Ухвала суду № 140494380, 08.10.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8524/25 Провадження № 6/204/624/26

УХВАЛА

іменем України

08 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючий суддя Книш А.В.,

секретар судового засідання Малкамова О.С.,

за участі:

представника відповідача Мітусової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла заява відповідача про розстрочення виконання ОСОБА_1 рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 26.12.2025 по справі № 204/8524/25 на строк 12 місяців рівними частинами щомісячно періодом з дня постановлення відповідної ухвали судом. На обґрунтування заяви зазначено, що на сьогоднішній день у боржника ОСОБА_1 існують обставини, які істотно ускладнюють можливість одноразового виконання рішення суду. А саме відсутня об`єктивна можливість одноразово сплатити повну суму боргу в розмірі 169162,41 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, так як вона є непосильно великою для останнього у зв`язку зі складним матеріальним становищем. Перш за все, на даний час ОСОБА_1 не має постійного джерела доходу, оскільки не працює. До моменту вирішення зазначених спірних правовідносин матеріальне становище ОСОБА_1 є вкрай складним. Додатково просить враховувати загальновідомі обставини, пов`язані із запровадженням в Україні воєнного стану, що суттєво вплинув на ринок праці, рівень доходів населення та матеріальне становище громадян. Воєнний стан об`єктивно ускладнює можливість працевлаштування, отримання стабільного доходу та виконання фінансових зобов`язань. Крім того, ОСОБА_1 є багатодітним батьком, на утриманні якого перебуває троє неповнолітніх дітей ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Основна частина наявних коштів спрямовується на забезпечення їх належного утримання, харчування, лікування, навчання та інших повсякденних потреб. Одноразове стягнення всієї суми заборгованості фактично позбавить сім`ю заявника можливості забезпечувати базові потреби дітей.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала заяву та просила її задовольнити. Додатково вказала, що до цього часу дітей утримувала їх матір та не дивлячись на те, що одна дитина на даний час вже є повнолітньою все одно вона потребує утримання зі сторони відповідача, тяжкими захворювання відповідач чи члени його сім`ї не хворіють. Зауважила, що відповідач на момент звернення до суду із заявою не працевлаштований, доходи на утримання сім`ї відсутні. Відповідач весь цей час не працевлаштовувався, оскільки тривав спір про його поновлення на роботі, а тому він чекав результату розгляду справи. На даний час у задоволенні позову відповідача про його поновлення на роботі відмовлено, а тому лише зараз він має намір працевлаштуватися.

Представник позивача, про день та час розгляду заяви повідомлений належним чином, до судового засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань не подавав.

Вислухавши представника відповідача ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази, судом встановлені такі фактичні обставини.

Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 26 грудня 2025 року, яке набрало законної сили 28 липня 2026 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 14 грудня 2023 року, яка виникла станом на 08 липня 2025 року та складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 152673,66 грн, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 16488,75 грн, а всього 169162 (сто шістдесят дев`ять тисяч сто шістдесят дві) гривні 41 (сорок одна) копійка, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок. (а.с.16-17,57-60).

Відповідач є батьком однієї повнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та двох дітей, які є неповнолітньою та малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.64-65).

Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суду судом враховується наступне.

Частиною першою статті 435 ЦПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до частини 3 статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина четверта статті 435 ЦПК України).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування статей 435 ЦПК України та 33 Закону України "Про виконавче провадження" є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Винятковими можуть бути визнані обставини, які безпосередньо пов`язані з життям людини, оскільки в іншому разі порушуватимуться інтереси стягувача. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Вирішуючи заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення суд виходить з того, що заявник є працездатною особою, доказів наявності будь-яких перешкод для належного виконання рішення суду не надано, докази, які б свідчили про існування обставин, які істотно ускладнюють його виконання і є підставою для задоволення заяви про розстрочення судового рішення про стягнення з нього суми боргу за кредитним договором суду також не надано.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи заявника та його представника ОСОБА_5 , про те, що по всій території України введено воєнний стан, економічний стан в країні та тієї обставини, що відповідач не має доходів, а тому не має достатнього матеріального статку за рахунок якого може виконати рішення, не є підставами для застосування вимог статті 435 ЦПК України та задоволення поданої ним заяви.

На підтвердження доводів викладених у заяві суду надано лише копії свідоцтв про народження дітей (а.с.64-65).

Однак жодних доказів на підтвердження вказаних обставин у заяві про розстрочення виконання судового рішення суду не надано.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повному обсязі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством.

Наявність підстав для розстрочення судового рішення має бути доведена боржником в межах заявлених ним вимог і на підставі наданих суду доказів. Надання боржнику можливості розстрочити виконання судового рішення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Відповідач є працездатною особою, доказів наявності будь-яких перешкод для належного виконання рішення суду заявником не надано, як і не надані доказів відсутності у нього можливості виконувати судове рішення (не надано довідки про доходи чи відсутність їх у 2025 та 2026 роках, банківських документів про відсутність на рахунку коштів, довідки податкового органу щодо його доходів чи їх відсутності та переліку розрахункових та інших рахунків, відсутності рухомого та нерухомого майна тощо) та можливості сплачувати відповідачем щомісячно протягом 12 місяців рівними частинами щомісячно суми коштів на виконання судового рішення, а отже, відсутні фактичні підстави для розстрочення погашення заборгованості за кредитним договором.

Сам факт наявності у відповідача трьох дітей є не підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Доводи відповідача та його представника з приводу того, що відповідач весь цей час не працевлаштовувався, оскільки тривав спір про його поновлення на роботі, а тому він чекав результату розгляду справи, судом до уваги не приймаються та висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", п. 40). Право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах (рішення у справі "Immobiliare Saffi" проти Італії", заява N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (рішення у справі "Трихліб проти України", заява N 58312/00, п. п. 25-32, від 20 вересня 2005 року, у справі " Immobiliare Saffi проти Італії", заява N 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п. 66).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За наведених обставин, суд вважає, що заява відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 435 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повна ухвала складена 12 жовтня 2026 року.

Головуючий