Ухвала суду № 140495904, 06.10.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5487/23

Провадження 2-п-30/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Висоцької Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Куник О.В.,

прокурора Курінного С.,

представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Кулініченка Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Обухові заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Кулініченка Геннадія Володимировича про перегляд заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом їх повернення,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року позов заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області задоволено. Суд вирішив усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду шляхом їх повернення на користь Козинської селищної ради від відповідачів. Зокрема, від відповідачки ОСОБА_1 повернуто земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:018:0050 площею 0,1082 га.

04 серпня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Кулініченка Г.В. про перегляд заочного рішення (вх. № 22451/26). У заяві він просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Заява мотивована тим, що представник відповідачки під час ознайомлення з матеріалами справи у провадженні № 6-176/26 за заявою про зміну порядку виконання рішення суду у справі № 372/5487/23 виявив, що рішення від 01 квітня 2024 року є заочним. За його твердженням, ОСОБА_1 не отримувала ні судових повісток, ні ухвал суду, ні самого рішення. Повістки їй не вручено під розписку в порядку статті 130 ЦПК України. Отже, на думку заявника, умови для ухвалення заочного рішення, передбачені статтею 280 ЦПК України, були відсутні.

Крім того, заявник посилається на те, що прокурор не мав підстав для звернення до суду, оскільки Козинська селищна рада повідомила, що не вбачає підстав для подання позову. Також він вказує, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем земельної ділянки, а її витребування становитиме непропорційне втручання у право на мирне володіння майном (статті 330, 387, 388 ЦК України, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Окрім цього, заявник посилається на сплив позовної давності (статті 257, 261, 267 ЦК України).

У судовому засіданні представник відповідачки адвокат Кулініченко Г.В. заяву підтримав з підстав, викладених у ній, та просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував з підстав, викладених також у письмових запереченнях Київської обласної прокуратури від 01 жовтня 2026 року. Він зазначив, що відповідачку повідомляли про розгляд справи за адресою її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Судові повістки та копія заочного рішення повернулися з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до статей 128, 272 ЦПК України вважається належним врученням. Небажання відповідачки отримувати кореспонденцію не може бути підставою для скасування рішення. Цю ж адресу зазначив і представник відповідачки у заяві, а заяву прокуратури від 03.06.2026 № 15/1-412вих-26 відповідачка за цією адресою отримала.

Крім того, прокурор вказав, що до ухвалення заочного рішення ухвалено постанову Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 520/14775/15-ц, якою встановлено відсутність у ОСОБА_1 правових підстав набуття права власності на спірну земельну ділянку. Обставини, встановлені цією постановою, мають преюдиційне значення для цієї справи, і відповідачка з нею була ознайомлена. Також відповідачка пропустила строк на подання заяви про перегляд заочного рішення і не просить його поновити, а сама заява не відповідає вимогам частини другої статті 285 ЦПК України, оскільки не містить обставин і доказів поважності причин неявки в судове засідання та неподання відзиву. Прокурор просив залишити заяву без розгляду, а в разі її розгляду залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду (частина друга статті 284 ЦПК України). Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частина третя статті 284 ЦПК України).

Представник відповідачки отримав копію заочного рішення під час ознайомлення з матеріалами справи 22 липня 2026 року. Заяву про перегляд заочного рішення подано 04 серпня 2026 року, тобто в межах двадцятиденного строку з дня вручення повного заочного рішення. Прокурор вважає, що копія заочного рішення вручена відповідачці 30 квітня 2024 року. Однак поштове відправлення з копією рішення фактично вручене не було, а інших доказів отримання нею повного тексту рішення раніше 22 липня 2026 року матеріали справи не містять. Тож суд не може спростувати твердження заявника про те, що рішення було отримане лише під час ознайомлення з матеріалами справи. Тому суд вважає строк на подання заяви дотриманим і розглядає заяву по суті.

Відповідно до частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ці умови мають існувати одночасно. Відсутність хоча б однієї з них є підставою для залишення заяви без задоволення. За наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд своєю ухвалою може залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду (частина третя статті 287 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинні бути зазначені обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Заочне рішення у цій справі ухвалено та проголошено 01 квітня 2024 року. Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 06.11.2023 № 308428 місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Цю ж адресу відповідачки зазначив і її представник у заяві про перегляд заочного рішення. Копію заочного рішення направлено відповідачці за цією адресою листом суду від 08.04.2024 № 7504/2024. Поштове відправлення № 0600259986068 повернулося до суду з довідкою АТ «Укрпошта» від 30.04.2024 з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Про судові засідання, призначені на 18 січня 2024 року, 29 лютого 2024 року та 01 квітня 2024 року, відповідачку повідомляли судовими повістками за цією ж адресою. Повістки, направлені 05.12.2023, 05.02.2024 та 06.03.2024, повернулися до суду неврученими з довідками АТ «Укрпошта» від 28.12.2023, 24.02.2024 та 25.03.2024 з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що в разі повернення поштового відправлення з відмітками «адресат відмовився» або «адресат відсутній за вказаною адресою» судовий документ вважається врученим у день проставлення такої відмітки (постанови Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17, від 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц, від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19, провадження № 61-7187св22).

