Ухвала суду № 140507008, 12.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 жовтня 2026 року Справа №160/17923/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «НОРДГАЗ» про відвід судді Савченка А.В. у справі №160/17923/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НОРДГАЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НОРДГАЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/17923/25 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «НОРДГАЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Справа перебуває у провадженні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В.

Від товариства з обмеженою відповідальністю «НОРДГАЗ» 07.10.2026 до суду надійшла заява про відвід судді Савченка А.В. від розгляду справи №160/17923/25.

Так, в обґрунтування заяви про відвід судді позивач вказав, що станом на дату подачі заяви про відвід судді розгляд справи по суті не розпочато. Позивач зазначає, що з дня постановлення ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі №160/17923/25 минув 1 (один) рік та 3 (три) місяці. На думку позивача затягування розгляду справи порушує права та законні інтереси позивача та здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Волонтерів, 68а є неможливим і призводить до втрати прибутків. Таким чином, у позивача існують сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Савченка А.В. під час розгляду адміністративної справи № 160/17923/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2026 визнано заяву позивача про відвід судді Савченка А.В. у справі №160/17923/25 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «НОРДГАЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення необґрунтованою; передано матеріали адміністративної справи №160/17923/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2026 для розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «НОРДГАЗ» про відвід судді Савченка А.В. визначено суддю Загацьку Т.В., яка не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (абзац перший частини четвертої статті 40 КАС України).

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина одинадцята статті 40 КАС України).

Частиною дванадцятою статті 40 КАС України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Вирішуючи заяву про відвід судді, зважаючи на зазначені у ній мотиви, суд виходить з такого.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- об`єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- суб`єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Так, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в пунктах 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02), пункті 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 (заява № 16695/04). На додачу, в пункті 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, якою унормовано недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Отже, з наведених положень статті 36 КАС України слідує, що метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

На переконання суду, заявлений відвід фактично зумовлений незгодою позивача з процесуальними діями судді, а саме, тривалим розглядом справи.

Незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

Крім того, позивачем не надано суду доказів, які підтверджують його доводи про упереджене ставлення та необ`єктивність Савченка А.В. як судді у справі.

Зі змісту заяви про відвід судді слідує, що підставою для відводу є виключно незгода позивача з тривалістю розгляду справи, а також його суб`єктивне ставлення до таких процесуальних дій судді, що відповідно до положень частини четвертої статті 36 КАС України не може слугувати підставою для відведення судді як такого, що викликає сумнів у його неупередженості.

Отже, наведені позивачем на обґрунтування заяви про відвід судді Савченка А.В. обставини не свідчать про наявність визначених у пункті 4 частини першої статті 36 КАС України та інших підстав для відводу, тому суд відмовляє в задоволенні цієї заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «НОРДГАЗ» про відвід судді Савченка А.В. у справі №160/17923/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НОРДГАЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.В. Загацька