Рішення № 14050250, 03.03.2011, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20, тел. 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«03 »березня 2011 року Справа №17/202/26/6/5

За ПОЗОВОМ: Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг в Чернігівській області

14005, м. Чернігів, вул. Київська, 17

До ВІДПОВІДАЧА-1: Ріпкинської районної державної адміністрації

15000, Чернігівська область, смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, 85

ВІДПОВІДАЧА-2: Товариства з обмеженою відповідальністю ”СК Петроліум”

юридична адреса: 65080, м. Одеса, вул. Варненська, 4, корп. Б

поштова адреса: 65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5

Про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не зявився.

Від Відповідача-1: Павленко Я.П. начальник юридичного відділу, довіреність №03-69/21 від 21.01.2011р.

Від Відповідача-2: не зявився.

У судовому засіданні присутній прокурор відділу прокуратури області Копистко Н.В., посвідчення № НОМЕР_1 від 11.10.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг в Чернігівській області заявлено позов до Ріпкинської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю ”Резон” про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Представник Відповідача-1 позов підтримав.

Відповідач-2 проти позову надав письмові заперечення.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.01.2009 року провадження у справі було зупинено до вирішення Київським окружним адміністративним судом справи №2-а-2041/08 за позовом ТОВ "Резон" до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження та до отримання від прокурора Чернігівської області результатів перевірки щодо можливої наявності або відсутності в діях службових осіб Служби автомобільних доріг у Чернігівській області порушень чинного законодавства, а також факту, складу злочину та вини у вигляді зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень, підробці документів, відповідальність за які передбачена ст.ст. 364, 365, 366 Кримінального Кодексу України, при видачі листа від 23.05.08р. за №1072/05 та висновку від 19.04.06р. за №77.

31.07.2009р. від Прокуратури Чернігівської області до суду надійшла постанова від 30.07.09р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб Служби автомобільних доріг у Чернігівській області за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 366 Кримінального Кодексу України.

03.02.2011р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ”СК Петроліум” надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому зазначено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010р. по справі №2-а-1549/09/1070 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2010р. у справі за позовом ТОВ "Резон" до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, якою позов було задоволено, та прийнято нову постанову, якою відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ”Резон” в задоволенні позовних вимог повністю. Касаційна скарга на зазначену постанову не подавалась.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю ”СК Петроліум” заявлено клопотання про заміну сторони по справі №17/202/26/6/5 Товариства з обмеженою відповідальністю ”Резон” на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю ”СК Петроліум”, оскільки на даний момент ТОВ ”Резон” припинено шляхом приєднання до ТОВ ”СК Петроліум”, що підтверджується статутом ТОВ ”СК Петроліум” в новій редакції та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.11.2010р.

Ухвалою суду від 07.02.11р. поновлено провадження у справі та здійснено процесуальне правонаступництво: замінено Відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю ”Резон” на Товариство з обмеженою відповідальністю ”СК Петроліум”.

До початку судового засідання 03.03.11р. від Відповідача-2 факсом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням юрисконсульта у щорічній відпустці, а також у звязку з тим, що Відповідач-2 має намір оскаржити постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010р. і зараз отримує завірену судом копію даної постанови.

Крім того, до початку судового засідання 03.03.11р. від Відповідача-2 надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням юрисконсульта у щорічній відпустці.

Також до початку судового засідання 03.03.11р. від Позивача факсом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з відрядженням представника до м.Київ.

З приводу даних клопотань суд відмічає наступне.

Статтею 28 ГПК України не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін і третіх осіб у господарському суді.

Згідно абзацу п'ятого підпункт 3.6 пункту 3 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” за N02-5/289 від 18.09.97р.:

«Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК).

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач та Відповідач-2 не надали до клопотань доказів неможливості направлення у судове засідання іншого повноважного представника.

При цьому, суд враховує наступне.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-1549/09/1070 винесена 21.09.2010р., тобто майже півроку назад. Даний строк суд вважає достатнім для подання касаційної скарги, особливо враховуючи строки оскарження, встановлені ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана Постанова набрала законної сили з моменту її винесення (ч.5 ст.254 КАСУ), а отже підлягає обов`язковому виконанню (ст.ст.14, 255 КАСУ).

В клопотанні про поновлення провадження у справі Відповідач-2 сам написав, що вищевказана постанова в касаційному порядку ним не оскаржувалася, і попросив поновити провадження по даній справі.

Крім того, з клопотання про відкладення розгляду справи вбачається, що Відповідач-2 на даний час має лише намір оскаржувати дану Постанову. Доказів відкриття касаційного провадження Відповідачем-2 суду не представлено.

Разом з тим, провадження у даній справі було порушено 27.11.08р., тобто більше 2 років назад.

Встановлений ст.69 Господарського процесуального кодексу України двомісячний строк розгляду справи на даний момент повністю вичерпався.

Клопотань про його продовження від жодної з сторін не надійшло. Можливість продовження даного строку судом самостійно вищевказаною статтею 69 ГПК не передбачена.

При цьому, суд враховує, що Відповідач-2 без жодних пояснень не з`явився в судове засідання 17.02.11р., хоча 11.02.11р. був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення, і лише несвоєчасне повернення даного повідомлення до суду (01.03.11р.) стало підставою відкладення розгляду справи на 03.03.11р.

В свою чергу Позивач без жодних пояснень не з`явився в жодне з судових засідань по даній справі і це перше клопотання від нього.

З огляду матеріалів справи та пояснень Прокурора вбачається, що витребуваний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою був доданий до позову та міститься в матеріалах справи (т.І а.с.20-21).

Надана Відповідачем-2 до клопотання про поновлення провадження у справі копія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010р. по справі №2-а-1549/09/1070 роздрукована з офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, а отже є належним доказом по справі.

Також суд враховує, що в судовому засіданні 18.12.08р. Відповідачем-2 були надані письмові заперечення на позов.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що клопотання Позивача та Відповідача-2 про відкладення розгляду справи є необґрунтованими, призведуть лише до безпідставного затягування розгляду справи, а тому не підлягають задоволенню, а неявка представників Позивача та Відповідача-2 не перешкоджає розгляду даної справи по суті.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення Прокурора, представників Відповідача-1 суд,

В С Т А Н О В И В:

Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 19.05.2006 року №221 „Про відведення земельної ділянки” вилучено з користування Служби автомобільних доріг у Чернігівській області, за її згодою, земельну ділянку площею 0,55га смуги відведення автошляху Київ-Чернігів-Н.Яриловичі в межах території Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району та надано зі зміною цільового призначення товариству з обмеженою відповідальністю „Резон” в оренду на 49 років для будівництва автозаправної станції.

31 травня 2006 року між Ріпкинською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Резон” (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва автозаправної станції, що знаходиться за межами населеного пункту смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, на території Ріпкинської селищної ради Чернігівської області.

Відповідно до п.2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,55 га, кадастровий №7424455100:09:001:0002..

Згідно п.2.3. Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 66111,38 (шістдесят шість тисяч сто одинадцять гривень 38 копійок) грн., згідно виписки з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1-14/408 виданої 22.05.2006 року Ріпкинським районним відділом земельних ресурсів.

За умовами п.3.1. Договору, його укладено на 49 (сорок девять) років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів по закінченню строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п.п.4.1.-4.2. орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 6611,14 (шість тисяч одинадцять гривень 14 копійок) грн. в рік, у такі строки: щомісячно 1/12 (одна дванадцята) частина річної орендної плати, а саме 550,93 (пятсот пятдесят гривень 93 копійки) грн. протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п.п.5.1-5.3. Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва АЗС, цільове призначення земельної ділянки комерційного використання. Умови збереження стану обєкта оренди без зміни цільового використання земельної ділянки та додержання екологічної безпеки.

Згідно п.п.6.1.-6.3. Договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Підставою для розроблення проекту відведення земельної ділянки є: дозвіл Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області від 12.04.2006 року №03-12/155. Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, повязані з цим, покладаються на Орендаря. Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 5 (пяти) денний строк після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до п.7.1. Договору, після припинення дії Договору, Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, про що складається акт передачі за підписом обох сторін.

Згідно п.12.1. Договору, він набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та його державної реєстрації.

31.05.06р. даний Договір був посвідчений приватним нотаріусом Ріпкинського районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1091.

Також даний Договір зареєстрований у Ріпкинському районному відділі Чернігівської регіональної філії державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.06.2006 р. за № 040683600012.

16.06.06р. між Ріпкинською РДА та ТОВ „Резон” був складений акт приймання-передачі земельної ділянки.

Прокуратурою Чернігівської області проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства під час передачі земельної ділянки, розташованої на території Ріпкинського району Чернігівської області, від Служби автомобільних доріг у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю „Резон”.

За результатами перевірки прокурором Чернігівської області внесено протест на розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 19.05.2006 року №221 „Про відведення земельної ділянки”, в якому зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що вилучення земельної ділянки із земель постійного користування Служби автомобільних доріг у Чернігівській області фактично відбулось без згоди землекористувача. Зміни до правовстановлюючого документу (державного акту на право постійного користування) не вносились. Окрім того, згідно плану землекористування по видачі державного акту на право постійного користування землею автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (189 км), ширина смуги автошляху (в місці розміщення автозаправочної станції) становить 61,9 м (з урахуванням смуги з твердим покриттям), а довжина межі земельної ділянки відведеної під АЗС більше 39 метрів, що свідчить про відведення земельної ділянки під будівництво АЗС не лише за рахунок земель смуги відведення автошляху Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, а й частково за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

Зазначені факти підтверджуються листом Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області від 22.05.08р. за №512/01-21 про результати перевірки, проведеної на вимогу прокурора, та листом Служби автомобільних доріг у Чернігівській області від 23.05.08р. за №1072/05 на адресу Управління.

В проекті відведення земельної ділянки ТОВ „Резон” під будівництво АЗС на спірній земельній ділянці мається висновок Служби автомобільних доріг у Чернігівській області від 19.04.06р. за №77 про погодження даного проекту, проте не міститься згода Позивача саме на вилучення з його постійного користування спірної земельної ділянки.

Згідно листа відділу земельних ресурсів у Ріпкинському районі від 26.09.08р. за №01-11/2043 відведення земельної ділянки ТОВ „Резон” здійснювалося на території Ріпкинської селищної ради за межами населеного пункту за рахунок земель Служби автомобільних доріг у Чернігівській області згідно державного акта на право постійного користування землею, який виданий відповідно до розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації від 13.01.03р. за №10.

Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 27.06.08р. №229 „Про скасування розпоряджень”, на підставі протесту №07/4-131 вих-08 від 03.06.2008, внесеного прокурором Чернігівської області, скасовано розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 19.05.2006 року № 221 „Про відведення земельної ділянки”, як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Враховуючи, що в спірному договорі відсутні істотні умови договору оренди, а саме: акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також, що розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 19.05.2006 року № 221 „Про відведення земельної ділянки” Відповідачу-2 скасоване за протестом прокурора розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 27.06.08р. №229 „Про скасування розпоряджень”, заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг в Чернігівській області заявлено позов до Ріпкинської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю ”Резон” про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 31.05.2006 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Резон" було подано позов до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання дій Відповідача щодо скасування розпорядження від 19.05.2006 року №221 протиправними та визнання протиправним і скасування розпорядження №229 від 27.06.2008 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2009р. у справі №2-а-1549/09 (2-а-2041/08) позов задоволено, визнано протиправними дії Чернігівської обласної державної адміністрації щодо скасування розпорядження від 19.05.2006р. №221, визнано протиправним та скасовано розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №229 від 27.06.2008 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010р. по справі №2-а-1549/09/1070 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2010р. у справі за позовом ТОВ "Резон" до Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, якою позов було задоволено, та прийнято нову постанову, якою відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ”Резон” в задоволенні позовних вимог повністю.

Вищевказаним судовим рішенням було встановлено наступне.

Право голови на скасування власних актів є похідним від його права на видання таких актів, право на що закріплено статтями 6 та 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Відповідно до вимог Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», так в абзаці 2 пункту 8 вказаної постанови Верховний Суд України зазначає, що виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок не можна вважати таким, що суперечить закону, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування. У цьому разі питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення, вирішується в судовому порядку.