Таким чином, відповідачка вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судових засідань. Неотримання нею судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання, про зміну якої вона суд не повідомляла, залежить виключно від її власної волі. Таке неотримання не може вважатися поважною причиною неявки в судове засідання та неподання відзиву.

Заява про перегляд заочного рішення не містить жодних пояснень, з яких причин відповідачка не отримувала судові повістки та копію судового рішення за адресою свого зареєстрованого місця проживання. У ній не зазначено про виїзд за кордон, проживання за іншою адресою, хворобу чи інші обставини, які об`єктивно перешкоджали їй отримувати кореспонденцію, і не додано жодних доказів на підтвердження таких обставин. Тож у суду немає підстав вважати, що неотримання судової кореспонденції мало поважний характер.

Більше того, заяву Київської обласної прокуратури від 03.06.2026 № 15/1-412вих-26 про зміну способу виконання судового рішення, скеровану за тією ж адресою, відповідачка отримала. Чому вона мала можливість отримати цю кореспонденцію, але не отримувала судові повістки та копію заочного рішення, направлені за тією самою адресою, у заяві не пояснено. Це додатково свідчить про відсутність об`єктивних перешкод для отримання нею кореспонденції за адресою реєстрації.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 як сторона справи була ознайомлена з постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 520/14775/15-ц, якою встановлено відсутність у неї правових підстав набуття права власності на спірну земельну ділянку. Тож їй було відомо про спір щодо цієї ділянки. За таких обставин відповідачка, діючи розумно та добросовісно, мала можливість цікавитися рухом справи та отримувати судову кореспонденцію. Обставин, які об`єктивно перешкоджали їй з`явитися в судове засідання чи подати відзив, заявник не навів.

Отже, відповідачка не довела, що не з`явилася в судові засідання та не подала відзив з поважних причин. Вже це є достатньою підставою для залишення заяви без задоволення.

Крім того, відповідачка не послалася на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Заява містить переважно правові міркування щодо добросовісності набуття земельної ділянки, пропорційності втручання у право власності та спливу позовної давності. Жодних нових доказів, які не були предметом дослідження суду та могли б вплинути на вирішення спору, до заяви не додано.

Посилання заявника на лист Козинської селищної ради про те, що вона не вбачає підстав для подання позову, не свідчить про відсутність підстав для представництва. За статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави саме тоді, коли компетентний орган їх захисту не здійснює або здійснює неналежним чином. Відмова ради звернутися до суду після повідомлення прокурора підтверджує саме таку ситуацію.

Заява про застосування позовної давності та посилання на практику Європейського суду з прав людини не є доказами в розумінні статті 288 ЦПК України. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 520/14775/15-ц, у якій ОСОБА_1 брала участь як сторона, зокрема відсутність у ОСОБА_1 правових підстав набуття права власності на спірну земельну ділянку, не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи. Доказів, які б ці обставини спростовували, відповідачка не навела.

Суд також враховує, що позов, за яким ухвалено заочне рішення, ґрунтується на постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 520/14775/15-ц. Цією постановою встановлено відсутність у ОСОБА_1 правових підстав набуття права власності на спірну земельну ділянку. Позов подано виключно для реалізації наслідків цієї постанови повернення земельної ділянки на користь Козинської селищної ради. Тому доводи заяви про добросовісність набуття, пропорційність втручання та сплив позовної давності фактично спрямовані на переоцінку обставин, уже встановлених Верховним Судом. Такі доводи не можуть мати істотного значення для правильного вирішення цієї справи.

За таких обставин підстави для скасування заочного рішення, передбачені статтею 288 ЦПК України, відсутні, і заява підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Керуючись статтями 82, 128, 258261, 280, 284288 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Кулініченка Геннадія Володимировича про перегляд заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 квітня 2024 року у цивільній справі № 372/5487/23 залишити без задоволення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня постановлення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя Г.В. Висоцька