Рішення № 140499548, 12.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2026Справа № 910/6867/26Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Ком" про ухвалення додаткового рішення

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рагаш проперті"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Ком"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ", 2) ОСОБА_1

про скасування державної реєстрації права власності

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рагаш проперті" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Ком", в якій просило скасувати державну реєстрацію права власності на групу приміщень № 189 по вулиці Радунській будинок № 2/18 в місті Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000 загальною площею 470,2 кв.м. (номер запису про право власності 62329075 від 16 грудня 2021 року).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2026 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рагаш проперті" відмовлено повністю.

15.09.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Ком" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Ком" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6867/26 до розгляду без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 123 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із матеріалів справи слідує, що 22.05.2022 між АО «ЛЕГАЛ ЛЮКС» та ТОВ «Лібра Ком» укладено Договір про надання правничої допомоги № 27/05-1.

Відповідно до пункту 3.3 договору за результатами надання виконавцем послуг клієнту сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг, в якому відображаються перелік виконаних за цим договором робіт, а також перелік платежів, сплачених виконавцем в інтересах клієнта з метою належного надання правової допомоги. Підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг є підставою для здійснення розрахунків за цим договором.

14.09.2026 сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 2026-007 на загальну суму 81 000,00 грн., з якої: підготовка та подача заяви про ухвалення додаткового рішення - 2 год., 12000 грн.; участь у судовому засіданні 10.09.2026 - 12000 грн.; участь у судовому засіданні 27.08.2026 - 0 грн.; участь у судовому засіданні 13.08.2026 - 12000 грн.; участь у судовому засіданні 09.07.2026 - 9000 грн.; підготовка та подача відзиву на позовну заяву - 3 год., 18000 грн.; вивчення матеріалів справи, підготовка правової позиції - 3 год., 18000 грн.

У свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібра Ком" сплачено на користь АО «ЛЕГАЛ ЛЮКС» 78 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 02.07.2026 № 652, та 3000 грн. згідно з платіжною інструкцією від 14.09.2026 № 861.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Натомість, позивачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подавалося.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, частина 5 статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Одночасно, суд зауважує, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Дана правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у cправі №910/9714/22.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 910/7765/20.

Отже, виходячи з частини 5 статті 129 ГПК України, суд дійшов висновку не присуджувати відповідачу всі витрати на професійну правову допомогу та стягнути 15000 грн., відмовивши в решті заявленої відповідачем суми, а саме стягнути: 9000 грн. за участь адвоката у трьох судових засіданнях (3000 грн. х 3 = 9000 грн.), 6000 грн. за вивчення матеріалів справи, підготовку та подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача 15000 грн. витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 240, 241, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібра Ком" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6867/26 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті» (02232, м. Київ, вул. Радунська, 2/18, офіс 187; ідентифікаційний код 42409888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком» (01013, м. Київ, пров. Деревообробний, 5; ідентифікаційний код 40429347) 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В іншій частині заяви відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Дата підписання: 12.10.2026 року.

Суддя К.В. Полякова