Ухвала суду № 140501485, 30.09.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30 вересня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 925/1480/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши скаргу стягувача Комунального підприємства "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради на дії державного виконавця у справі

за заявою стягувача Комунального підприємства "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради

до боржника ОСОБА_1

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 5107,74 грн заборгованості за надані послуги за договором на надання послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення, знешкодження та захоронення) №2062 від 02.06.2021 та 302,80 грн витрат зі сплати судового збору,

ВСТАНОВИВ:

1. 03.12.2025 Господарський суд Черкаської області видав судовий наказ у справі №925/1480/25 за заявою Комунального підприємства "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 5107,74 грн боргу, 302,80 грн судового збору.

2. Судовий наказ від 03.12.2025 набрав законної сили 31.12.2025.

3. 14.09.2026 стягувач звернувся до суду зі скаргою, у якій просив:

- визнати протиправними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Расторгуєвої Інни Валеріївни щодо повернення без прийняття до виконання судового наказу від 31.12.2025 у справі №925/1480/25;

- скасувати повідомлення від 11.09.2026 державного виконавця Расторгуєвої І.В. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;

- зобов`язати державного виконавця Расторгуєву І.В. усунути порушення шляхом відкриття виконавчого провадження за судовим наказом №925/1480/25 від 31.12.2025.

4. В обґрунтування скарги стягувач зазначив, що державний виконавець з формальних причин не відкрив виконавче провадження з виконання судового наказу від 31.12.2025 №925/1480/25 у зв`язку з тим, що у вказаному наказі не зазначено дата народження боржника. Стягувач ствердив, що державний виконавець мав можливість самостійно встановити дату народження боржника, оскільки має доступ до державних реєстрів фізичних осіб - платників податків, Єдиного державного демографічного реєстру шляхом направлення відповідних запитів. На думку стягувача державний виконавець не виконав своїх обов`язків зі збору інформації та переклав їх виконання на стягувача. Отже, повернення виконавцем судового наказу стягувачу з формальних підстав є надмірним формалізмом та обмежує право стягувача на судовий захист.

5. 15.09.2026 суд ухвалив стягувача Комунального підприємства "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради на дії державного виконавця у справі №925/1480/25 призначити до розгляду в судовому засіданні о 14:00 23.09.2026.

6. Ухвалу суду про призначення судового засідання суд надіслав стягувачу та Першому відділу ДВС у м. Черкаси КМУ МЮ України, яку 16.09.2026 доставлено до їх електронних кабінетів в ЄСІТС, (а.с. 30-31) боржнику рекомендованим листом з повідомлення про вручення, який боржнику не вручений.

7. 18.09.2026 Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав до заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні скарги скаржника повністю. (а.с.33-36)

У запереченні Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси ствердив, що повідомлення від 11.09.2026 винесене з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження" та є правомірним.

При прийнятті зазначеного рішення державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства у межах наданих йому повноважень та у спосіб встановлений Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.20212 №512/5.

8. 22.09.2026 скаржник подав до суду заяву, у якій просив скаргу розглянути без участі його представника, скаргу підтримав повністю. (а.с. 47)

9. Судове засідання о 14:00 23.09.2026 не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

10. 23.09.2026 суд ухвалив призначити судове засідання о 09:00 29.09.2026.

11. 29.09.2026 у судовому засіданні взяв участь представник Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Анісімов О.О. Представники стягувача та боржника у судове засідання не з`явилися.

12. 29.09.2026 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 14:00 30.09.2026.

13. 30.09.2026 скаржник подав до суду заяву про розгляд скарги без участі його представника та додаткові пояснення, яких просив скаргу задовольнити повністю.

14. 30.09.2026 Перший відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без участі його представника та заперечив проти задоволення скарги.

15. 30.09.2026 у судове засідання взяв участь представники стягувача, боржника та Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси не з`явилися.

16. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

17. Відповідно до частини 1 статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

18. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України).

19. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників стягувача, боржника Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси.

20. Розглянувши скаргу стягувача на дії державного виконавця, суд дійшов висновку скаргу задовольнити.

21. Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

22. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

23. Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий суд, яке передбачає як прийняття судом остаточного рішення, так і його виконання, яке забезпечується державою.

24. Право на суд, захищене статтею 6 Конвекції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»).

25. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України»).

26. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України «Про виконавче провадження».

27. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

28. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

29. Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

30. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

31. Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (виконавчих документів), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню врегульовані Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.20212 №512/5 (у редакції наказу МЮУ від 29.09.2015 №2832/5) (надалі Інструкція).

32. Cтягувач звернувся до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання судового наказу від 03.12.2025 у справі №925/1480/25 про стягнення з Кравченко Людмили Миколаївни на користь Комунального підприємства "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради 5107,74 грн боргу, 302,80 грн судового збору.

33. 17.09.2026 державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Расторгуєва Інна Валеріївна надіслала стягувачу Комунального підприємства "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради повідомлення від 11.09.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. (а. с. 23)

34. Підставою повернення судового наказу від 31.12.2025 у справі №925/1480/25 без прийняття до виконання є його невідповідність вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме у виконавчому документі відсутня дата народження боржника.

35. Статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб-за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий органі мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб-платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

36. Відповідно до пункту 6 частини 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

37. Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України встановлена форма і зміст заяви про видачу судового наказу. У частині 1 цієї статті вказано, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

38. Відповідно до частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

39. Отже, частина 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України не містять вимог щодо зазначення у заяві про видачу судового наказу дати народження боржника.

40. Підставою прийняття державним виконавцем Расторгуєвою Інною Валеріївною повідомлення від 11.09.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є відсутність у судовому наказі Господарського суду Черкаської області № 925/1480/25 від 03.12.2025 дати народження боржника.

41. Згідно із частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

42. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

43. Згідно із частиною першою, другою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

44. Враховуючи наведене, державний виконавець має право безоплатно одержувати від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності необхідну інформацію, в тому числі конфіденційну, необхідну для відкриття виконавчого провадження.

45. Відтак, відсутність у судовому наказі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №749/1181/16-ц від 26.12.2018, №469/1357/16-ц від 19.09.2019, №639/2561/18-ц від 24.12.2020, №686/3941/19 від 29.04.2021.

46. Не відкриття виконавцем виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу є протиправною дією органу державної виконавчої служби, а порушене право скаржника підлягає захисту.

47. Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

48. Відповідно до частини 1 та 2 статті 339 Господарського процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

49. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (частина 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України).

50. Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

51. Реалізуючи функцію судового контролю за виконанням судових рішень у господарських справах, суд констатує факт порушення права стягувача щодо не відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу.

52. Проте суд не має права зобов`язувати посадових осіб державної виконавчої служби зобов`язувати відкрити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу, оскільки відповідно до вимог статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

53. Отже, в даному випадку на державного виконавця можливо лише покласти обов`язок вирішити питання про прийняття виконавчого документа до виконання.

54. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Расторгуєвої Інни Валеріївни щодо повернення без прийняття до виконання судового наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1480/25 від 03.12.2025.

55. З огляду на вказане, суд дійшов висновку скасувати повідомлення державного виконавця Расторгуєвої Інни Валеріївни від 11.09.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України усунути порушення права КП "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради шляхом прийняття до виконання судового наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1480/25 від 03.12.2025.

Керуючись статтями 3, 12, 42, 233-235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати протиправними дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Расторгуєвої Інни Валеріївни щодо повернення без прийняття до виконання судового наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1480/25 від 03.12.2025.

Скасувати повідомлення державного виконавця Расторгуєвої Інни Валеріївни від 11.09.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 36157425, адреса місцезнаходження: 18601, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50) усунути порушення права Комунального підприємства "Черкаська служба чистоти" Черкаської міської ради шляхом прийняття до виконання судового наказу Господарського суду Черкаської області № 925/1480/25 від 03.12.2025.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та протягом 10 днів з дня її оголошення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя А.І. Гладун