Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер 341/1633/26
Номер провадження 2/341/1147/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Островської Н. І., за участю секретаря судових засідань Гомерди Г.М., розглянувши позовну заяву ТОВ «Коллект центр» (юридична адреса: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
24.08.2026 директор ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Костіна Н.В. звернувся до суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованості в розмірі 27 123,20 грн., судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтовано тим, що між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 25.10.2017 укладено кредитний договір № CredD 592157267.
Відповідно до умов указаного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на рахунку з лімітом 200 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 25.10.2020 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 26,00 %.
Позивач в позові зазначає, що кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за зазначеними договором та надав позичальнику договору кредитні кошти у передбачені договором строки.
Між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» 17.05.2021 укладено договір факторингу № 2, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» за плату відступило ТОВ «ФК «Флексіс» своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №CredD 592157267 від 25.10.2017.
В подальшому, 18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу № 18-05/2021, за умовами якого ТОВ «ФК «Флексіс» за плату відступило ТОВ «Вердикт капітал» своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №CredD 592157267 від 25.10.2017.
Між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 укладено договір факторингу № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт капітал» за плату відступило ТОВ «Коллект Центр» своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №CredD 592157267 від 25.10.2017.
Відтак, ТОВ «Коллект Центр» було наділено правом вимоги до відповідача за договором кредиту №CredD 592157267 від 25.10.2017.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №CredD 592157267 від 25.10.2017р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 27 123,20 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 19 742,56 грн,заборгованість за нарахованими процентами 1 800,08, заборгованість за пенею та/або штрафами 4 283,15 грн, інфляційні збитки 1 047,52 грн, нараховані 3% річних 249,89 грн.
Ухвалою суду від 31.08.2026 прийнято позовну заяву представника позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Костіної Н.В. відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано інформацію з банку АТ «СЕНС БАНК».
Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, в позовних вимогах просила розглянути справу за відсутності представника ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, поштове повідомлення повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У Постанові від 01.12.2023 у справі № 591/4832/22,провадження № 61-10261св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22 березня 2024 року у cправі № 922/1648/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).
У строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, 25.10.2017 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 шляхом власноручного підписання сторонами оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії і акцепту публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Угоди №CredD 592157267 від 25.10.2017.
Відповідно до умов указаного договору кредитодавець зобов`язався встановити позичальнику кредитний ліміт у розмірі 200 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму у строк до 25.10.2020 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 26,00 %.
Вказана заявка про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та оферта на укладення угоди про обслуговування кредитної лінії та відкриття відновлювальної кредитної лінії шляхом використання власноручного підпису.
Між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» 17.05.2021 укладено договір факторингу № 2, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» за плату відступило ТОВ «ФК «Флексіс» своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №CredD 592157267 від 25.10.2017.
Відповідно Додатку 1-1 до договору факторингу №2 від 17 травня 2021 року, ТОВ «ФК «Флексіс» отримало право вимоги за кредитним договором №CredD 592157267 від 25.10.2017 на загальну суму 24 025,45 грн, що складається заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 19 742,56 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 4 283,15 грн.
18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу № 18-05/2021, за умовами якого ТОВ «ФК «Флексіс» за плату відступило ТОВ «Вердикт капітал» своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №CredD 592157267 від 25.10.2017.
Відповідно Додатку 1-1 до договору факторингу 18-05/2021 року, ТОВ «Вердикт капітал» отримало право вимоги за кредитним договором №CredD 592157267 від 25.10.2017 на загальну суму 24 025,45 грн, що складається заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 19 742,56 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 4 283,15 грн.
ТОВ «Вердикт капітал» донараховано 26,00% річник за період з 18.05.2021 до 22.09.2026 у розмірі 1 800,08 грн; 3% річних за користування грошовими коштами за період з 23.09.2021 до 23.02.2022 у розмірі 249,89 грн та інфляційні втрати за період з жовтня 2021 до лютого 2022 у розмірі 1 047,52 грн. Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 складає в сумі 27 123,20 грн: заборгованість за тілом кредиту 19 742,56 грн, заборгованість за нарахованими відсотками 1 800,08 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 4 283,15 грн, нараховані 3% річних за користування грошовими коштами 249,89 грн, інфляційні збитки за користування грошовими коштами 1 047,52 грн.
Між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 укладено договір факторингу № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт капітал» за плату відступило ТОВ «Коллект Центр» своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №CredD 592157267 від 25.10.2017.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору №10-01/2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №CredD 592157267 від 25.10.2017 на загальну суму 27 123,20 грн, що складається заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 19 742,56 грн, заборгованість за нарахованими відсотками 1 800,08 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами 4 283,15 грн, нараховані 3% річних за користування грошовими коштами 249,89 грн, інфляційні збитки за користування грошовими коштами 1 047,52 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, який наданий позивачем ТОВ «Коллект Центр», загальна сума заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором №CredD 592157267 від 25.10.2017 становить 27 123,20 грн: тіло кредиту - 19 742,56 грн, нараховані відсотки 1 800,08 грн, пеня - 4 283,15 грн, 3 % річних - 249,89 грн, інфляційні збитки - 1 047,52 грн.
