачальника до покупця. При цьому експедитор самостійно вживає заходи щодо організації такого перевезення, в тому числі укладає договору з третіми особами, несе всі необхідні витрати на користь таких осіб. За результатами перевезення експедитор виставляє покупцю рахунок на оплату транспортних послуг, який містить всі складові витрат, пов`язаних з таким перевезенням. При цьому декларант самостійно не укладає жодних додаткових договорів з іншими особами та не здійснює жодних оплат на користь таких осіб.

Відповідно до довідки виданої ТОВ «Інтер Транс Лоджістік» про вартість міжнародного перевезення вантажу від 17.02.2026 року № 1702/2: вартість транспортних витрат з перевезення вантажу згідно договору транспортного експедирування №21072023-01 від 21.07.2023 року, по коносаменту 260034860/BW25100779С в контейнері TCNU8481850, за маршрутом Ningbo (Китай) Чорноморськ (Україна) складають: Локальні портові витрати в Китаї 43461.54 грн; Від порту Ningbo (Китай) до Чорноморську (Україна) 129324.58 грн; Страхування вантажу не проводилося.

Про факт надання послуг також свідчить рахунок на оплату №2595 від 26.11.2025 року на суму 189 746,72 грн та платіжна інструкція №2832 від 27.11.2025 року на суму 189 746,72 грн.

Таким чином, аналізуючи вказане, суд погоджується з доводами представника позивача, що з поданих декларантом документів не вбачається, що витрати з перевантаження підлягають окремій оплаті і що вони не включені в загальну вартість перевезення. А тому оцінюючи всі надані документи у сукупності, можна дійти висновку, що вартість перевезення, навантаження, розвантаження і т.д. вже включені у вартість товару, і не підлягають повторній сплаті.

Таким чином, суд доходить висновку що твердження митного органу є помилковими та у зв`язку з цим відхиляються судом.

Стосовно витрат на страхування, суд зазначає, що такі твердження митного органу є безпідставними з огляду на те, що як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, умовами вказаними в Інвойсі №194 від 10.10.2025 року передбачено, що страхування вантажу не здійснюється.

Також, у довідці про транспортні витрати, теж зазначено, що страхування вантажу не здійснювалось.

Таким чином, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для надання додаткових документів на підтвердження відсутності понесених витрат на страхування, а доводи представника відповідача відхиляються судом з огляду на вище викладене.

Стосовно твердження митного органу щодо відсутності інформації про надання будь-яких знижок на товари, що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, суд зазначає, що положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару. Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено митним органом.

В свою чергу, Відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті Митного кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

При укладанні таких договорів сторони є вільними у визначенні кількості його умов, які в подальшому підлягатимуть виконанню сторонами.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача та доходить висновку, що наведені доводи митного органу є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами, а тому відхиляються судом.

Проаналізувавши доводи сторін, суд доходить висновку, що митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом.

Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, яка відбулась між сторонами, але митний орган не врахував наданих позивачем пояснень.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 7510,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіллі» (код ЄДРПОУ 44601800, місце знаходження: 65026, м. Одеса, пл. Грецька, 1, оф. 201-Б) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000011/2 від 18.02.2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіллі» (код ЄДРПОУ 44601800, місце знаходження: 65026, м. Одеса, пл. Грецька, 1, оф. 201-Б) судовий збір в розмірі 7510,96 коп. (сім тисяч п`ятсот десять гривень 96 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко