Ухвала суду № 140504820, 12.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14837/26

Провадження № 2/643/8329/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026

Салтівський районний суд міста Харкова в складі: Судді Мельникової І.Д. за участю секретаря Шалі А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 14.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

31.07.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, міститься вимога про витребування в позивача оригіналу (або належним чином завіреної копії) електронного Договору кредиту, роздруківки логів (IP-адреса, SMS-код підтвердження), а також розшифрованого помісячного розрахунку заборгованості із зазначенням суми тіла кредиту, нарахованих відсотків та комісій.

05.08.2026 від представник позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що позивачем надано належні, допустимі та достатні докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Розглянувши клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису.

У відповідності до ч. 2, 5 ст. 100 ЦПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4, 8 статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі ЄСІТС).

ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Положеннями ч. 6 ст. 43 ЦПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно ч. 6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Проте, застосування вказаної норми є правом, а не обов`язком суду, і залежить від обґрунтованості підстав для процесуального сумніву.

Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви долучено належним чином засвідчені, допустимі докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також, оскільки позовна заява подана з використанням підсистеми ЕСІТС «Електронний суд», позовна заява та додатки до неї надані в електронній формі із накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Враховуючи наведене, оскільки матеріали справи вже містять належним чином засвідчені копії документів, які дозволяють встановити обставини справи, суд не вбачає правових підстав для зобов`язання позивача надати докази .

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 84 ЦПК України, особа, яка звертається до суду з клопотанням про витребування доказів, повинна обґрунтувати причини неможливості їх самостійного подання.

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач отримав відмову у наданні їй документів, зазначених у відзиві.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст. 84, 95, 100, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 , про витребування доказів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Д. Мельникова