Ухвала суду № 140504651, 02.10.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

07.10.2026

Справа № 642/5886/25

Провадження № 4-с/642/19/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Проценко Л.Г., за участю секретаря судового засідання Косіневської К.Р., представника скаржника Прохорова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 81815850, заінтересовані особи: державний виконавець Холодногірського-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Умніков І.В., стягувач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Холодногірського районного суду м. Харкова зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця.

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні № 81815850, яке перебуває на виконанні головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Умнікова Ігоря Валерійовича. Виконавче провадження відкрито 25.08.2026 на виконання судового наказу Холодногірського районного суду м. Харкова від 02.10.2025 у справі № 642/5886/25. Предметом цієї скарги є дії та бездіяльність державного виконавця після направлення органу ДВС документального підтвердження пенсійного походження коштів, неналежний та несвоєчасний розгляд відповідної заяви та доданих до неї документів, незняття арешту з документально підтверджених коштів пенсійного походження, а також подальше примусове списання коштів з рахунку, на який Пенсійним фондом України здійснюється виплата пенсії. Основним доказом повідомлення органу ДВС про пенсійне походження коштів є електронне звернення від 25.08.2026, з посиланням скаржника на начебто неправомірною та бездіяльність з урахуванням уточнень, та доданий до нього документ Пенсійного фонду України. Тобто, після належного отримання та опрацювання зазначених документів державний виконавець мав документальне підтвердження пенсійного походження відповідних коштів і був зобов`язаний діяти з урахуванням спеціального законодавчого режиму таких коштів. 26.08.2026 заявниці стало відомо, що з рахунку: НОМЕР_1 АТ «Державний ощадний банк України» у межах ВП № 81815850 було здійснено примусове списання коштів. За даними, відображеними заявниці в мобільному застосунку АТ «Державний ощадний банк України», сума примусового списання становила: 1226,04 грн.

Просила: 1) Прийняти цю скаргу до розгляду; 2) Витребувати у Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та АТ «Державний ощадний банк України» докази та відомості, зазначені у розділі 18 цієї скарги; 3) Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Умнікова І.В. у ВП № 81815850 щодо неналежного та несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.08.2026 о 11:18 про зняття арешту з коштів пенсійного походження та доданих до неї документів, з врахуванням уточнення; 4) Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Умнікова І.В. щодо невжиття належних заходів після надходження до органу ДВС документального підтвердження Пенсійного фонду України про виплату пенсії ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_1 ; 5) Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Умнікова І.В. щодо незняття арешту з документально підтверджених коштів пенсійного походження у порядку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 59 та частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»; 6) Визнати неправомірними дії та бездіяльність головного державного виконавця Умнікова І.В. у ВП № 81815850, внаслідок яких після направлення органу ДВС документального підтвердження пенсійного походження коштів 26.08.2026 було здійснено примусове списання коштів у сумі 1226,04 грн з рахунку НОМЕР_1 ; 7) Зобов`язати головного державного виконавця Умнікова І.В. усунути порушення та поновити право ОСОБА_1 шляхом зняття арешту з коштів пенсійного походження на рахунку НОМЕР_1 , походження яких документально підтверджено, якщо відповідний арешт не буде знято до моменту розгляду цієї скарги; 8) Зобов`язати головного державного виконавця Умнікова І.В. у ВП № 81815850 не здійснювати звернення стягнення на документально підтверджені пенсійні виплати ОСОБА_1 протягом дії обмеження, передбаченого підпунктом 3 пункту 10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження», за відсутності прямо передбачених цим підпунктом винятків; 9) Якщо судом буде встановлено, що примусово списані 26.08.2026 кошти у сумі 1226,04 грн з рахунку НОМЕР_1 станом на момент розгляду скарги перебувають на депозитному рахунку органу державної виконавчої служби та не перераховані стягувачу, зобов`язати головного державного виконавця Умнікова І.В. вжити передбачених законом заходів для повернення зазначених коштів заявниці як способу усунення наслідків встановленого судом порушення; 10) Враховуючи, що наступна пенсійна виплата ОСОБА_1 у розмірі 12289,38 грн запланована на 07.09.2026, а предмет скарги має триваючий характер, призначити розгляд скарги на найближчу можливу дату в межах процесуального строку, передбаченого статтею 450 ЦПК України.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 31.08.2026 прийнято до провадження скаргу, призначено судове засідання, частково задоволено клопотання скаржника про витребування доказів та витребувано у Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та АТ «Державний ощадний банк України» відповідні документи.

02.09.2026 до суду від скаржниці ОСОБА_1 надійшла заява «про долучення додаткових доказів та повідомлення про часткове усунення порушення після подання скарги». В обґрунтування якої вказано, що 31.08.2026 головним державним виконавцем Умніковим І.В. було надано письмову відповідь ОСОБА_1 щодо її заяви про зняття арешту з коштів. У зазначеній відповіді державний виконавець, зокрема, посилався на відсутність у матеріалах виконавчого провадження відомостей про спеціальний режим використання рахунку та викладав правові підстави, з яких станом на дату відповіді арешт з рахунку не було знято. 31.08.2026 ОСОБА_1 в АТ «Державний ощадний банк України» було отримано засвідчену Банком повну виписку за рахунком НОМЕР_1 , яку надалі передано до Холодногірсько-Новобаварського ВДВС для долучення до матеріалів ВП №81815850. 01.09.2026 начальником Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у місті Харкові Мірюк Марією Анатоліївною було винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження № 81815850. У зазначеній постанові встановлено, що ОСОБА_1 повідомляла державного виконавця про надходження на рахунок в АТ «Ощадбанк» пенсійних виплат та порушувала питання про зняття арешту з таких коштів. Начальником відділу також встановлено, що сукупність документів підтверджує надходження на рахунок: НОМЕР_1 коштів пенсійного походження, та головного державного виконавця Умнікова І.В. було зобов`язано не пізніше наступного робочого дня винести постанову про зняття арешту з документально підтверджених пенсійних коштів та невідкладно направити її АТ «Ощадбанк». 01.09.2026 головним державним виконавцем Умніковим І.В. винесено постанову про зняття арешту з коштів на рахунку: НОМЕР_1 в АТ «Державний ощадний банк України». Таким чином, після звернення скаржниці до суду частина триваючого порушення була фактично усунута у позасудовому порядку. Однак зазначає, що це не усуває предмет цієї скарги в частині судової оцінки: неналежного та несвоєчасного розгляду заяви від 25.08.2026; бездіяльності щодо незняття арешту після надання документів про пенсійне походження коштів; дій та бездіяльності, які вже призвели до примусового списання 26.08.2026 коштів у сумі 1 226,04 грн; правомірності формування, направлення та виконання платіжної інструкції № 40150 від 25.08.2026; точного часу отримання і опрацювання органом ДВС документів від 25.08.2026; точного часу створення, підписання та направлення платіжної інструкції; подальшого руху списаних коштів у сумі 1226,04 грн. Станом на момент подання цієї заяви зазначена сума не повернута. Самостійне усунення частини триваючого порушення після звернення до суду не усуває необхідності судової оцінки дій та бездіяльності державного виконавця, які мали місце до такого усунення та вже спричинили майнові наслідки у вигляді примусового списання 1226,04 грн. Більше того, постанова начальника відділу від 01.09.2026 та постанова державного виконавця про зняття арешту підтверджують, що питання щодо правового режиму пенсійних коштів та необхідності усунення арешту було фактично вирішене самим органом державної виконавчої служби вже після подання скарги до суду. Зокрема, скаржниця продовжує наполягати, що достатнє документальне підтвердження було направлене органу ДВС ще 25.08.2026 о 11:18 разом із відомостями Пенсійного фонду України, тобто до примусового списання коштів 26.08.2026. Саме тому витребувані ухвалою суду від 31.08.2026 відомості про реєстрацію, передачу, відкриття та опрацювання відповідних документів, а також метадані платіжних інструкцій залишаються істотними для вирішення скарги.

09.09.2026 на виконання ухвали суду від 31.08.2026 державний виконавець надав до суду належним чином завірені матеріали виконавчого провадження № 81815850.

11.09.2026 представник АТ «Ощадбанк» надав до суду заяву, згідно якої, підготовка витребуваної судом інформації потребувала більш тривалого терміну виконання, ніж встановлено, відповідь буде надана в максимально стислий термін.

14.09.2026 від державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Умнікова І.В. надійшов відзив на скаргу. В обґрунтування якого вказано, що під час здійснення виконавчого провадження керуючись статтею 56 Закону України Про виконавче провадження 25.08.2026 винесена постанова про арешт коштів боржника №81815850, якою накладено арешт в Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк», АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», Акціонерному товаристві "Універсал Банк", АТ «БАНК Альянс», на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/ електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, яка становить 44798,03 грн. Згідно відповідей банківських установ у боржника відкриті рахунки в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк», АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», Акціонерному товаристві "Універсал Банк", АТ «БАНК Альянс». 25.08.2026 керуючись положенням пункту 21 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» державним виконавцем направлений запит до банків, на отримання інформації, що становить банківську таємницю. В той же день банківськими установами повідомлено про наявність на рахунках боржника коштів та державним виконавцем направлені платіжні інструкції до банківських установ. Також ним направлені запити до Пенсійного фонду України шодо надання відомостей: про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно правовими договорами, про їх останнє місце роботи, відповідь на запит до теперішнього часу не надано. Крім того, до відділу надійшла заява від боржника про зняття арешту з рахунку та уточнення до заяви. Державним виконавцем, відповідно до відомостей наданих банківською установою, які містяться в системі АСВП встановлено, що відповідний рахунок не є спеціальним рахунком для соціальних виплат, на підставі чого не має законних підстав, для зняття арешту. 26.08.2026 державним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій, яку направлено на виконання до АТ Універсал Банк. 27.08.2026 на рахунок відділу надійшли грошові кошти в сумі 1372,53 грн. від банківських установ, які перераховані на користь КП «Харківські теплові мережі» в сумі 972,30 грн. та виконавчий збір в сумі 97,23 грн., витрати виконавчого провадження 303,00 грн. 28.08.2026 до відділу надійшла заява від боржника про визначення іншого поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. 31.08.2026 державним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій, яку направлено на виконання до АТ Універсал Банк. 31.08.2026 боржнику надано обґрунтовану відповідь на заяву від 25.08.2026, що станом на дату надання відповіді, визначені законом підстави для зняття арешту з рахунків боржника відсутні.

01.09.2026 надійшла заява від ОСОБА_1 , яка повідомляла державного виконавця про надходження на рахунок, відкритого в АТ «Ощадбанк», пенсійних виплат та порушувала питання про зняття арешту з таких коштів та надала додаткові документи. На підтвердження зазначених обставин боржником надано: відомості Пенсійного фонду України про призначення ОСОБА_1 довічної пенсії у разі втрати годувальника з 01.05.2016; інформацію про розмір призначеної пенсії - 12 289,38 грн; засвідчену АТ «Ощадбанк» виписку за рахунком IBAN НОМЕР_1 від 31.08.2026. Постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження від 01.09.2026, зобов`язано головного державного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня отримання цієї постанови: Винести у виконавчому провадженні № 81815850 постанову про зняття арешту з коштів боржника, що містяться та надалі надходитимуть на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», у частині документально підтверджених пенсійних виплат. 01.09.2026 державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів, що містяться та надалі надходитимуть на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», у частині документально підтверджених пенсійних виплат, яку направлено до банківської установи для виконання та сторонам виконавчого провадження. Таким чином, посилання скаржника на начебто неправомірну бездіяльність державного виконавця є безпідставним та необґрунтованим. Просив у задоволенні скарги відмовити.

15.09.2026 від представника скаржника Прохорова О.В. надійшли письмові пояснення (заперечення щодо відзиву від 14.09.2026), згідно яких, сам відзив містить низку фактичних визнань, які підтверджують істотну частину обставин, покладених в основу скарги, однак не містить належної відповіді на ключові правові та фактичні питання, для з`ясування яких ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 31.08.2026 було витребувано докази. Скаржниця не оскаржує: судовий наказ у справі № 642/5886/25; законність відкриття виконавчого провадження № 81815850; саме по собі первинне накладення арешту 25.08.2026 у момент, коли державний виконавець міг ще не володіти інформацією про пенсійне походження конкретних коштів. Наведення у відзиві обставин видачі судового наказу, відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, визначення витрат виконавчого провадження та правомірності первинного накладення арешту саме по собі не спростовує предмет цієї скарги. Банківський продукт формально є поточним рахунком, однак це не дає відповіді на питання про допустимість звернення стягнення на документально підтверджені кошти пенсійного походження. Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до виконавця документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 Закону. Документи скаржниці надійшли до органу ДВС 25.08.2026, що визнається самим державним виконавцем у відзиві. Скаржниця вважає, що направлений 25.08.2026 пакет уже містив належне документальне підтвердження, оскільки документ Пенсійного фонду України прямо ідентифікував отримувача пенсії, пенсійну виплату, банк та конкретний IBAN. Постанову про зняття арешту винесено лише 01.09.2026 після проведення начальником відділу перевірки законності ВП. 01.09.2026 ОСОБА_2 постанову начальника ВДВС виконав та арешт було знято, однак у відзиві від 14.09.2026 знову просить суд виходити з повної безпідставності скарги. Просив, зокрема, відхилити доводи відзиву від 14.09.2026 в частині твердження про повну, абсолютну безпідставність скарги та задовольнити вимоги пунктів 36 прохальної частини скарги ОСОБА_1 від 28.08.2026 з урахуванням додаткових доказів та обставин, наведених у письмових поясненнях.

Також, 15.09.2026 від представника скаржника надійшло клопотання про застосування ч. 10 ст. 84 ЦПК України, оскільки ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 31.08.2026 у справі № 642/5886/25 суд витребував у Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у місті Харкові. Строк виконання ухвали судом встановлено до 14.09.2026. Станом на 01 год. 00 хв. 15.09.2026 у доступних скаржниці матеріалах справи в системі «Електронний суд» зазначені первинні реєстраційні та технічні дані Холодногірсько-Новобаварського ВДВС не відображаються. Просив визнати встановленою обставину, для з`ясування якої відповідні докази витребовувалися, а саме: документальне повідомлення про пенсійне походження коштів разом із документом Пенсійного фонду України було отримано органом ДВС 25.08.2026 до завершення дій державного виконавця з формування та направлення до АТ «Державний ощадний банк України» платіжної інструкції № 40150 від 25.08.2026. Врахувати встановлену обставину при вирішенні вимог пунктів 36 прохальної частини скарги ОСОБА_1 від 28.08.2026.

Також просив не завершувати розгляд скарги по суті до надходження та дослідження витребуваних судом доказів.

17.09.2026 та 29.09.2026 державний виконавець Умніков І.В. надав заяви до суду про розгляд скарги без його участі.

29.09.2026 надійшла заява ОСОБА_3 про долучення документу, який підтверджує його повноваження як представника скаржниці.

30.09.2026 на виконання ухвали суду АТ «Ощадбанк» надало інформацію про рух коштів та пенсійних зарахувань по рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_1 . Також надали підтверджуючий документ про примусове списання коштів у рамках ВП № 81815850 у сумі 1226,04 грн. по цьому рахунку.

В судовому засіданні представник скаржника Прохоров О.В. підтримав скаргу на підставах, які в ній викладені, не оспорював наявності виконавчого провадження, визнавав борг та первинне накладення арешту на рахунок. Однак, після того, як державний виконавець розпочав дії щодо примусового стягнення заборгованості, його було повідомлено про пенсійні кошти на рахунку. В подальшому, декілька днів не було будь-якого рішення, і лише після звернення до начальника ВДВС державний виконавець зняв арешт з відповідного рахунку, хоча повинен був це зробити протягом двох днів. Повідомив, що це був особистий пенсійний рахунок скаржниці і його головне призначення це виплата пенсії.

Суд, вислухавши доводи представника скаржниці, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, на основі всебічно з`ясованих обставин, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов висновку про часткове задоволення скарги.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.08.2026 на адресу відділу Державної виконавчої служби на примусове виконання надійшов судовий наказ №642/5886/25 від 02.10.2025 Холодногірського районнмого суду м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь КП «Харківські теплові мережі» (м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_4 ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119 заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.03.2020 року по 31.08.2025 рік у розмірі 40 298 (сорок тисяч двісті дев`яносто вісім) грн. 63 коп., яка складається з: 37 274,28 грн. заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.03.2020 по 31.08.2025; 1 055,12 грн. заборгованість за абонентську плату за Індивідуальним договором постачання теплової енергії за період з 01.09.2022 по 31.08.2025; 1 343,19 грн. заборгованість за послугу технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.01.2023 по 31.08.2025; 459,53 грн. інфляційні втрати, 166,51 грн. 3% річних. Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь КП «Харківські теплові мережі» (м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_4 ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) судовий збір у розмірі 302 (триста дві) грн. 80 коп., тобто по 151 грн. 40 коп. з кожного.

25.08.2026 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81815850, яку надіслано сторонам виконавчого провадження.

25.08.2026 о 09 год. 22 хв. керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 303,00 грн.

25.08.2026 о 09 год. 23 хв. керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 4045,00 грн.

25.08.2026 о 09 год. 24 хв. на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про арешт коштів боржника № 81815850, якою накладено арешт в Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк», АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», Акціонерному товаристві "Універсал Банк", АТ «БАНК Альянс», на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/ електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, яка становить 44798,03 грн. Згідно відповідей банківських установ у боржника відкриті рахунки в Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк», АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», Акціонерному товаристві "Універсал Банк", АТ «БАНК Альянс».

25.08.2026 державним виконавцем направлені платіжні інструкції до банківських установ та запити до Пенсійного фонду України щодо надання відомостей: про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про їх останнє місце роботи.

25.08.2026 до відділу надійшла заява від боржника, про зняття арешту з рахунку, визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій та уточнення до заяви.

26.08.2026 постановою державного виконавця Умніковим І.В. визначено поточний рахунок фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій.

31.08.2026 державним виконавцем надано відповідь ОСОБА_1 на заяву від 25.08.2026 про зняття арешту.

01.09.2026 втретє надійшла заява про зняття арешту з пенсійних коштів.

Постановою начальника Холодногірсько-Новобаварського відділу виконавчої служби від 01.09.2026 про результати перевірки законності виконавчого провадження, ухвалено: 1) Перевірку законності виконавчого провадження № 81815850 завершити; 2) Визнати постанову головного державного виконавця Умнікова Ігоря Валерійовича від 25.08.2026 про арешт коштів боржника такою, що була винесена відповідно до вимог закону на підставі відомостей, наявних на момент її прийняття; 3) Визнати, що після отримання документів, які підтверджують пенсійне походження коштів, збереження арешту на кошти пенсійного походження, які надходять на рахунок боржника IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», не відповідає вимогам частини другої статті 48, пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»; 4) Зобов`язати головного державного виконавця Умнікова Ігоря Валерійовича не пізніше наступного робочого дня з дня отримання цієї постанови: Винести у виконавчому провадженні № 81815850 постанову про зняття арешту з коштів боржника, що містяться та надалі надходитимуть на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», у частині документально підтверджених пенсійних виплат. У постанові чітко зазначити, що арешт знімається виключно з коштів пенсійного походження, а щодо інших коштів, які перебувають або можуть надходити на зазначений рахунок і на які законом дозволено звертати стягнення, постанова про арешт коштів боржника від 25.08.2026 залишається чинною; 5) Невідкладно направити постанову про зняття арешту з коштів пенсійного походження до АТ «Ощадбанк» для виконання, у тому числі засобами електронної інформаційної взаємодії.

