Ухвала суду № 140507583, 12.10.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про закриття провадження у справі)

12 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/21609/26

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Липи В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29 вересня 2026 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх.№72499/26 від 01 жовтня 2026 року) про відмову від позову, закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України та повернення судового збору.

Дослідивши, подану представником позивача, заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно частини 1, 6 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Згідно із положеннями частин 1, 3 статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, суд вважає, що відмова представника позивача від адміністративного позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Щодо повернення позивачу судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на викладене вище, суд приходить висновку про наявність підстав повернення позивачу 50 % судового збору, сплаченого при зверненні до суду із даним позовом.

Згідно квитанції ID №3154-5822-0352-6563 від 27.07.2026 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3195,00 грн; п`ятдесят відсотків від сплаченого судового збору складає 1597,50 грн і саме ця сума підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Щодо повернення представнику позивача адвокату Єзерській М.І. з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову відповідно до платіжної інструкції № 4885-2495- 4169-8271 від 10.06.2026 в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн, 20 коп, а саме 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 20 коп, на підставі частини першої статті 142 КАС України, то суд зазначає таке.

Як вбачається з наданої представником позивача квитанції ID № 4885-2495- 4169-8271 від 10.06.2026 платником суми судового збору є ОСОБА_2 , код платника НОМЕР_3 .

Так, оскільки судовий збір сплачено фізичною особою ОСОБА_2 , а не стороною по справі позивачем ОСОБА_1 судовий збір слід вважати помилково сплаченим.

Питання повернення помилково сплаченого судового збору регулюється Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок №787).

За приписами абз. 1 п. 5 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Порядку №787, у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі помилкової сплати судового збору на рахунок суду, кошти повертаються відповідно до Порядку №787 на підставі подання органу, що контролює справляння надходжень бюджету, а не на підставі ухвали суду.

Для повернення помилково сплаченого судового збору платнику необхідно звернутись до суду (на рахунок якого помилково перерахований судовий збір) із заявою про отримання подання на повернення помилково зарахованого до бюджету збору, платежу та інших доходів бюджету, форму якого затверджено Порядком №787.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що у задоволенні заяви представника позивача адвоката Єзерської Марини Ігорівни про повернення судового збору в цій частині слід відмовити, оскільки, сплачений нею судовий збір підлягає поверненню за процедурою, встановленою Порядком № 787.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача задовольнити частково.

Закрити провадження в адміністративній справі № 240/21609/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору, що становить 1597,50 грн (одну тисячу п`ятсот дев`яносто сім гривень 50 копійок).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.А. Липа

12.10.26