Ухвала суду № 140499852, 09.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"09" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2867/26

Господарський суд Київської області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива»про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у порядку спрощеного позовного провадження

у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Державний земельний банк» (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок №1; код ЄДРПОУ 00692334)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» (85032, Донецька область, село Добропілля, вулиця Степова, будинок №5; код ЄДРПОУ 30074506)

про стягнення 139 034,44 гривень

В С Т А Н О В И В

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Державний земельний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» про стягнення 139 034,44 гривень, з яких: 138 969,60 гривень штраф, 64,84 гривень пеня.

Обґрунтування позову полягає в тому, що між ТОВ «Державний земельний банк» та ТОВ «Перспектива» укладено договір суборенди землі №17/25 від 09.01.2025. Відповідач неналежним чином виконав грошові зобов`язання за вказаним Договором, допустивши прострочення та неповне внесення проіндексованої суборендної плати за 2025 рік. Залишок основного боргу в розмірі 10 905,44 грн відповідач згодом погасив (08.01.2026), у зв`язку з чим він до стягнення не заявляється. Однак внаслідок порушення строків розрахунків у відповідача виникла договірна відповідальність, що стало підставою для нарахування та пред`явлення до стягнення передбачених пунктом 4.9 Договору штрафу та пені.

УхвалоюГосподарського суду Київської області від 28.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановленорозглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено участникам справи строки на подання заяв по суті справи та з процесуальних питань.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» 06.10.2026 надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною шостою статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до частини сьомої статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом із позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач звернувся з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, обґрунтовуючи його характером заявлених вимог та необхідністю перевірки обґрунтованості нарахування договірних санкцій, достовірності вихідних даних і правильності визначення заявлених до стягнення сум.Відповідач зазначає, що проведення судового засідання забезпечить можливість отримати від позивача пояснення щодо формування розрахунків та їх документального підтвердження, надати відповідні заперечення й уточнення, поставити запитання іншій стороні та відповісти на запитання суду.

Оцінюючи наведені доводи, суд ураховує, що предметом позову є стягнення грошової суми в розмірі 139 034,44 гривень, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, перша з умов, передбачених частиною шостою статті 252 Господарського процесуального кодексу України, дотримана.

Щодо другої умови суд зазначає, що сама по собі незгода відповідача з розрахунком заявлених до стягнення договірних санкцій, необхідність перевірки правильності їх нарахування або зіставлення розрахунку з умовами договору не свідчать про необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Перевірка правильності розрахунку позовних вимог, установлення обставин, які мають значення для вирішення спору, дослідження та оцінка поданих сторонами доказів належать до завдань суду під час розгляду справи по суті та можуть бути здійснені за наявними у справі матеріалами з урахуванням письмових пояснень і заперечень учасників справи.

При цьому відповідач не позбавлений можливості викласти свою позицію щодо правильності нарахування договірних санкцій у відзиві на позовну заяву, навести конкретні заперечення стосовно застосованих позивачем умов договору, періоду нарахування, вихідних даних та арифметичних обчислень, а також подати власний контррозрахунок із зазначенням підстав незгоди з розрахунком позивача та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право викласти у відзиві заперечення проти позову та навести обставини, якими вони обґрунтовуються, із зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, подаються з дотриманням вимог статті 80 цього Кодексу.

Отже, у разі незгоди з розрахунком позивача відповідач може надати власний контррозрахунок заявлених до стягнення сум, обґрунтувати застосування інших вихідних даних або періодів нарахування та вказати на конкретні помилки, які, на його думку, допущені позивачем. Такі доводи та подані на їх підтвердження докази підлягатимуть дослідженню й оцінці судом під час вирішення спору по суті.

Саме по собі бажання сторони усно пояснити свою позицію, отримати пояснення іншої сторони або поставити їй запитання не є достатньою підставою для проведення судового засідання, якщо відповідні обставини можуть бути з`ясовані шляхом дослідження письмових доказів та оцінки поданих сторонами процесуальних документів.

Крім того, суд ураховує, що відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право поставити у першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено запитання, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне запитання по суті.

Отже, процесуальним законом передбачено можливість з`ясування обставин, що мають значення для справи, шляхом письмового опитування іншого учасника справи. Відтак бажання відповідача отримати пояснення позивача щодо формування розрахунку договірних санкцій та документів, на яких він ґрунтується, саме по собі не зумовлює необхідності проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, оскільки відповідні питання можуть бути поставлені в порядку, передбаченому статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, за умови дотримання встановлених цією статтею вимог.

Із клопотання відповідача не вбачається, що для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, необхідно допитувати свідків, призначати експертизу, досліджувати докази, які неможливо належним чином дослідити в порядку письмового провадження, або вчиняти інші процесуальні дії, що об`єктивно потребують проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Крім того, відповідач не зазначає конкретних обставин, які неможливо належним чином викласти у відзиві на позовну заяву та підтвердити відповідними доказами, а також не обґрунтовує, яким чином розгляд справи за наявними матеріалами перешкоджатиме повному та всебічному з`ясуванню обставин спору.

Суд також бере до уваги, що відповідно до частини третьої статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Такий порядок розгляду не обмежує сторони у праві подавати докази, письмові пояснення, заперечення та інші заяви по суті справи у встановлені процесуальним законом строки.

Зазначений підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 11.05.2023 у справі № 904/2280/22 та від 13.02.2024 у справі № 920/51/23, у яких наведено умови застосування частини шостої статті 252 Господарського процесуального кодексу України. Водночас у зазначених справах були встановлені обставини, що відрізняються від обставин цієї справи, зокрема щодо розміру грошових вимог або наявності немайнової позовної вимоги.

За наведених обставин суд доходить висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі №911/2867/26 не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, з огляду на те, що позовні вимоги стосуються стягнення грошової суми, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а необхідність проведення судового засідання відповідачем належним чином не обґрунтована, суд дійшов висновку про наявність передбачених частиною шостою статті 252 Господарського процесуального кодексу України підстав для відмови в задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 12, 165, 234, 235, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua .

Суддя С.М. Фурсова