Ухвала суду № 140508675, 09.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/13391/25

У Х В А Л А

про накладення штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду

09 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про накладення штрафу за невиконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 в період з 05.04.2022 по 17.03.2025 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 05.04.2022 по 17.03.2025 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, законом України про Державний бюджет України на 2024 рік від 9 листопада 2023 року № 3460-ІХ на 01.01.2024, законом України про Державний бюджет України на 2025 рік від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 у період з 05.04.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 05.04.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 08.09.2025.

Як встановлено із комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», судом було виготовлено виконавчий лист у справі, який видано 20 січня 2026 року.

08.07.2026 представник позивача подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просив зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року за справою №380/13391/25. Заява обґрунтована тим, що відповідач має виконати судове рішення шляхом здійснення виплати за рахунок фінансування отриманого за кодом економічної класифікації видатків військовослужбовців. Відповідач не склав та не подав заявку та клопотання з необхідними документами для отримання фінансування на виконання судового рішення згідно Алгоритму попередньої перевірки суми коштів, необхідних для виконання судових рішень для військових частин.

Ухвалою від 20.07.2026 клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено та зобов`язано відповідача протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №380/13391/25 разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.

Копію ухвали від 20.07.2026 було надіслано відповідачеві в електронний кабінет 20.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Станом на 02.10.2026 відповідач до суду звіт про виконання рішення суду не подав.

Представник позивача 25.09.2026 подав до суду заяву, у якій зазначив, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень. У справі наявний факт неподання звіту без поважних причин, що є самостійною підставою для накладення штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень. Така затримка у подачі звіту зумовлює порушення права позивача на своєчасне виконання рішення суду. У зв`язку із цим просить встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі № 380/13391/25 та накласти на командира військової частини НОМЕР_1 як на керівника суб`єкта владних повноважень штраф за неподання звіту про виконання рішення.

При розгляді заяви представника позивача про накладення штрафу за невиконання рішення суду суд виходить із такого.

Конституція України гарантує обов`язковість судового рішення, що є однією з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129 Основного Закону); держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25- 26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що «юридична визначеність» вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).

Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб`єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов`язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.

Схожі правові висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин 1-3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, з указаних законодавчих положень вбачається, що суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі № 826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалах від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19, від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а, від 25 лютого 2025 року у справі № 580/2522/24, від 03 березня 2025 року у справі № 160/5259/20.

Усталеною судовою практикою також сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19.

Слід також зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, судом ухвалою від 20.07.2026 було зобов`язано військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №380/13391/25 разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення. Вказана ухвала була надіслана відповідачеві в електронний кабінет 20.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Проте станом на 02.10.2026 відповідач вимоги ухвали суду від 20.07.2026 не виконав, звіт про виконання рішення суду від 08.09.2025 у справі №380/13391/25 до суду не подав. До суду також не надходило клопотання відповідача про продовження строку для подання звіту про виконання рішення суду.

З наведеного суд констатує факт неподання суб`єктом владних повноважень, не на користь якого ухвалено рішення суду, звіту про його виконання у встановлений судом строк.

Частиною 10 статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Частинами 3, 4, 7 цієї ж статті передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Таким чином, оскільки станом на 02.10.2026 суб`єктом владних повноважень не подано до суду звіт про виконання судового рішення, не наведено обґрунтованих обставин та поважності причин, які б ускладнювали виконання судового рішення, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення на керівника відповідача, яким є командир військової частини НОМЕР_1 штрафу відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX встановлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень.

Суд також враховує, що за своєю природою штраф, передбачений статтею 382-3 КАС України, є заходом процесуального примусу в розумінні статті 145 КАС України.

Частиною п`ятою статті 149 КАС України визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

За таких умов на керівника суб`єкта владних повноважень в особі командира військової частини НОМЕР_1 належить накласти штраф у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн, що відповідає розміру двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 01 січня 2026 року, з якого половина у розмірі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн піддягає стягненню на користь позивача, інша половина до Державного бюджету України, визначивши для вказаної суми штрафу стягувача Державну судову адміністрацію України. Вказана сума штрафу, на переконання суду, буде необхідною та достатньою для спонукання відповідача до виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №380/13391/25.

Суд також звертає увагу відповідача на те, що стягнення штрафу за невиконання рішення суду не позбавляє відповідача обов`язку виконати судове рішення у порядку, визначеному законом. Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне додатково встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до суду звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №380/13391/25 разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення

Керуючись ст.ст. 149, 243, 248, 256, 293-295, 381-1, 382-382-3 КАС України, суд

у х в а л и в:

накласти на командира військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) штраф за неподання звіту про виконання рішення суду у встановлений строк у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 01 січня 2026 року, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп.

Стягнути з командира військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) половину штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду у встановлений строк у розмірі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн.

Стягнути з командира військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) на користь Державного бюджету України половину штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду у встановлений строк у розмірі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн.

Ухвала суду про накладення штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду у встановлений строк є виконавчим документом.

Визначити стягувачами за вказаною ухвалою ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) та Державну судову адміністрацію України (адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ: 26255795).

Визначити боржником за вказаною ухвалою командира військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).

Строк пред`явлення ухвали до виконання ОСОБА_1 становить три роки з дня набрання ухвалою законної сили.

Строк пред`явлення ухвали до виконання Державною судовою адміністрацією України становить три місяці з дня набрання ухвалою законної сили.

Копію ухвали скерувати сторонам у справі та Державній судовій адміністрації України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Чаплик І.Д.