Постановою державного виконавця Умнікова І.В. від 01.09.2026 знято арешт з коштів ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Права та обов`язки виконавців передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначене правило визначає ті кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Зняття арешту з коштів здійснюється виконавцем відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, у якому, зокрема, зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

На підставі Закону України від 11 квітня 2023 року № 3048-ІХ, який набрав чинності 06 травня 2023 року, пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» викладено у новій редакції, зокрема зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

Зміст припису, викладеного у пункті 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доводить, що Закон не встановлював додаткових заборон чи обмежень на вчинення виконавцем дій з накладення арешту на кошти боржника - фізичної особи на період до припинення або скасування воєнного стану на території України. Цим пунктом лише передбачено, що навіть в разі накладення арешту на кошти боржника - фізичної особи, ця особа може здійснювати видаткові операції за певних умов.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що формулювання наведеного абзацу «…звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника» за змістом відсилає до назви розділу IX Закону України «Про виконавче провадження», який так само й називається «Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника».

У цьому розділі містяться правові норми, які визначають умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, порядок відрахування та розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, а також передбачено перелік коштів, на які не може бути звернено стягнення. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову.

Тобто у розумінні приписів цього розділу під зверненням стягнення мається на увазі саме списання (відрахування) коштів, що становлять заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Натомість правила, що регулюють питання накладення арешту на майно (кошти) боржника та зняття такого арешту, містяться в розділі VII Закону України «Про виконавче провадження», який має назву «Порядок звернення стягнення на майно боржника».

Норми цього розділу передбачають, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови, зокрема, про арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Отже, приписи розділу VII Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на майно боржника є загальними правилами, а приписи розділу IX цього Закону про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - спеціальними, оскільки застосовуються лише у визначених випадках, зокрема у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, а також за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Щодо порядку вчинення виконавчих дій, врегульованих розділом IX Закону України «Про виконавче провадження», які полягають у зверненні стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, приписи пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» передбачають їх тимчасове припинення, а саме на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Безумовно, накладення арешту на кошти (майно) боржника є стадією виконавчого провадження - першим етапом звернення стягнення на майно боржника, питання про накладення якого виконавець вирішує під час відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного, ті застереження, що містилися в абзаці 9 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження не можна тлумачити у такий спосіб, що під час воєнного стану на території України припиняються усі виконавчі дії, оскільки це нівелюватиме принцип обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили, та призначення інституту виконавчого провадження.

Такому тлумаченню відповідає зміст абзаців 7, 8 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», оскільки наведеними нормами права фактично передбачається можливість накладення арешту виконавцем на кошти боржника. Приписи, які б забороняли накладати арешт на грошові кошти (доходи) боржника, згаданий пункт не містить.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 29 вересня 2023 року у справі № 336/1212/23 (провадження № 61-6333св23), від 24 січня 2024 року у справі № 338/1549/21 (провадження № 61-9264св23), від 26 вересня 2024 року у справі № 338/1549/21 (провадження № 61-3603св24).

У постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що «під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. Стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

У постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що «арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і є сукупністю заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт.

Виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором, повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей зазначити про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після накладення арешту.

Зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки відповідно до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку із накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною, встановленою законом.

Саме банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути таку постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

На момент винесення постанови про накладення арешту на кошти боржниці, розміщені на її рахунках, виконавець діяв у межах наданих йому повноважень, оскільки на той момент не мав інформації про те, що рахунок, про який зазначає скаржниця використовується для отримання пенсійних/соціальних виплат. Закон України "Про виконавче провадження" не покладає на виконавця обов`язку здійснювати попереднє дослідження цільового призначення кожного банківського рахунку боржника до накладення арешту. Частина третя статті 52 зазначеного Закону прямо покладає такий обов`язок на банк - саме він повинен перевірити, чи підпадає рахунок під спеціальний режим, і в разі виявлення цільового призначення, яке виключає арешт, зобов`язаний повідомити виконавця та повернути постанову без виконання.

Арешт накладено у межах суми звернення стягнення. Сам факт накладення арешту на рахунок не є тотожним зверненню стягнення на кошти, що на ньому перебувають. Наявність арешту лише блокує розпорядження коштами, однак не передбачає автоматичного списання пенсій чи інших соціальних виплат, що охороняються законом. Відтак такий арешт може бути знятий після з`ясування спеціального правового режиму рахунку.

Дослідженим у судовому засіданні журналом реєстрації загальної вхідної кореспонденції Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у м. Харкові ХМУ МЮУ за 25.08.2026 підтверджується факт реєстрації заяв ОСОБА_1 від 25.08.2026 за № 16290 та № 16291 (аркуш журналу 8 з 20). Згідно з відомостями графи «Відмітка про передачу вхідного документа виконавцю (дата передачі)», вказані заяви передані уповноваженому виконавцю 26.08.2026 під особистий підпис.

Тобто, під час винесення постанови про накладення арешту коштів на рахунки боржника державний виконавець діяв у межах своїх повноважень, оскільки мав інформацію про те, що відповідні рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 , не мають спеціального режиму використання.

Однак, після отримання документів, які підтверджують пенсійне походження коштів, збереження арешту на кошти пенсійного походження, які надходять на рахунок боржника IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», не відповідало вимогам ч. 2 ст. 48, п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується постановою начальника відділу від 01.09.2026. Тому вимоги скарги в частині неналежного, несвоєчасного розгляду заяви та невжиття належних заходів державним виконавцем після надходження до органу ДВС документального підтвердження (відомостей) з Пенсійного фонду України про пенсійні виплати, підлягають задоволенню.

Суд критично оцінює надані скаржником аудіозаписи розмови та їх текстову розшифровку, оскільки з їх змісту неможливо достовірно ідентифікувати осіб, які беруть в ній участь. Крім того, скаржником не обґрунтовано, які саме обставини, що мають значення для розгляду справи, підтверджуються зазначеними матеріалами, а також не розкрито їх доказового значення для підтвердження доводів скарги. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити належність зазначених матеріалів до предмета доказування та оцінити їх як докази на підтвердження викладених скаржником обставин.

Суд також враховує, що заяви ОСОБА_1 від 25.08.2026 були зареєстровані в журналі вхідної кореспонденції 25.08.2026, однак фактично передані уповноваженому виконавцю лише 26.08.2026 (під особистий підпис). Відповідь на зазначені заяви надана виконавцем 31.08.2026. Таким чином, з моменту фактичного отримання виконавцем документів до надання відповіді минуло кілька робочих днів. Надалі, 01.09.2026, за результатами перевірки начальником відділу арешт з коштів пенсійного походження було знято. За таких обставин, суд не вбачає підстав вважати, що мала місце тривала або очевидна бездіяльність виконавця, яка б свідчила про ігнорування вимог закону та потребувала окремого судового визнання її неправомірності. Оскільки на момент розгляду скарги арешт уже знято, а період між фактичним отриманням документів виконавцем та усуненням порушення не був значним, суд вважає, що вимога про визнання неправомірною бездіяльності щодо незняття арешту не підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги надану копію журналу реєстрації вхідної кореспонденції, то у задоволенні вимоги про визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця щодо незняття арешту з документально підтверджених коштів пенсійного походження слід відмовити.

Щодо вимог про визнання неправомірними дій та бездіяльності, які призвели до примусового списання 1226,04 грн, суд зазначає таке. Матеріали справи не містять достовірних даних про точний час реєстрації заяви скаржниці в системі АСВП та точний час формування і направлення платіжної інструкції № 40150 від 25.08.2026. За відсутності таких даних суд не може встановити наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю виконавця та списанням коштів, а тому відмовляє в задоволенні цієї частини вимог.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 4, 18, 28, 56, 74 Закону України «Про виконавче провадження»; ст.ст. 12, 13, 26, 76, 81, 447, 449, 450, 451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 81815850, заінтересовані особи: державний виконавець Холодногірського-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Умніков І.В., стягувач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Умнікова Ігоря Валерійовича у рамках виконавчого провадження № 81815850 щодо неналежного та несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.08.2026, з врахуванням уточнень, про зняття арешту з коштів пенсійного походження.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Умнікова Ігоря Валерійовича щодо невжиття належних заходів після надходження до органу ДВС документального підтвердження (відомостей) з Пенсійного фонду України про пенсійні виплати ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_1 .

В іншій частині скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 07.10.2026.

Суддя Л.Г. Проценко