Рішення № 14050106, 24.02.2011, Господарський суд Чернігівської області

01ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_______________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" лютого 2011 р. Справа № 10/32

Позивача: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”,

б-р Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01030,

В особі: Центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком”,

вул. Коцюбинського, 50а, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, пр-т Миру, 14, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 2009,66грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Від позивача: Шамрук С.П., довіреність № б/н від 21.07.2008р., представник

Відповідач: Чучкалов В.І., довіреність № 16-05/2984 від 03.12.2010р., гол.спеціаліст

В судовому засіданні 22.02.2011р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” подано позов до Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення основної заборгованості в сумі 1874,06грн., пені в сумі 0,23грн., 3% річних в сумі 29,74грн., інфляційних втрат в сумі 105,63грн., а всього на загальну суму 2009,66грн. Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов”язань за договором про надання послуг бізнес –мережі № 280 від 01.01.07р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні надав письмовий відзив на позов, в якому визнав основну заборгованості в сумі 1874,06грн., але заперечував проти стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в зв’язку із відсутністю вини відповідача, оскільки відповідач являється бюджетною установою, утримується за рахунок Державного бюджету, а заборгованість виникла з причин недофінансуванням відповідної статті видатків у кошторисі на 2010р.. Крім того, відповідач з тих же причин просив відстрочити виконання рішення суду на 3 місяці.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

В С Т А Н О В И В :

Між сторонами 01 січня 2007 року був укладений договір про надання послуг бізнес - мережі за № 280, згідно з яким позивач(оператор) надає відповідачу (бізнес - абоненту) на території України телекомунікаційні послуги Бізнес –мережі Утел, а відповідач отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються відповідачем шляхом укладання відповідних додаткових угод до договору(п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, під бізнес –мережею УТЕЛ слід розуміти систему комплексного обслуговування Бізнес –абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.

Відповідно до п. 3.1. Договору, не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим позивач виставляє відповідачу рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавались послуги.

Згідно п. 3.2 Договору, вартість послуг визначається на підставі встановлених позивачем тарифів, що діяли на момент надання послуг згідно з додатками до договору. Додатково при сплаті послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати.

Відповідно до п. 3.3 Договору, відповідач повинен оплатити рахунок за послуги протягом 10 робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок позивача.

Між сторонами підписано додаток №1.1, відповідно до якого визначені тарифи на послуги телефонного зв»язку: Тарифний план „Стандарт” ( а.с.11-12).

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу послуги зв’язку за період з 01.02.10р. по 31.12.10р. на загальну суму 1874,06грн., що підтверджується рахунками за послуги зв’язку в матеріалах справи(а.с. 16-26).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На момент розгляду справи в суді, відповідачем сума заборгованості не сплачена. Зазначений факт визнається відповідачем. Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за отримані послуги електрозв’язку в сумі 1874,06грн., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в зазначеній сумі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню..

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.2 Договору, у разі затримки оплати за надані послуги відповідачу нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. Оплата пені обов»язкова, при неповній оплаті боргу в першу чергу погашається сума пені.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.02.11р. по 04.02.11р. включно в сумі 0,23 грн. , 3% річних в сумі 29,74грн. за період з 01.04.10р. по 04.02.11р. включно та індекс інфляції в сумі 105,63грн. за той же період згідно розрахунку в матеріалах справи (а.с.14, 15).

Відповідач, на підставі ст. 83 Господарського кодексу України та ст..614 ЦК України, просить в задоволенні пені, 3% річних та інфляційних втрат відмовити, посилаючись на відсутність його вини, оскільки він являється бюджетною установою, утримується за рахунок Державного бюджету і коштів в повному обсязі в 2010 році для потреб відповідача не виділялось, фінансування відповідача по КЕКВ 1134 «Інші послуги(крім комунальних)»була обмежена.

Суд відхиляє заявлене клопотання виходячи з наступного.

Правові наслідки порушення зобов»язання зазначені ст..611 Цивільного кодексу України, зокрема, сплата неустойки, поняття якої визначено ст..559 цього кодексу( штраф,пеня).

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов»язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов»язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов»язання.

Згідно вимог ч.3 ст. 83 Господарсько-процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки , яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.3 ст..551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи вищезазначене, а також незначний розмір неустойки та ненадання відповідачем належних доказів щодо вжиття відповідачем всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов»язання , суд вважає, що заявлені вимоги щодо стягнення пені в сумі 0,23грн. підлягають задоволенню, а заявлене клопотання відповідача відхиленню.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а тому сплачуються боржником незалежно від наявності вини, в силу ст..625 Цивільного кодексу України. За таких обставин суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 29,74грн. та індексу інфляції в сумі 105,63грн. обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.

Відповідач на підставі ст..83 Господарсько-процесуального кодексу України, просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на 3 місяці.

В судовому засіданні повноважний представник позивача не заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача щодо відстрочення виконання рішення суду на 3 місяці.

Згідно вимог ч.6 ст.83 Господарсько-процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Приймаючі до уваги всі вищевикладені обставини справи, зокрема те, що відповідач є бюджетною установою, згоду позивача на відстрочення, тощо, суд, на підставі ч.6 ст.83 Господарсько-процесуального кодексу України, приймає рішення про відстрочення виконання рішення суду до 22.05.11р.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно–технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

1. Стягнути з Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації(пр-т Миру, 14, м. Чернігів, 14000, р/р 35210001000143 ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 00733702) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 18, р/р 26006413 в ЧОД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 353348, код ЗКПО 01189425) в особі Центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком”( вул. Коцюбинського, 50а, м. Чернігів, 14000) боргу в сумі 1874,06грн., пені в сумі 0,23грн., 3% річних в сумі 29,74грн., інфляційні нарахування в сумі 105,63грн., 102,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

2. Відстрочити виконання рішення суду до 22.05.11р.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 24.02.11р.

Суддя І.Г.Мурашко

24.02.11