Ухвала суду № 140498843, 12.10.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.10.2026 Справа № 908/2451/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Федько Олександра Анатоліївна, розглянувши заяву від 06.10.2026 (вх. №2786/08-07/26 від 06.10.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ», код ЄДРПОУ 38837864 (49072, м. Дніпро, вул. Комунарівська, буд. 255) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗИСИТ ОПТ», код ЄДРПОУ 46114372 (69041, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 42, кв. 15) заборгованості в розмірі 43680,38 грн,

УСТАНОВИВ:

06.10.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ» про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗИСИТ ОПТ» заборгованості за поставлений товар за договором поставки №22136 від 15.12.2025 в розмірі 43680,38 грн.

Заява обґрунтована порушенням боржником зобов`язань за договором поставки №22136 від 15.12.2025 щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару за видатковою накладною №МБ-003426 від 25.06.2026, внаслідок чого заборгованість склала 43680,38 грн.

Розглянувши заяву та докази, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «МІГ», суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 2 ст. 12 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 ГПК України.

Згідно з ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами ч. 2 ст. 150 ГПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено, зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Суд зазначає, що при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України).

Повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України).

За результатами аналізу наданих стягувачем документів суд установив, що ТОВ «МІГ» не надано належних доказів для підтвердження безспірності заявлених вимог.

Зокрема, на підтвердження своїх вимог заявник надав договір поставки №22136 від 15.12.2025, додаткову угоду від 05.01.2026 до договору №22136 від 15.12.2025 та видаткову накладну №МБ-003426 від 25.06.2026.

Дослідивши зміст наданих доказів судом установлено, що видаткова накладна №МБ-003426 від 25.06.2026 на суму 43680,38 грн свідчить про поставку ТОВ «МІГ» покупцю - ТОВ «БАЗИСИТ ОПТ» товару (061300018 Шпаклівка мінеральна стартова GERESIT СТ-29/25 кг за договором №3426 від 23.06.2026, в той час як підставою для стягнення суми заборгованості заявником визначено неналежне виконання боржником зобов`язань за договором поставки №22136 від 15.12.2025.

Таким чином, заявником не надано належних доказів, які б підтверджували виникнення заборгованості за поставлений товар за договором поставки №22136 від 15.12.2025, про стягнення якої заявлено вимогу.

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо із заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Враховуючи викладене, у задоволенні заяви слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 148, 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «МІГ» у видачі судового наказу за заявою (вх. №2786/08-07/26 від 06.10.2026) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗИСИТ ОПТ» грошової заборгованості в розмірі 43680,38 грн.

Ухвала підписана 12.10.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її підписання.

Суддя О.А. Федько