Згідно з випискою з рахунку приватного клієнта №449966-2026/0915 за період з 25.10.2017 по 17.05.2021, наданого АТ «Сенс Банк» на ухвалу суду про витребування доказів, підтверджується активне користування ОСОБА_1 кредитними коштами, поповнення рахунку.
Відповідно до розрахунку заборгованості, який наданий первісним кредитором АТ «Сенс Банк», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 17.05.2021 становить 24 025,71 грн.
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Коллект Центр» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитних договорів, отриманням на їх виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договорами, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частиною 1 статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень частини 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини 2 статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
В силу частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Ч.1 ст. 2 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 25.10.2017 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CredD592157267 шляхом власноручного підписання акцепту на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на рахунку з лімітом 200 000,00 грн строком на 3 (три) роки до 25.10.2020.
Кредитодавець АТ «Альфа-Банк» належним чином виконав свої зобов`язання за зазначеним Договором та надав позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому Договором.
Разом з тим, позичальник в порушення умов укладених із АТ «Альфа-Банк» Договорів не повернув отримані кредитні кошти у встановлений строк, не сплатив проценти та інші платежі за користування ними, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за вказаним договором.
Вказані встановлені обставини дозволяють суду зробити висновок про те, що відповідачем грошові кошти за цими кредитними договорами були отримані на виконання умов договору. Однак, після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернув грошові кошти у повному обсязі згідно вимог договірних зобов`язань та не сплатив проценти за користування ними.
Отже, відповідач у визначеному договором порядку не виконав свій обов`язок щодо повернення кредитних коштів та не сплатив проценти за користування ними, а тому з нього на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути заборгованість за відповідним кредитним договором.
На підтвердження вимог первісним кредитодавцем надано виписку з рахунку приватного клієнта №449966-2026/0915 за період з 25.10.2017 по 17.05.2021, з якої вбачається активне користування ОСОБА_1 кредитними коштами та поповнення рахунку. Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, встановлено, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № CredD592157267 від 25.10.2017, станом на 17.05.2021складає 24 025,71 грн.
Суд зауважує, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Зазначений висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №381/1647/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 298/825/15-ц, від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.
Тобто, виписки за картковими рахунками є належними доказами виконання кредитором свого обов`язку щодо передачі грошових коштів позичальнику на виконання умов договору кредитування, а також, у подальшому, підтвердженням прострочення виконання обов`язків з боку позичальника щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування ними.
Відповідачем суду не надано будь-яких доказів на спростування достовірності наданого позивачем розрахунку.
Вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов договору кредиту №CredD592157267 від 25.10.2017, та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Відтак, на корить позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 742,56 грн. та нарахованих відсотків в сумі 1 800,08 грн.
Щодо стягнення заборгованості за пенею в сумі 4 283,15 грн.; заборгованості за інфляційними збитками в сумі 1 047,52 грн.; заборгованості за нарахованими 3% річних в сумі 249,89 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, у зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не в змозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і діє на даний час.
З матеріалів справи вбачається, що пеня, інфляційні збитки та 3% річних відповідно до ст..625 ЦК України нараховані до початку дії воєнного стану.
Відтак, враховуючи положення ч.2 ст.625 ЦК України та пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України суд вважає задовольнити позовні вимоги в цій частині.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на професійну (правничу) допомогу позивачем надано суду: договір про надання правової (правничої) допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладений з АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявку на надання юридичної допомоги № 978 від 04.07.2026;витяг з акту № 24 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026, детальний розрахунок наданих послуг . Відповідно до вказаних документів загальна сума витрат на надання професійної (правничої) допомоги склала 13 000,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує постанову ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, за змістом якої у розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
Отже суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, за відсутності клопотання іншої сторони, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.
у х в а л и в :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою з обмеженою «Коллект центр» (юридична адреса: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 123,20 грн., яка складається з : заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19 742,56 грн; заборгованості за відсотками 1 800,08 грн.; заборгованості за пенею 4 283,15 грн.; заборгованості за інфляційними збитками 1 047,52 грн.; заборгованості за нарахованими 3 % річних 249,89 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою з обмеженою «Коллект центр» (юридична адреса: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, ЄДРПОУ 44276926) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА
Судове рішення № 140497246, Галицький районний суд Івано-Франківської області було прийнято 29.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 341/1633/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: