Ухвала суду № 140503940, 15.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/32246/26

Провадження 1-кс/127/12238/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокум. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026020000000010 від 16.01.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.111-2 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

- на 1/8 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 - із забороною відчуження, розпорядження цим майном;

- на мобільний телефон марки «Iphone 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 та ноутбук марки «DELL», серійний номер 7ВКВРС2 із забороною відчуження, розпорядження та користування майном.

Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. На адресу суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, попередньо суду надав матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.

Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З огляду на наведене, з метою забезпечення арешту майна, підозрюваний не повідомлявся про розгляд даного клопотання.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Що стосується вимог клопотання в частині накладення арешту на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на 1/8 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 - із забороною відчуження, розпорядження цим майном, слідчий суддя констатує наступне.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК).

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З матеріалів справи встановлено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026020000000010 від 16.01.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що після початку повномасштабного збройного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України 24.02.2022, у період з грудня 2022 року по серпень 2023 року, перебуваючи на території Одеської області (більш точні місце, дату та час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим) громадянин України ОСОБА_6 діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан, що на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-IX від 14.04.2022, постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації» та постанови Правління Національного банку України за № 18 від 24.02.2022, з РФ заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків, а також про введення в дію Указів Президента щодо накладення санкцій на фізичних та/або юридичних осіб, які ведуть господарську діяльність з державою агресором або їй допомагають (у будь-якій формі), усвідомлюючи протиправність своїх дій та те, що провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором сприяє зміцненню її економічного потенціалу, який використовується, зокрема, для забезпечення збройної агресії проти України, свідомо розуміючи, що такі дії в свою чергу завдають шкоди економічній безпеці та інтересам України в цілому в умовах воєнного стану, бажаючи настання таких наслідків, налагодив схему постачання виробленої в Україні українським підприємством ТОВ «Інфраред» продукції - електричних нагрівальних пристроїв (керамічних інфрачервоних елементів опору з ізольованим каркасом) - на адресу суб`єкту господарювання ООО «ТД Электронагрев» (ІПН 7722479138), зареєстрованому на території Російської Федерації, яке в подальшому здійснювало поставку продукції підприємствам оборонно-промислового комплексу країни-агресора (РФ).

З метою реалізації свого злочинного умислу, вказана група осіб, використовуючи підконтрольну юридичну особу - ТОВ «Теплостандарт Юг» (код ЄДРПОУ 43641638, адреса реєстрації: Україна, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 20, кв. 6) організували експорт продукції на адресу казахстанської компанії ТОО «Імпорт Центр» (БІН 170840021847).

При цьому, керівництво ТОВ «Теплостандарт Юг» фактично здійснювалось ОСОБА_5 , який отримував офіційний дохід від вказаного підприємства; ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , будучи офіційно працевлаштованими на вказаному підприємстві виконували обов`язки бухгалтерів (при цьому, ОСОБА_8 - відповідно даних контролюючих органів - головний бухгалтер), ОСОБА_7 виконувала обов`язки бухгалтера без офіційного працевлаштування, а ОСОБА_6 без офіційного працевлаштування до підконтрольних підприємств виконував обов`язки менеджеру з продажу підконтрольного в рф підприємства ТОВ «ТД Электронагрев».

Вказані особи, перебуваючи на території Одеської області, більш точне місце встановити не представилось можливим, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 14.04.2022, досягли спільної домовленості щодо здійснення фінансово-господарської діяльності у взаємодії з підприємствами, зареєстрованими на території держави-агресора, що завідомо для кожного спільника суперечить інтересам України в умовах воєнного стану. При цьому, ОСОБА_5 , маючи зв`язки з представниками російського підприємства «ТД Электронагрев» та маючи змогу координувати взаємодію вказаного підприємства з ТОВ «Теплостандарт Юг» при провадженні господарської діяльності та взаємних розрахунків, формував перелік товарів, які мають бути поставлені до підприємства країни агресора, давав вказівки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які виконували обов`язки бухгалтерів, щодо оформлення документів, виплати заробітної плати, формування звітності, зокрема стосовно підприємства «ТД Электронагрев» (рф), контролював оплату митних платежів з рахунків ООО «ТД Электронагрев» та взаєморозрахунки за товар, який поставлявся до країни-агресора через ТОВ «Імпорт Центр» (БІН 170840021847, Республіка Казахстан). Таким чином, ОСОБА_5 організовував та координував схему постачання продукції до рф.

