03.03.11 УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м.Чернігів телефон канцелярії 7-99-18
пр.Миру,20
УХВАЛА
01.03.11. Справа 15/121.
За скаргою стягувача- Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропостачальна компанія «Бєлагросервіс», 19400, Черкаська область, м. Корсунь – Шевченківський, вул. Костомарова, 53 а.
До Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, 14030, м. Чернігів, вул. Шевченка, 118.
Боржник - Приватне підприємство «Агроцентр Полісся», 14005, м. Чернігів, вул. Шевчука, 8/84.
Скарга на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби.
Суддя Ю.В.Федоренко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від стягувача- не з»явився.
Від боржника- не з»явився.
Відділ державної виконавчої служби- Помилуйко А.С., дов. від 11.01.11.
С У Т Ь С П О Р У:
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 27.07.10 по справі № 15/121 стягнуто з Приватного підприємства «Агроцентр Полісся»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропостачальна компанія «Бєлагросервіс»50871,34 грн. боргу, 5224,90 грн. пені, 10174,27 грн. штрафу, 662,71 грн. державного мита та 229,30 витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набрало законної сили і наказ по ньому пред”явлено до виконання.
Стягувач звернувся з скаргою на бездіяльність Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції у якій просить: визнати недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.12.10; визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Помилуйка А.С. при виконанні рішення господарського суду по справі № 15/121; зобов»язати Новозаводський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції вжити заходи щодо виявлення майна боржника, направити останньому відповідну вимогу про виконання судового рішення.
Скаргу вмотивовано не відповідністю постанови про закінчення виконавчого провадження вимогам п.10 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», п.3.2.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, не вжиттям передбачених законом заходів по виявленню коштів та майна боржника.
Оскільки стягувачем оскаржуються дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби по виконанню рішення господарського суду скарга підлягає розгляду тим судом, яким і винесено рішення.
З матеріалів справи вбачається, що виконання рішення проводилось Новозаводським відділом Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (далі-орган ДВС), дії та бездіяльність якого фактично оскаржуються стягувачем. А тому не правильне зазначення у скарзі повного найменування органу ДВС не є перешкодою для розгляду скарги по суті.
Неявка представників стягувача та боржника у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги по суті відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України.
При розгляді скарги суд встановив наступне.
24.09.10 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по наказу №15/121 який видано господарським судом Чернігівської області та запропоновано боржнику у строк до 30.09.10 добровільно виконати рішення суду.
Постановою від 01.10.10 державним виконавцем приєднано виконавче провадження №21486044 з примусового виконання наказу №15/121 до зведеного виконавчого провадження №24413014.
04.11.10 винесено постанову про арешт коштів боржника на виконання наказу №15/121 якою накладено арешти на розрахункові рахунки боржника в ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»у м. Чернігові, «Райффайзен Банк Аваль»у м. Києві, КМФ ПАТ «УСБ».
Листом від 09.11.10 Державна податкова інспекція у м. Чернігові повідомила орган ДВС про відкриття боржником 3 рахунків у установах «Райффайзен Банк Аваль»і одного рахунку у КМФ ПАТ «УСБ»
Листом від 08.11.10 Чернігівська ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»повернула без виконання постанову про арешт коштів боржника в зв»язку з закриттям рахунку, переведенням клієнта в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Києва.
Листом від 09.11.10 Київська міська філія ПАТ «Укрсоцбанк»повідомила про накладення арешту на поточний рахунок боржника та про відсутність на ньому залишку коштів.
11.11.10 державним виконавцем викликано засновника боржника для надання відомостей та пояснень по факту невиконання рішення суду.
02.12.10 директором боржника надано письмове пояснення про неспроможністю сплатити борг стягувачу, про відсутність майна.
02.12.10 органом ДВС направлені платіжні вимоги про стягнення з боржника 75266,03 грн. за наказом №15/121, які повернуті без виконання в зв»язку з відсутністю коштів на рахунках.
За виконавчим провадженням по виконанню наказу №6/78, яке об»єднано у зведене виконавче провадження з наказом №15/121, постановою від 01.10.10, державним виконавцем направлено запити в Інспекцію державного технічного нагляду Чернігівської облдержадміністрації, Управління земельних ресурсів, Чернігівський ВРЕР УДАІ УМВС України в Чернігівській області, з яких отримано відповіді про відсутність даних про реєстрацію за боржником права власності та користування на земельні ділянки у межах м. Чернігова, транспортних засобів.
Листом від 24.09.10 КП Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації повідомило, що станом на 24.09.10 за боржником не зареєстровано права власності на об»єкти нерухомості.
Згідно з наданих витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборони відчуження об»єктів нерухомого майна №№28107866 та 28107840 від 11.08.10 в реєстр внесено реєстраційні записи про наявність арешту всього нерухомого майна боржника.
02.12.10 державним виконавцем складено акт про те, що боржник за адресою у м. Чернігові не має майна, на яке можливо звернути стягнення, підприємство зареєстроване на жилу квартиру, не працює.
28.12.10 державним виконавцем складено акт про те, що боржник має відокремлені підрозділи –Вінницьку філію.
28.12.10 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №15/121 на підставі п.10 ч.1 ст.37, 38 Закону України «Про виконавче провадження».
Листом від 28.12.10, який було направлено Староміському відділу ВДВС Вінницького МУЮ та стягувачу, орган ДВС надіслав копії постанови і повідомив, що її винесено в зв»язку з направленням за належністю виконавчого документа.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження” ( далі –Закон ) державний виконавець зобов”язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Частиною 5 ст. 30 Закону встановлено, що якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Відповідно до п.1 ст. 4 Закону заходами примусового виконання є і звернення стягнення на майно боржника.
Оскільки строк для добровільного виконання рішення суду було надано боржнику до 30.09.10, про наявність рахунків боржника орган ДВС було повідомлено листом від 22.09.10, а заходи примусового виконання у вигляді накладення арешту на кошти боржника були застосовані лише 04.11.10, органом ДВС було допущено бездіяльність в частині невідкладності примусового виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюється їх функції, належить стягувачу.
Пунктом 3.2.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, яку затверджено наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 №74/5, зареєстровано за №865/4158, визначено – якщо в процесі виконавчого провадження державному виконавцеві стало відомо, що змінилось місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з»ясувалося, що на території, на яку поширюються функції органу державної виконавчої служби, майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, однак належне боржнику майно перебуває на території іншого органу державної виконавчої служби, то державний виконавець негайно складає про це відповідний акт (додаток 5).
Відповідно до п.6.2 цієї ж Інструкції у разі відсутності у боржника –юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові – юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника.
Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.09.10, який наявний в матеріалах зведеного виконавчого провадження, місцезнаходження боржника –м. Чернігів, вул. Шевчука, 8 кв.84. До реєстру внесені дані про Вінницьку філію боржника.
Статтею 5 Закону державному виконавцю надано право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію.
Зважаючи на те, що до обов»язків державного виконавця Законом віднесено і здійснення необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення, він зобов»язаний був перевірити шляхом направлення запитів до органів, які мають інформацію щодо наявності чи відсутності нерухомого майна, транспортних засобів, за місцем знаходження філії боржника, але цього не зробив.
Отже, органом ДВС не було вчинено всіх передбачених Законом заходів по виявленню майна боржника за місцем знаходження його філії, а тому відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження відповідно до п.10 ч.1 ст.37 Закону, яким передбачено направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст..121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Як вбачається з доданого до скарги копії конверта постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.12.10 було направлено стягувачу 15.01.11, скаргу направлено суду 25.01.11, а тому стягувачем не пропущено установлений законом строк для подачі скарги.
Відповідно до абзацу 2 п.7 постанови пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” від 26.12.03 № 14 у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов”язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов”язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом № 606 ХІУ можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
У п.7 роз”яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.02 № 04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” зазначається, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною або визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов”язує орган ДВС здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Отже, з урахуванням змісту вимог стягувача яким фактично ставиться питання про визнання недійсною постанови про закінчення виконавчого провадження та незаконною бездіяльність органу ДВС, господарський суд визнає недійсною вказану постанову, та визнає незаконною бездіяльність органу ДВС.
Орган ДВС слід зобов»язати здійснити передбачені Законом заходи по примусовому виконанню рішення господарського суду, що включає в себе і виявлення майна боржника.
Скарга стягувача в частині зобов»язання орган ДВС направити боржнику відповідну вимогу про виконання судового рішення не ґрунтується на вимогах Закону, зокрема ст.5 Закону якою передбачені обов»язки і права державних виконавців, а тому в цій частині скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Скаргу задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції по виконанню рішення господарського суду Чернігівської області від 27.07.10 по справі №15/121.
Визнати недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.12.10 Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції.
Зобов’язати Новозаводський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції здійснити передбачені Законом України „Про виконавче провадження” дії по примусовому виконанню рішення господарського суду Чернігівської області від 27.07.10 по справі №15/121.
В іншій частині скарги – відмовити.
Суддя Ю.В.Федоренко
Судове рішення № 14050223, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 03.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/121. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: