Рішення № 14049597, 21.02.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2011 р.

Справа № 5/6-10-5391

За позовом: Агенції безпеки "ЦЕНТР" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Надія”

про стягнення 10 716,0 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники по справі:

від позивача: Домінгес В.М. –довіреність №11/11 від 05.01.2011 року,

Маглиш В.І. –довіреність №03/11 від 11.01.2011 року

від відповідача: Пронін О.О. –довіреність від 08.02.2011 року

18.02.2011 року у судовому засіданні була оголошена перерва на 21.02.2011 року о 14 год. 20 хв.

Суть спору: Агенція безпеки "ЦЕНТР" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Надія” про стягнення 10716 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області було порушено провадження у справі №5/6-10-5391 та призначено її розгляд на 12.01.2011 року.

Позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги, відповідно до останніх уточнень, а саме заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму існуючої заборгованості у розмірі 7016 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 107 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., з підстав викладених у заяві.

Відповідач у судовому засіданні 18.02.2011 року заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду, у зв’язку з порушенням позивачем порядку досудового врегулювання спору.

Відповідач відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

У задоволені усного клопотання відповідача, щодо залишення позову без розгляду, судом було відмовлено з наступних підстав:

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 р. N 9 зазначається: з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Між Агенцією безпеки "ЦЕНТР" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" (Замовник) 19.07.2010 року був укладений договір про надання охоронних послуг №24/10-ФО (далі –Договір).

Згідно до п.п.1.1. та 2.2.4. Охорона надає замовнику охоронні послуги на об’єктах, вказаних в дислокації (Додаток №1), а замовник зобов’язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги Охорони.

Уповноваженими особами за договором №24/10-ФО від 19.07.2010 року було складено та скріплено підписами Додаток № 1 (до договору № 24/10-ФО від 19.07.2010р.) щодо Дислокації постів та розрахунку вартості охорони об’єкта, що свідчить про взаємну узгодженість щомісячної вартості послуг у розмірі 4 500 грн., в т.ч. ПДВ 20% -750 грн.

Відповідно до п.4.3. Договору №24/10-ФО від 19.07.2010 року, замовник здійснює оплату щомісячної вартості послуг Охорони на умовах передплати за п’ять банківських днів до розрахункового місяця. Згідно до даного пункту позивачем було виставлено рахунки –фактури:

- № СО-0000808 від 01.10.2010р. на суму 443,00 (з ПДВ);

- № СО-0000726 від 01.09.2010 р. на суму 4500,00 (з ПДВ);

- № СО-0000648 від 02.08.2010 р. на суму 4500,00 (з ПДВ);

- № СО 0000622 від 19.07.2010р. на суму 2000,00 (з ПДВ);

Підтвердженням надання охоронних послуг є акти приймання –передачі наданих охоронних послуг за договором №24/10-ФО від 19.07.2010 року, які підписані сторонами:

- №СО-0000525 від 31.07.2010 р.,

- №СО-0000610 від 31.08.2010р.,

- №СО-0000693 від 30.09.2010 р.,

- №СО-0000763 від 04.10.2010р.

Також між Агенцією безпеки "ЦЕНТР" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" 19.07.2010 року був укладений договір про надання охоронних послуг №093/10-ГБР.

Відповідно до п.2.1 договору №093/10-ГБР, замовник доручає, а виконавець забезпечує охорону майна замовника на об’єкті, вказаному у додатку №1, в якому зазначено, що вартість охоронних послуг складає 375 грн. та ПДВ у розмірі 62,5 грн.

Відповідно до вищезазначеного договору, виконавець щомісячно, не пізніш 5 числа поточного місяця виставляє рахунок на сплату послуг, який повинен бути сплачений замовником в продовж 5 банківських днів з дня отримання рахунку. Сплата здійснюється за поточний місяць.

У зв’язку з чим, позивачем було виставлено рахунки-фактури:

- №ГБР-005514 від 01.10.2010 року на суму 500 грн. (з ПДВ)

- №ГБР-004858 від 01.09.2010 року на суму 500 грн. (з ПДВ)

- №ГБР-004218 від 02.08.2010 року на суму 500 грн. (з ПДВ)

- №ГБР-003876 від 19.07.2010 року на суму 148 грн. (з ПДВ)

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідачем були здійснені часткові оплати, та на час подання позовної заяви до господарського суду Одеської області заборгованість відповідача перед позивачем складала 10716 грн.

Як зазначає позивач у останніх уточненнях позовних вимог, а саме в заяві про зменшення позовних вимог, що відповідач частково погасив заборгованість, про що свідчать: меморіальний ордер №10186 від 25.01.2011 року на суму 1500 грн., меморіальний ордер №4692 від 14.01.2011 року на суму 200 грн. та платіжне доручення №5596 від 05.01.2011 року на суму 2000 грн. (які є в матеріалах справи).

Позивачем до господарського суду Одеської області було надано акт звірки взаєморозрахунків станом на 21.02.2011 року, в якому зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 7016 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 7016 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Приписи ст.509 Цивільного кодексу України встановлюють, що, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає уточненні позовні вимоги у вигляді заяви про зменшення позовних вимог Агенції безпеки "ЦЕНТР" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про стягнення заборгованості у сумі 7016 грн. підтверджені матеріалами справи, обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Уточненні позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ" (65005, м.Одеса, вул. Балківська, 120, р/р 26004300000356 в Одеській філії АКБ «Форум», МФО 388409, код 25049639) на користь Агенції безпеки "ЦЕНТР" у вигляді товариства з обмеженою вівдповідальністю (65023, м.Одеса, вул. Новосельського, 64, р/р 26006313072 в АБ «Південний», МФО 328209, ІПН 309855715451, свідоцтво платника ПДВ №23182378) суму існуючої заборгованості 7016 (сім тисяч шістнадцять) грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 107 (сто сім) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 25.02.2011 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Погребна К.Ф.