ОСОБА_6 , відповідно відведеної йому ролі, був відповідальний за реалізацію на території рф товару, поставленого ТОВ «Теплостандарт Юг» на адресу ООО «ТД Электронагрев» (рф), контролював надходження коштів за товар, про що звітував ОСОБА_5 , а також головному бухгалтеру - ОСОБА_8

ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , виконуючи обов`язки бухгалтерів ТОВ «Теплостандарт Юг» маючи доступ до бухгалтерських баз даних підприємства, в т.ч. експортних, безпосередньо брали участь у підготовці звітності, здійснювали облік фінансових операцій з російськими контрагентами, обмінювались виписками та даними бухгалтерських програм з представниками «ТД Электронагрев» (рф), забезпечувала документообіг, необхідний для господарської діяльності ТОВ «Теплостандарт Юг» у взаємодії з підприємствами, зареєстрованими на території держави-агресора, вели облік операцій, пов`язаних з поставками продукції на склади в рф.

Так, діючи незаконно, умисно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , перебуваючи на території Одеської області, в період з 02.12.2022 по 16.08.2023 через підконтрольне ТОВ «Теплостандарт Юг» здійснили експорт товару «елемент опору нагрівальний змонтований з ізолювальним каркасом» з м. Одеса одержувачу ТОО «Імпорт Центр» (БІН 170840021847, Республіка Казахстан) в загальній кількості 3905 одиниць на загальну суму 21 767,5 доларів США, а саме

1. відповідно митної декларації 22UA205050077755U8, оформленої 02.12.2022, загальною кількістю 1200 одиниць на суму 4800 доларів США.

2. відповідно митної декларації 23UA205050037222U5, оформленої 26.05.2023, загальною кількістю 1325 одиниць на суму 7367,5 доларів США;

3. відповідно митної декларації 23UA205050037222U5, оформленої 16.08.2023, загальною кількістю 1380 одиниць на суму 9600 доларів США.

При цьому, для всіх співучасників було достовірно відомо, що реальна поставка товару здійснюється на адресу російського підприємства ООО «ТД Электронагрев» (ІПН 7722479138, зареєстроване за адресою: м. Москва, вул. Нижнєгородська, б. 29-33 прим. 313), а ТОО «Імпорт Центр» (БІН 170840021847, Республіка Казахстан) використано лише як фірма-посередник для здійснення експортних операцій та з метою приховання факту порушення законодавчо встановленої заборони провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків з РФ.

Після отримання товару «елемент опору нагрівальний змонтований з ізолювальним каркасом», уповноважені представники підприємства ТОО «Імпорт Центр» (Республіка Казахстан), діючи в координації із ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , здійснили експорт зазначеного товару на адресу російського підприємства ООО «ТОЧНЫЕ ПОСТАВКИ» (ІПН 6732038469, адреса реєстрації - Смоленська область, м. Смоленськ, вул. Тенишевой, б. 15, 5 приміщ. 5), яке також використовувалось зазначеними особами як підприємство-посередник для приховання прямих фінансово-господарських взаємовідносин між ООО «ТД Электронагрев» (РФ) та ТОВ «Теплостандарт Юг» (Україна), а саме: 19.01.2023 ТОВ «Імпорт Центр» (Республіка Казахстан) здійснило експорт на адресу ООО «ТОЧНЫЕ ПОСТАВКИ» товару «керамічний інфрачервоний елемент опору» у кількості 1200 одиниць, отриманого раніше від ТОВ «Теплостандарт Юг» відповідно до митної декларації №22UA205050077755U8 від 02.12.2022; 11.07.2023 - експорт товару «керамічний інфрачервоний елемент опору» у кількості 1325 одиниць, отриманого відповідно до митної декларації №23UA205050037222U5 від 26.05.2023; 16.10.2023 - експорт товару «керамічний інфрачервоний елемент опору» у кількості 1380 одиниць, отриманого відповідно до митної декларації 23UA205050037222U5 від 16.08.2023.

