Ухвала суду № 140509373, 12.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31156/26

УХВАЛА

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аракелян М.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надіслана засобами поштового зв`язку 30.09.2026 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування до його стажу державної служби періоду служби в ОВС з 1976 по 1992 рік;

скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.02.2026 року, реєстраційний № 155150000445, та електронний лист відповідача № б/н від 05.08.2026 року про відмову у зарахуванні стажу служби в ОВС з 01.10.1976 року по 02.01.1992 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати період служби в ОВС з 01.10.1976 по 02.01.1992 року до його стажу державної служби та призначити йому пенсію державного службовця з дня звернення із первинною заявою - з 29.01.2026 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір»).

Позивач заявив 2 вимоги немайнового характеру, звернені до різних відповідачів, про визнання дій протиправними, про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, позовні вимоги зобов`язального характеру є похідними, отже ним має бути сплачений судовий збір у розмірі грн. ((3328*0,4*2) = 2662,40грн.).

Проте, позивачем наданий до суду доказ сплати судового збору в розмірі лише 1331,50грн., тобто недоплата складає 1330,90грн.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, приписами статей 160, 161, 172 КАС України визначені обов`язкові вимоги до форми і змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, а також правила об`єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог.

Згідно із п.п.4, 5 ч.5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п.9 ч. 1 статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Позивачем у справі визначено відповідачем лише Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. При цьому, заявлені позовні вимоги стосуються не лише Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а також Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке позивач в якості відповідача не визначив.

Суд звертає увагу на те, що оскаржене рішення прийняте ГУПФ України в Донецькій області.

Зазначене свідчить про неузгодженість заявлених позовних вимог із суб`єктним складом учасників справи, визначеним позивачем у позовній заяві.

Згідно із ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач, зокрема, просить суд скасувати рішення ГУПФ України в Донецькій області від 05.02.2026 року.

Позов у даній справі поданий 30.09.2026 року, тобто позовні вимоги заявлені після спливу шестимісячного строку, встановленого приписами ч.2 ст.122 КАС України.

Будь-яких причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем у позовній заяві не зазначено, а судом із матеріалів адміністративного позову не вбачається даних стосовно того, чи існують поважні причини, якщо строк був пропущений, відповідне клопотання не заявлене, не вказано, коли саме позивач дізнався про порушення свого права, не надано відповідних доказів.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення.

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип «res judicata» (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- доказів доплати судового збору у сумі 1330,90грн.;

- уточненої позовної заяви із приведенням кола відповідачів у відповідність до заявлених позовних вимог, із доказами надіслання уточненої позовної заяви відповідачам;

- заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням причин поважності його пропуску та підтверджуючих доказів, або пояснень та доказів, що строк не є пропущеним.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.

Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення направити позивачеві згідно ч.6 ст.169 КАС України.

Ухвала окремо не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.М. Аракелян