Ухвала суду № 140501063, 12.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"12" жовтня 2026 р.м ХарківСправа № 922/3468/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

без виклику учасників справи,

розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 3468/26 від 01.10.2026),

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),

до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ),

про стягнення грошових коштів за понесені збитки, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 3468/26 від 01.10.2026) до відповідача, ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів за понесені збитки, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи, а саме: з кінцевого бенефіціара ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» в особі ОСОБА_3 , який є засновником, фінансовим директором, тобто особа, яка відповідає за організацію фінансово-господарської діяльності та особа, яка має право вчиняти дії від юридичної особи на користь вищевказаного інвестиційного фонду в особі ОСОБА_1 , внаслідок недобросовісних та протиправних дій і бездіяльності відповідача щодо нанесених збитків фонду, внаслідок не нарахованих і не отриманих доходів у вигляді дивідендів у період з 1996 року, що зумовило обмеження права власності власника цінного папера, чим завдано моральних та душевних страждань останньому у розмірі 1 023 400,00 грн., що є еквівалентом 25 840,00 доларів США станом на 21.04.2024 року за офіційним курсом Національного банку України.

Підставою позову визначено, зокрема, що позивач є власником інвестиційних сертифікатів Інвестиційного фонду ПрАТ «Міжнародний фонд промислових інвестицій «Нефтьгазпром» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23462298, а саме за № 002769 та № 002772), що посвідчує корпоративні права на товариство, які отримав від свого батька ОСОБА_4 , який ще в 1996 році вклав свої кошти в цінні папери та протягом всіх цих років намагався отримати дивіденди, але всі фінансові вимоги юридичною особою та її посадовими особами, засновниками, кінцевими бенефіціарами, фінансовим директором та особою уповноваженою особою з правом підпису, безпідставно ігнорувалися та не проявляли розумного, належного піклування про справи вищевказаного Фонду, не використовували необхідні професійні навички і не здійснювали свої повноваження з необхідною ретельністю, а лише усунулися від виконання своїх посадових обов`язків і бездіяли, що призвело до стійкої фінансової неспроможності юридичної особи, який одночасно поєднує в особі декілька статусів, який приймає рішення та має повний контроль над Фондом з правом підпису, що створює абсолютну юридичну відповідальність за дії юридичної особи та своїми неправомірними діями лише виводив кошти на свої потреби, що суперечить інтересам товариства (витрачання коштів на цілі, не пов`язані з економічно - господарською діяльністю Фонда), що призвело до збитків та неплатоспроможності юридичної особи та прямо вказує на не задекларований прибуток відповідача.

Також, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, що складається із суми судового збору.

02.10.2026 до суду від ОСОБА_3 , що визначений ОСОБА_1 як відповідач, надійшла заява щодо повторного звернення позивача з вимогами, фактичні підстави яких уже бути предметом судового розгляду у справі № 922/2571/25 (вх. № 24314). ОСОБА_3 зазначає, що аналогічний комплекс фактичних обставин уже був предметом судового розгляду у справі № 922/2571/25, яку розглядав Господарський суд Харківської області (суддя Жигалкін І.П.). Рішення у цій справі ухвалено 06.11.2025. У новому позові значно розширено правове обґрунтування: наведено положення про фідуціарні обов`язки посадових осіб, ст. 99-1 ЦК України, положення законодавства про акціонерні товариства, численні правові позиції Верховного Суду та практику ЄСПЛ. Однак із тексту позову вбачається, що основний фактичний масив залишається тим самим: участь позивача у фонді, інвестиційні сертифікати, дивіденди, діяльність фонду та поведінка ОСОБА_3 . Тому саме по собі доповнення позовної заяви новими посиланнями на норми матеріального права, судову практику та новою юридичною кваліфікацією вже наведених раніше обставин потребує оцінки судом з точки зору того, чи дійсно змінилися фактичні підстави та предмет спору.

05.10.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшли два заперечення (тотожного змісту) на заяву відповідача щодо повторного звернення позивача з вимогами, фактичні підстави яких уже були предметом судового розгляду (вх. № 24381 та вх. № 24422). ОСОБА_1 зазначає, що справи не є тотожними, а саме у господарській справі № 922/3468/26 заявлено позов в інтересах ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО "МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ "НЕФТЬГАЗПРОМ" в особі ОСОБА_1 про стягення грошових коштів за понесені збитки, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи ОСОБА_3 , а в розглянутій судовій справі № 922/2571/25 за особистим позовом ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів з кінцевого бенефіціара ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО "МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ "НЕФТЬГАЗПРОМ" в особі ОСОБА_3 .

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГПК України питання про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі вирішується суддею на стадії розгляду питання про відкриття провадження, тобто після надходження позовної заяви до суду та до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.

По суті зазначеного питання суд не вбачає підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, оскільки застосування цієї норми можливе лише за умови одночасного збігу (тотожності) сторін, предмета та підстав позову у справі, що надійшла до суду, і у справі, в якій ухвалено рішення суду, що набрало законної сили. Відсутність хоча б одного з елементів тотожності виключає можливість відмови у відкритті провадження з наведеної підстави.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, у справі № 922/2571/25 ОСОБА_1 звертався до суду з позовом на захист власних прав та інтересів, тоді як у справі № 922/3468/26 позов пред`явлено в порядку ст. 54 ГПК України в інтересах ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ».

У разі відкриття провадження за таким позовом статусу позивача згідно з ч. 2 ст. 54 ГПК України набуває зазначена юридична особа, а не ОСОБА_1 . Отже, склад сторін у вказаних справах не є тотожним.

Водночас суд зазначає, що наведений висновок ґрунтується на визначеній самим ОСОБА_1 правовій природі позову як похідного.

Отже, на момент постановлення цієї ухвали, до усунення ОСОБА_1 недоліків позовної заяви, суд не вбачає підстав для відмови у відкритті провадження у справі № 922/3468/26 згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху виходячи з наступного.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Відносно правової підстави для звернення з позовом до суду, а також наявності повноважень у позивача на подання позову в інтересах Приватного акціонерного товариства "Міжнародний фонд промислових інвестицій «Нефтьгазпром».

На 3 аркуші позову позивач зазначає, що похідний позов це вимога про відшкодування збитків, завданих підприємству діями/бездіяльністю його посадовою особою, який подається власниками, акціонерами/учасниками в інтересах підприємства і від його імені. Суть інституту похідного позову полягає в тому, що спір вирішується саме між юридичною особою та її посадовою особою, яка своїми діями (бездіяльністю) заподіяла їй збитків. Зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не має права здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника, учасника, акціонера, який подав позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не має права представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи у цій справі.

Як зазначає сам ОСОБА_1 ним подано позовну заяву в інтересах Приватного акціонерного товариства «Міжнародний фонд промислових інвестицій «Нефтьгазпром»

Велика Палата Верховного Суду в п. 160-167 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц) зазначила, що необхідно розмежовувати звернення учасника до суду від свого імені і звернення від імені товариства.

Оскільки товариство та його учасники є різними суб`єктами права, кожний з яких має власне відокремлене майно, то виведення майна з товариства без справедливої компенсації, позбавлення його ліквідних активів, ринкових можливостей, погіршення його майнового чи фінансового стану, безпідставне взяття на себе зобов`язань чи іншого майнового тягаря спричиняє негативні наслідки саме для товариства, а не для його учасників. Із цих же причин учасник товариства та товариство не можуть мати права на позов (у матеріальному значенні) з одним і тим самим предметом. Тому в цих випадках звернення учасника товариства з позовом від власного імені не допускається. За протилежного підходу було б можливим ініціювання різних судових процесів щодо одного і того ж предмета, зокрема з метою поставити учасником товариства (або товариством) під сумнів остаточність та правову визначеність постановленого в межах справи за участю товариства (або його учасника) судового рішення, яким вирішений спір (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19, пункт 7.48).

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що майновий стан товариства не є байдужим для його учасників. Так, від такого стану може залежати як вартість частки учасника товариства, так і можливість прийняття товариством рішення про виплату учасникам дивідендів у тому чи іншому розмірі. Таким чином, хоча порушення прав товариства не є порушенням прав чи прямого (безпосереднього) інтересу учасника, але учасник може мати похідний інтерес у захисті прав товариства.

Необхідно також зазначити, що особа може мати похідний інтерес у захисті прав іншої особи не тільки у випадку, коли особа є учасником товариства. Похідний інтерес можуть мати, наприклад, кредитори боржника в захисті прав боржника у процедурі банкрутства, у виконавчому провадженні, у процедурі ліквідації банків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункти 72, 77, 78, 101, 105).