Після цього ООО «ТД Электронагрев» у невстановлений під час досудового розслідування час отримало від ООО «ТОЧНЫЕ ПОСТАВКИ» товар «керамічний інфрачервоний елемент опору», вироблений в Україні українським підприємством ТОВ «Інфраред» та поставлений російським підприємствам завдяки умисним незаконним діям ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які діяли за попередньою змовою групою осіб з метою завдання шкоди Україні.

В послідуючому вказана продукція реалізована ООО «ТД Электронагрев» на території Росії, в т.ч. підприємствам оборонно-промислового комплексу Російської Федерації, зокрема, наступним підприємствам: АТ «НПО «СПЛАВ» ім. А.Н. Ганичева», що входить до структури державної корпорації «Ростех», який є розробником і виробник реактивних систем залпового вогню); ФГУП «ВНИИА» (підприємство державної корпорації «Росатом», який здійснює розробка ядерних боєприпасів); ФГУП «ФЦДТ «Союз» (який здійснює розробку твердого ракетного палива та зарядів для ракетних двигунів); АТ «НПК «Уралвагонзавод» (який є виробником бронетанкової техніки, зокрема танків Т-14 «Армата», Т-90, Т-72); АТ «НПО «Курганприбор» (який є виробником приладів для артилерії і РСЗВ); АТ «Иргиредмет» та АТ «Ярославский завод РТИ» (які є підприємствами, що працюють в інтересах промисловості та оборонного сектору РФ).

Таким чином, ОСОБА_6 , діючи спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи факт збройної агресії РФ проти України та статус РФ, як держави-агресора, умисно та з корисливих мотивів, всупереч інтересам України, забезпечував надання допомоги державі-агресору (пособництво) шляхом реалізації рішень держави агресора направлених на обхід санкційних обмежень організувавши постачання електричних нагрівальних пристроїв, що сприяло надходженню матеріальних і фінансових ресурсів до економіки РФ та зміцненню її економічного потенціалу в умовах збройної агресії проти України.

10.09.2026 у за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук санкціонований ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду.

У ході проведення обшуку виявлено та вилучено наступні предмети:

- мобільний телефон марки «Iphone 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ;

- ноутбук марки «DELL», серійний номер 7ВКВРС2.

Постановою від 10.09.2026 вказані вище предмети визнані речовими доказами.

10.09.2026 громадянина України ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208, 615 Кримінального процесуального кодексу України.

10.09.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.111-2 КК України.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів кримінального провадження №42026020000000010 від 16.01.2026 ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.111-2 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, тому наявні підстави для арешту майна, передбачені п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яке може призначити суд, відповідно до санкції ч. 4 ст. 189 КК України.

Проаналізувавши зміст доданих до клопотання документів слідує висновок, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.111-2 КК України, обґрунтована.

Обґрунтовуючи клопотання, старшим слідчим зазначається, що метою накладення арешту на майно підозрюваного є конфіскація майна, як виду покарання.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, санкцією ч. 1 ст.111-2 КК України встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №479608271 від 29.05.2026, встановлено, що квартира, загальною площею 69,5 кв.м. яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності зареєстрована за ОСОБА_10 , 1/8 частка та ОСОБА_6 , 1/8 частка.

Таким чином, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, врахувавши те, що вищевказане майно належить особі, щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а відтак з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.

В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя констатує, що арешт на 1/8 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно накласти шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.

Що стосується вимог клопотання в частині накладення арешту на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на мобільний телефон марки «Iphone 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 та ноутбук марки «DELL», серійний номер 7ВКВРС2 із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, слідчий суддя констатує наступне.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з абзацом 2 ч. 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи встановлено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026020000000010 від 16.01.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.111-2 КК України.

Наведені в клопотанні обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №42026020000000010 від 16.01.2026 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.

Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2026 у справі №127/30848/26 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання і вилучення документів та предметів, а саме:

?установчих документів ТОВ «Теплостандарт Юг», посадових обов`язків директорів, бухгалтерів, відповідальних посадових осіб за збут продукції названих підприємств, наказів про їх призначення на посади;

?договорів комісії, міжнародних контрактів, договорів названих вище підприємств, за якими було реалізовано електричні нагрівальні пристрої (керамічні інфрачервоні елементи опору з ізольованим каркасом) суб`єктам господарювання РФ та Республіки Казахстан, додаткових угод, специфікацій, актів приймання-передачі, товарно-супровідних документів, митних декларацій до них та інших документів щодо їх митного оформлення, складських журналів;

?документів, що містять відомості про отримання грошових коштів за поставлену продукцію від суб`єктів господарювання РФ та Республіки Казахстан;

?податкових звітностей ТОВ «Теплостандарт Юг», ТОВ «Інфраред» за 2022-2026 роки;

?звітностей ТОВ «Теплостандарт Юг», ТОВ «Інфраред» за 2022-2026 роки, що подавалась до органів державної статистики;

?руху коштів за 2022-2026 роки по банківським рахункам, відкритих на ТОВ «Теплостандарт Юг», ТОВ «Інфраред»;

?печаток ТОВ «Теплостандарт Юг», ТОВ «Інфраред»;

?документів з внутрішніх програм бухгалтерського обліку, що ведуться на ТОВ «Теплостандарт Юг», ТОВ «Інфраред»;

?документів, щодо складського обліку товарно-матеріальних цінностей підприємства ТОВ «Теплостандарт Юг», ТОВ «Інфраред» за 2022-2026 роки;

?електричних нагрівальних пристроїв (керамічні інфрачервоні елементи опору з ізольованим каркасом) іншої продукції, що підготовлена до передачі суб`єктам господарювання РФ та Республіки Казахстан, а також документації, що свідчить про її виготовлення/придбання ТОВ «Теплостандарт Юг»;

?записників, чорнових записів, у тому числі збережених в електронному вигляді на ПЕОМ, жорстких магнітних дисках та магнітних носіях інформації, що містять відомості щодо бухгалтерського обліку, митного оформлення названої вище продукції і їх поставки суб`єктам господарювання РФ та Республіки Казахстан;

?мобільних телефонів, сім-карток операторів мобільного зв`язку, носіїв електронної інформації (в тому числі встановлених на мобільних терміналах) у вигляді предметів накопичення, зберігання та передачі електронної інформації, у т.ч оптичних носіях інформації (компакт диски), флеш-накопичувачів, флеш-карт накопичувачів або інших карт пам`яті всіх видів, з`ємних накопичувальних пристроїв, комп`ютерної техніки, ноутбуків, нетбуків, планшетів, на яких містяться відомості щодо вищевказаних фактів протиправної діяльності, або за допомогою яких через електронні пошти або програми через мережу інтернет (у т.ч. Viber, WhatsApp, Telegramm, Line, ICQ, Skype, WeChat, Signal та інші месенджери), соціальні мережі Facebook та інші, передавалась інформація щодо поставки товарів суб`єктам господарювання РФ та Республіки Казахстан.

10.09.2026 у за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук санкціонований ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2026 у справі №127/30848/26, в ході якого виявлено та вилучено речі, що зафіксовані у протоколі обшуку від 10.09.2026.

В подальшому, постановою слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області виявлене та вилучене під час проведення обшуку майно, а саме мобільний телефон марки «Iphone 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 та ноутбук марки «DELL»серійний номер 7ВКВРС2, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42026020000000010 від 16.01.2026.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час обшуку є тимчасово вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно, яке вилучено в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки дані речі мають значення речових доказів, при цьому слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном, а саме:

- на 1/8 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на мобільний телефон марки «Iphone 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 та ноутбук марки «DELL», серійний номер 7ВКВРС2.

Після проведення огляду та копіювання інформації вилучені мобільний телефон марки «Iphone 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 та ноутбук марки «DELL», серійний номер 7ВКВРС2, повернути на відповідальне зберігання власнику з можливістю використання однак без права відчуження.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_3 .

Зобов`язати старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: