Ухвала суду № 140507998, 12.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

12 жовтня 2026 рокуСправа № 320/15612/26 ЗП/280/89/26 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали адміністративної справи Державної судової адміністрації України (00020, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернулась Державна судова адміністрація України з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладання штрафу, винесену у виконавчому провадженні від 12.08.2025 ВП №76630526 про накладення штрафу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу слід було надати докази сплати судового збору у сумі 2662,40 грн.

13.05.2026 канцелярією суду зареєстровано клопотання представника позивача, подане через підсистему «Електронний суд» 12.05.2026, до якого додано платіжну інструкцію від 08.05.2026 №192 про сплату судового збору у сумі 2662,40 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями ст. 287 КАС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року адміністративну справу №320/15612/26 за позовом Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, - передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду (місцезнаходження: 69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 65-В).

05.10.2026 року адміністративна справа № 320/15612/26 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 320/15612/26 передано для розгляду судді Христофорову А.Б.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2026 року прийнято до провадження адміністративну справу № 320/15612/26 за позовом Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови. Розгляд справи вирішено здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Водночас, нормами ч. 13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позовна заява має бути залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків, з наступних підстав.

Строк звернення до адміністративного суду визначає ст. 122 КАС.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас ч. 3 ст. 122 КАС передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає ст. 287 КАС.

Згідно з ч. 2 ст. 287 КАС позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Спірні правовідносини виникли стосовно правомірності постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладання штрафу, винесеної у виконавчому провадженні від 12.08.2025 ВП №76630526.

За приписами ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи те, що у справі спірною є постанова держаного виконавця про накладення штрафу, строк звернення до суду складає 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Вирішуючи питання щодо дати, з якої починається відлік часу визначеного строку на оскарження, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Суд враховує, що боржник, Державна судова адміністрація України, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 05.12.2019, тобто у відповідності до положень частини другої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» всі документи виконавчого провадження мають направлятись в електронній формі до електронного кабінету позивача у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

В позовній заяві представником позивача зазначається зокрема те, що ДСА України дізналася про оскаржувану постанову від 12.08.2025 ВП № 76630526 про накладення штрафу з листа ДКС України від 07.04.2026, який надійшов на електронну адресу 07.04.2026 (вх. № 1-14659/26).

Проте, з наданого Відповідачем відзиву та доданих до ного доказів, судом було встановлено, що згідно Повідомлення № 8233452 Постанова про накладення штрафу від 12.08.2025 у ВП № 76630526 доставлена до електронного кабінету ЄСІТС ДСА України 12.08.2025 об 19:41:29. Тобто строк оскарження постанови спливав 23.08.2025. Позовна заява про оскарження постанови про накладення штрафу від 12.08.2025 у ВП № 76630526 подана до суду 10.04.2026, тобто майже через 8 місяців з моменту її отримання позивачем.

Відтак судом не приймаються твердження Позивача з приводу того, що про спірну постанову від 12.08.2025 у ВП № 76630526 Позивач дізнався лише з листа ДКС України від 07.04.2026, який надійшов на електронну адресу 07.04.2026 (вх. № 1-14659/26), адже нормами Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, до електронного кабінету в ЄСІТС якої будуть доставлені документи виконавчого провадження, вважатиметься такою, що належним чином повідомлена про прийняття виконавцем відповідної постанови.

Слід відмітити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципуправової визначеності, як складової принципуверховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд звертає увагу на те, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.

Також суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Зазначені висновки узгоджуються з правою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2020 року у справі № 640/16216/19.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи те, що спірна постанова надійшла до електронного кабінету позивача в ЄСІТС 12.08.2025 року, при цьому, до суду він звернувся лише 10.04.2026 року, суд дійшов висновку щодо порушення строку звернення до суду, встановленого пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України. При цьому, причини пропуску звернення до суду, які вказані у позовній заяві, судом не визнані поважними, у зв`язку з чим суд відмовляє у поновлені строку звернення до суду.

Позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. У такій заяві необхідно обґрунтувати причини пропуску такого строку із наданням відповідних доказів.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне залишити позов без руху. Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку зврернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.

У разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров