Ухвала суду № 14050044, 02.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"02" березня 2011 р.

№ 21

/17-2011-214

Суддя Зеленов Г.М., розглянувши матеріали від 28.02.2011р., зареєстровані за № 939/2011 за заявою: Ринку Любашівської райспоживспілки (66502, Одеська область, смт. Любашівка, вул. Радянська, 116, код ЄДРПОУ 01561410) про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ: 28.02.2011р. Ринок Любашівської райспоживспілки звернувся до господарського суду із заявою про визнання банкрутом за загальною процедурою банкрутства, відповідно до ст.ст. 6,7,11 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед УПФУ в Любашівському районі Одеської області по сплаті штрафних санкцій в сумі 6422,03 грн. та пені в сумі 29930,00 грн., а всього у загальному розмірі 36 352,03 грн.

Заява Ринку Любашівської райспоживспілки про порушення провадження у справі про банкрутство - підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ст.5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону (№ 2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Згідно зі статтею 6 Закону (№ 2343-ХІІ) та статтею 2 Господарського процесуального кодексу України правом звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство наділені як боржник, так і кредитор.

Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом ( 2343-12 ).

Частиною 2 статті 7 указаного Закону ( 2343-12 ) встановлені вимоги, які ставляться до заяви боржника, зокрема, заява повинна містити відомості про: суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником з окремим виведенням розміру заборгованості по загальнообов'язкових податках та зборах; про наявність у боржника майна, дебіторської заборгованості та обґрунтування неплатоспроможності боржника в розумінні абзацу 2 статті 1 Закону (№ 2343-ХІІ).

Згідно з частиною 3 статті 7 цього Закону (№ 2343-ХІІ) до заяви боржника додаються: рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; рішення загальних зборів акціонерного товариства, учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, якщо це питання було вирішене ними; протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника, уповноважену особу акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Заява Ринку Любашівської райспоживспілки мотивована тим, що загальна сума заборгованості перед УПФУ в Любашівському районі Одеської області становить 36 352,03 грн., яка складається тільки із штрафних санкцій в сумі 6422,03 грн. та пені в сумі 29930,00 грн.

Як зазначено у заяві, Ринок Любашівської райспоживспілки не в змозі погасити кредиторську заборгованість у зв’язку припиненням діяльності в 2004р та відсутністю майна.

Грошові вимоги до боржника по штрафним санкціям та пені не можуть зараховуватись до складу грошових зобов’язань боржника.

Відповідно ст. 1 Закону (№ 2343-ХІІ) грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

При визначенні розміру вимог за грошовими зобов’язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов’язання (абзац сьомий статті 1 Закону (№ 2343-ХІІ) –це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

До складу грошових зобов’язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі, як це передбачено п. 14 Постановою пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Крім того, заявником не надано належних доказів сплати державного мита та сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З наданої до суду копії банківської квитанції №3331 від 01.12.2010р. про оплату державного мита вбачається, що оплата була здійснена на невірний розрахунковий рахунок №31115095700007, тоді як згідно додатку до листа Головного управління державного казначейства України в Одеській області №06.2-13/97-3662 від 18.06.2010р. рахунок для сплати витрат інший, а саме №31114095700008.

З наданої до суду копії банківської квитанції №3339 від 01.12.2010р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу вбачається, що оплата була здійснена на невірний розрахунковий рахунок №31218259700007, тоді як згідно додатку до листа Головного управління державного казначейства України в Одеській області №06.2-13/97-3662 від 18.06.2010р. рахунок для сплати витрат інший, а саме №31213264700008. Крім того, сплата здійснена не у встановленому постановою Кабінету Міністрів України №825 від 05.08.2009р. розмірі, а у графі ”отримувач” зазначено „Апеляційний суд Одеської області”.

Статтею 1 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Разом з цим, господарський суд, зазначає, що Заявником не надано доказів статусу юридичної особи Ринку Любашівської райспоживспілки, а саме: свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, статутні та установчі документи; довідку облстатуправління про включення боржника до ЄДРПОУ, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб.

Відсутність установчих та статутних документів позбавляє господарський суд проаналізувати статутний фонд приватного підприємства його організаційно правову форму, засновників, види діяльності та оцінити фінансовий, майновий стан підприємства і встановити відповідність місцезнаходження боржника - юридичної особи статутним та установчим документам.

Відповідно до п. п. 4,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не додано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, Ринок Любашівської райспоживспілки звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі із заборгованістю перед УПФУ по штрафним санкціям та пені, які не можуть зараховуватись до складу грошових зобов’язань боржника, а тому у господарського суду відсутні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, а відтак заява Ринку Любашівської райспоживспілки підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Керуючись п.п. 3,4,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 5, 9, Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Ринку Любашівської райспоживспілки (66502, Одеська область, смт. Любашівка, вул. Радянська, 116, код ЄДРПОУ 01561410 - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 26 аркушах, конверт та АКТ №272 від 28.02.2011р.

Суддя Зеленов Г.М.