Ухвала суду № 140496179, 12.10.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

№ 536/2273/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Баранська Ж.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання договору дарування житлового будинку недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким:

- визнати недійсним договір дарування житлового будинку розташованого у с. Мала Кохнівка, Кременчуцького району, Полтавської області від 14 вересня 1962 року;

- визнати за позивачем право на належну частку в спірному майні.

Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя дійшла висновку, що подана позовна заява містить недоліки, без усунення яких неможливо вирішити питання про відкриття провадження у цій справі.

Нормами Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі та повинна бути подана з додержанням вимог статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

При ознайомленні з позовною заявою встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, відповідно до якої позивач у позовній заяві викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Так, у позовній заяві не зрозумілий зміст позовних вимог з якими позивач звернувся до суду, а саме, яку частину спірного майна він просить визнати за ним.

Щодо сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Відповідно до частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом згідно із частиною 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За змістом статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як убачається із матеріалів справи позовна заява у цій справі подана до суду у липні 2026 року.

До позовної заяви додано документ про сплату судового збору в розмірі 1 331,20 грн. за вищевказані вимоги майнового характеру, але суд не може перевірити відповідність сплаченої суми ціні позову.

Предметом позову у справі є вимоги майнового характеру (визнання права власності в майні) та немайнового характеру (визнання недійсним договору дарування житлового будинку), при цьому судовий збір сплачено лише за одну немайнову вимогу.

До позовної заяви додано документ про сплату судового збору в розмірі 1 331,20 грн. за вищевказані вимоги немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено на 1 січня 2026 року в розмірі 3 328,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 п.1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн.).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за майнову вимогу за такими реквізитами: отримувач: ГУК у Полтавській обл./Кременчуц р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255;банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA418999980313141206000016219; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату.

Щодо визначення ціни позову.

Позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. (п.3 ч.3ст.175 ЦПК України).

Згідно п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить, зокрема, фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є визнання права власності на житловий будинок, тобто позов носить майновий характер, оскільки пов`язаний з підтвердженням прав на майно, тому, виходячи з вимог пп. 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору при зверненні до суду має обчислюватися з урахуванням дійсної вартості спірного майна.

Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358від 21.08.2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» та Наказу Фонду Державного майна від 17.05.2018 № 658 «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців здати оцінки, про що зазначається в такому звіті.

Однак, із позовної заяви вбачається, що вона не відповідає викладеним вище вимогам, а саме до позову не додано документів на підтвердження дійсної вартості житлового будинку, який є предметом спору, що відноситься до вимог майнового характеру.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 352, 353 Цивільного процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання договору дарування житлового будинку недійсним,- залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Попередити позивача, що відповідно до положень ч. 13 ст. 187 ЦПК України та п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі невиконання позивачем ухвали суду у встановлені строки, позовна заява підлягатиме залишенню без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяЖ. О. Баранська