Так, обласною державною адміністрацією 19 травня 2006 року прийнято розпорядження № 221 (далі - № 221) «Про відведення земельної ділянки», в якому вказано: «Вилучити з користування Служби автомобільних доріг Чернігівської області, за її згодою, земельну ділянку площею 0,55 га смуги відведення автошляху Київ-Чернігів-Н.Яриловичі в межах території Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району та надати зі зміною цільового призначення товариству з обмеженою відповідальністю «Резон»в оренду на 49 років для будівництва автозаправної станції.»

Вказане твердження розпорядження № 221 є помилковим з наступних підстав.

Вилучення земельної ділянки відбувалось без згоди землекористувача - Служби автомобільних доріг, що суперечить вимогам пункту 2 статті 149 Земельного кодексу України. Відсутність такої згоди Позивачем не заперечувалася. Більше того, порядок провадження виробничої діяльності на автомобільних дорогах визначено Законом України «Про автомобільні дороги»частина 1 статті 37 якого визначає, що будівництво автозаправних станцій у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюються згідно з дозволом органів державного управління автомобільними дорогами та за попереднім погодженням з відповідними підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України в порядку, передбаченому законодавством України. Наказом Державної служби автомобільних доріг України від 29 вересня 2005 року №414 (зареєстровано в Мінюсті 26.10.2005 № 1266/11546) затверджено Порядок видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об'єктів сервісу на землях дорожнього господарства та згод і погоджень на об'єкти зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг загального користування (далі Порядок), вимоги якого поширюються на об'єкти, повністю чи частково розміщені на землях дорожнього господарства (п. 1.3. Порядку).

Згідно п. 2.1. Порядку на землях дорожнього господарства вздовж автомобільних доріг державного значення та територіальних доріг надає дозволи на розміщення та будівництво об'єктів сервісу Державна служба автомобільних доріг.

Саме такий дозвіл і було надано TOB «Резон». Але дозвіл на розміщення автозаправної станції і згода на вилучення в служби автомобільних доріг земельної ділянки для надання TOB «Резон»її в оренду для будівництва автозаправної станції - юридично різні поняття. Дозвіл на будівництво надається без вилучення земельної ділянки. Цей документ є достатньою підставою для розміщення автозаправної станції на відповідній земельній ділянці. Більше того, чинне законодавство, зокрема Порядок, не передбачає можливості надання згоди службою автомобільних доріг на вилучення земельних ділянок.

В розпорядженні № 221 вказано, що земельна ділянка 0,55 га вилучається з користування Служби автомобільних доріг. Разом з тим, надані Позивачем документи свідчать, що службі автомобільних доріг належить не 0,55 га, а лише 0,33 га.

Все це та внесений прокуратурою області протест стало підставою для перегляду розпорядження №221 та його скасування розпорядженням від 27 червня 2008 року № 229.

З урахуванням викладеного, вищевказаним судовим рішенням було визнано, що дії Чернігівської обласної державної адміністрації щодо скасування розпорядженням від 19.05.2006 року №221 „Про відведення земельної ділянки”, на підставі якого був укладений спірний договір земельної ділянки від 31 травня 2006 року, є законними та обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.

В силу положень ст.35 Господарського процесуального кодексу України, вищевказані факти, встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010р. по справі №2-а-1549/09/1070, мають значення для вирішення даного спору, а отже є обов'язковими для господарського суду Чернігівської області при розгляді даної справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно ч.2 ст.15 Закону України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року N161-XIV, в редакції, чинній на момент укладення спірного договору (далі Закон №161 у відповідній редакції):

„Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.”

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №161 у відповідній редакції

„Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.”

Згідно ч.ч.1,3 ст.124 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення спірного договору:

„1. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

3. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.”

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.116 даного Кодексу у відповідній редакції:

«1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

5. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.”

Згідно ч.ч.1,2 ст.149 зазначеного Кодексу у відповідній редакції:

„1. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

2. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.”

Згідно ст.35 Закону №161:

“Спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.”

Відповідно до ч.ч.1,2, п. „в” ч.3 ст.152 Земельного кодексу України:

«1. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

2. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

в) визнання угоди недійсною.»

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи:

·що розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 27.06.08р. №229 „Про скасування розпоряджень” скасовано розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 19.05.2006 року № 221 „Про відведення земельної ділянки”, на підставі якого було укладено спірний договір оренди, як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а не з інших підстав;

·висновки та факти, викладені в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010р. по справі №2-а-1549/09/1070 про законність та обґрунтованість вищевказаного розпорядження ОДА від 27.06.08р. №229 та незаконність і необґрунтованість розпорядження від 19.05.2006 року №221; про те, що дозвіл на розміщення автозаправної станції і згода на вилучення в служби автомобільних доріг земельної ділянки для надання TOB «Резон»її в оренду для будівництва автозаправної станції - юридично різні поняття; про те, що в розпорядженні № 221 вказано, що земельна ділянка 0,55 га вилучається з користування Служби автомобільних доріг, а надані документи свідчать, що службі автомобільних доріг належить не 0,55 га, а лише 0,33 га.;

·Відповідачем не представлено суду згоди Позивача саме на вилучення в нього з постійного користування земельної ділянки, а не погодження проекту відведення;

·представлені Прокурором докази, що згідно плану землекористування по видачі державного акту на право постійного користування землею автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (189 км), ширина смуги автошляху (в місці розміщення автозаправочної станції) становить 61,9 м (з урахуванням смуги з твердим покриттям), а довжина межі земельної ділянки відведеної під АЗС більше 39 метрів, що свідчить про відведення земельної ділянки під будівництво АЗС не лише за рахунок земель смуги відведення автошляху Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, а й частково за рахунок земель сільськогосподарського призначення,

суд доходить висновку, що позов має бути задоволено повністю.

Дані висновки відповідають висновкам, викладеним в Постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2010р. по справі №152/18890.

Згідно ст.236 Цивільного кодексу України:

«1. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

2. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.»

Згідно ч.ч.1,2 п.3.2. Роз`яснення Вищого арбітражного суду України за N02-5/111 від 12.03.99р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»:

«За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення (частина перша статті 59 Цивільного кодексу). Це стосується і згаданих раніше угод, визнаних недійсними у судовому порядку.

Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову тощо. У такому випадку одночасно з визнанням угоди недійсною господарський суд повинен зазначити у рішенні, що вона припиняється лише на майбутнє (частина друга статті 59 Цивільного кодексу).»

Таким чином, спірний договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним на майбутнє.

Посилання Прокурора на лист відділу земельних ресурсів у Ріпкинському районі від 18.11.08р. за №01-10/299, згідно якого, відповідно до переліку документів, які є в проекті відведення земельної ділянки ТОВ „Резон”, акт визначення меж земельної ділянки в натурі відсутній, судом не приймаються, оскільки ТОВ „Резон” був представлений суду акт винесення та погодження меж в натурі спірної земельної ділянки від 22.05.06р.

Згідно вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню в доход державного бюджету з обох Відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст.ст.33,35,49,82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,55 га, кадастровий №7424455100:09:001:0002, укладений 31 травня 2006 року між Ріпкинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю „Резон”, зареєстрований у Ріпкинському районному відділі Чернігівської регіональної філії державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 16.06.2006р. за №040683600012.

3. Стягнути з Ріпкинської районної державної адміністрації (15000, Чернігівська область, смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, 85, код ЄДРПОУ 04061671) в доход Державного бюджету України (р/р 31111095700002 в ДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, код ЄДРПОУ 22825965, символ звітності 095) 42 грн. 50коп. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Ріпкинської районної державної адміністрації (15000, Чернігівська область, смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, 85, код ЄДРПОУ 04061671) в доход Державного бюджету України (отримувач: державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, р/р31210264700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”СК Петроліум” (юридична адреса: 65080, м. Одеса, вул. Варненська, 4, корп. Б, поштова адреса: 65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5, код ЄДРПОУ 25417282) в доход Державного бюджету України (р/р 31111095700002 в ДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, код ЄДРПОУ 22825965, символ звітності 095) 42грн. 50коп. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”СК Петроліум” (юридична адреса: 65080, м. Одеса, вул. Варненська, 4, корп. Б, поштова адреса: 65039, м. Одеса, вул. Транспортна, 5, код ЄДРПОУ 25417282) в доход Державного бюджету України (отримувач: державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, р/р31210264700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

7.Копію рішення після набрання ним законної сили направити Чернігівській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Суддя І.В. Кушнір

03.03.11