Похідний інтерес задовольняється через різні правові інститути.

Зокрема, до них належить інститут так званого похідного позову. Відповідно до частини першої статті 54 Господарського процесуального кодексу України власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Відповідно до частин другої, третьої статті 54 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів), який (які) подав (подали) позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі. До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник (співвласники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) цієї юридичної особи має (мають) право приєднатися до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він (вони) набуває (набувають) таких самих процесуальних прав та обов`язків, як і власник (учасник, акціонер), який подав позов.

Отже, за похідним позовом учасник, власник, акціонер набуває статусу процесуального представника юридичної особи, якій завдано збитків, але не має власного права на позов (у матеріальному значенні) до порушника. Як уже раніше зазначалося, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункти 73-76).

З урахування зазначених положень процесуального та матеріального права розгляд даної категорії спорів господарським судом можливий якщо суб`єктом звернення до суду є власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

Отже, з аналізу ч. 1, 2 ст. 54 ГПК України вбачається, що законодавець запровадив спеціальний механізм захисту майнових інтересів юридичної особи шляхом пред`явлення похідного (непрямого) позову. Право на звернення до суду з таким позовом надано, зокрема, її власнику (власникам), учаснику (учасникам), акціонеру (акціонерам), якому (яким) окремо чи сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу (голосуючих акцій) або частки у власності юридичної особи.

Тобто, вирішальним для застосування ст. 54 ГПК України є встановлення наявності у особи, яка звертається з такими вимогами в порядку ст. 54 ГПК України, належності 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частки у власності юридичної особи якого сукупно становить 5 і більше відсотків.

За аналогією згідно із ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Водночас, до позовної заяви ОСОБА_1 не надано документів, що підтверджують належності 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частки у власності юридичної особи якого сукупно становить 5 і більше відсотків.

ОСОБА_1 , звертаючись з похідним позовом в порядку ст. 54 ГПК України, зобов`язаний був надати докази належності 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частки у власності юридичної особи якого сукупно становить 5 і більше відсотків в порядку ч. 5 ст. 164 ГПК України, однак цього не зробив.

При цьому, якщо ОСОБА_1 звертається з позовом як представник ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ», то на підставі ч. 5 ст. 164 ГПК України ОСОБА_1 мав надати до суду довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача, що також зроблено не було.

Відносно суб`єктного складу учасників справи.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно із ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідності до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Як вбачається зі вступної частини позову, позивачем визначено фізичну особу ОСОБА_1 , відповідачем фізичну особу ОСОБА_2 , а також зазначено реквізити Приватного акціонерного товариства «Міжнародний фонд промислових інвестицій «Нефтьгазпром» зі статусом «Інша особа».

Водночас, як вже зазначено вище, на 3 аркуші позову зазначено, що ОСОБА_1 подано позовну заяву в порядку ст. 54 ГПК України в інтересах Приватного акціонерного товариства «Міжнародний фонд промислових інвестицій «Нефтьгазпром».

Отже, ОСОБА_1 необхідно уточнити склад учасників справи з урахуванням приписів ст. 54 ГПК України: визначити позивача, відповідача, а також, за необхідності, третіх осіб з відповідним обгрунтуванням.

Відносно позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог.

Саме на позивача покладається обов`язок формування позовних вимог, оскільки відповідно до принципу диспозитивності господарського процесу, суд розглядає справу виключно в межах заявлених вимог і не вправі виходити за їх межі або самостійно змінювати їх зміст.

З огляду на викладене, позовні вимоги повинні бути: чіткими, однозначними та конкретизованими.

При цьому, формулювання позовних вимог відповідно до наведених принципів знаходить своє безпосереднє відображення у прохальній частині позовної заяви, яка є ключовим елементом позову та визначає межі судового розгляду.

Як зазначає безпосередньо ОСОБА_1 на 3 аркуші позову, ним пред`являється позов в порядку ст. 54 ГПК України як похідний позов - вимога про відшкодування збитків, завданих підприємству діями/бездіяльністю його посадовою особою, який подається власниками, акціонерами/учасниками в інтересах підприємства і від його імені.

По-перше, як вбачається із прохальної частини позову, ОСОБА_1 просить стягнути грошові кошти за понесені збитки, заподіяних юридичній особі внаслідок не нарахованих і не отриманих доходів у вигляді дивідендів у період з 1996 року, що зумовило обмеження права власності власника цінного папера, чим завдано моральних та душевних страждань останньому ( ОСОБА_1 ) у розмірі 1 023 400,00 грн.

Тобто, прохальна частина позовної заяви містить взаємовиключні за своєю правовою природою вимоги та не узгоджується з визначеною самим ОСОБА_1 підставою звернення до суду в порядку ст. 54 ГПК України, а саме вимога про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі на підставі ч. 1 ст. 54 ГПК України поєднана з вимогами, що стосуються особисто ОСОБА_1 як власника цінного папера, зокрема щодо не нарахованих і не отриманих дивідендів.

За таких обставин з прохальної частини позовної заяви неможливо однозначно встановити, чи звертається ОСОБА_1 до суду з похідним позовом в інтересах юридичної особи в порядку ст. 54 ГПК України, чи з позовом на захист власних прав. Зазначене свідчить про недотримання вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо чіткості, однозначності та конкретизованості змісту позовних вимог.

По-друге, на виконання вимог ч. 7 ст. 162 ГПК України ОСОБА_1 зазначив банківські реквізити (IBAN НОМЕР_3 ). Як зазначено самим ОСОБА_1 на 3 аркуші позову, ним подається похідний позов і інтересах за яким юридична особа набуває статусу позивача. При цьому, з наданої довідки АТ КБ «ПриватБанк» № U1TFT6Q64GLVBP6B від 24.06.2026 вбачається, що рахунок з IBAN НОМЕР_3 належить безпосередньо ОСОБА_1 , а не юридичній особі і інтересах якої подається позов.

Оскільки за похідним позовом, пред`явленим у порядку ч. 1 ст. 54 ГПК України, відшкодування збитків здійснюється на користь юридичної особи, якій такі збитки заподіяно, зазначення банківських реквізитів рахунку, що належить особисто ОСОБА_1 , не узгоджується з визначеною ним правовою природою позову та додатково свідчить про невизначеність особи, на захист прав якої спрямовано позовні вимоги.

Відносно надання доказів скерування позову з додатками.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

На виконання вищезазначеного припису, ОСОБА_1 надав до суду опис вкладного до цінного листа щодо скерування ПАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» позову з додатками на адресу АДРЕСА_3 .

Натомість, у відповідності до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження ПАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» є АДРЕСА_4 , тобто без зазначення кімнати.

Тобто, ОСОБА_1 скеровано позов з додатками не за адресою місцезнаходження ПАТ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ».

Відносно зазначення щодо наявності оригіналів доказів, поданих до позову.

У відповідності до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч вищезазначеним вимогам, ОСОБА_1 не надав до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України). Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Беручи до уваги ненадання доказів належності позивачу 5 і більше відсотків статутного капіталу (голосуючих акцій) товариства або довіреності чи іншого документа, що підтверджують повноваження ОСОБА_1 на звернення з позовом до суду в інтересах ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ», невизначеність складу учасників справи, нечіткість та суперечливість змісту позовних вимог і зазначених банківських реквізитів, а також не направлення копії позовної заяви з додатками за адресою місцезнаходження товариства та ненадання відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 162, 164, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 3468/26 від 01.10.2026) залишити без руху.

2. Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області:

- доказів належності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» (61166, місто Харків, проспект Леніна (нова назва - Науки), будинок 30; код ЄДРПОУ: 23462298) або частки ОСОБА_1 у власності цієї юридичної особи, що сукупно становить 5 і більше відсотків або довіреності чи іншого документа, що підтверджує повноваження ОСОБА_1 на звернення з позовом до суду в інтересах ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ»;

- уточненого складу учасників справи з урахуванням приписів ст. 54 ГПК України: визначити позивача, відповідача, а також, за необхідності, третіх осіб з відповідним обгрунтуванням;

- уточненого змісту позовних вимог (предмета позову) із чітким визначенням на захист якої особи спрямовані позовні вимоги - ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» (в порядку ст. 54 ГПК України) або ОСОБА_1 ;

- документів, що підтверджують направлення ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «МІЖНАРОДНИЙ ФОНД ПРОМИСЛОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ «НЕФТЬГАЗПРОМ» копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, за адресою 61166, місто Харків, проспект Науки, будинок 30;

- відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

3. Роз`яснити позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

У зв`язку із навчанням судді ухвалу складено та підписано 12.10.2026.

СуддяН.А. Новікова