Ухвала суду № 140492561, 09.10.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/649/26

Провадження № 2/670/581/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Мусієнко М.Б.

за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2026 в електронній формі через електронний кабінет до суду надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У позовній заяві ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 24.11.2025-100001718 від 24.11.2025 у розмірі 37868 грн 40 коп., з яких:

- тіло кредиту - 17820 грн 00 коп.;

- проценти - 11048 грн 40 коп.;

- відсотки, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України - 9000 грн 00 коп., та судові витрати: судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп., витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 134 грн 58 коп.

Ухвалою від 02.09.2026 у справі відкрито провадження, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті 29.09.2026.

24.09.2026 в електронній формі через електронний кабінет до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , якою він повідомляє про те, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.09.2026 у справі № 924/957/26 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства. Одночасно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича.

Звертає увагу суду на постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року по справі № 904/4455/19, у пунктах 68-70 якої зазначено, що: «За правилами юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.

Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з грошовими вимогами до боржника, позовне провадження у яких відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача».

Тому просить закрити провадження у справі № 670/649/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

29.09.2026 розгляд справи відкладено на 09.10.2026 у зв`язку із перебуванням судді Мусієнко М.Б. у відпустці.

Представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» у судове засідання 09.10.2026 не з`явився, але у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 09.10.2026 не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши подану відповідачем заяву про закриття провадження у справі, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Предметом спору у даній цивільній справі є стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором (кредитної лінії) (оферти) № 24.11.2025-100001718 від 24.11.2025 та додатковим договором (оферта) від 28.12.2025 до кредитного договору (кредитної лінії) № 24.11.2025-100001718, укладеними між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 .

Судом з Єдиного державного реєстру судових рішень отримано та долучено до матеріалів справи ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22.09.2026 по справі № 924/957/26 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Верховний Суд у постанові від 09.10.2025 року у справі № 910/15689/24 висловився з приводу самостійного отримання судом судового рішення в іншій справі та можливості його використання у справі, що розглядається, не у контексті доказу: «Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.03.2024 року у справі № 191/4364/21 звертала увагу судів на те, що судове рішення саме як таке не є доказом для суду. У певних випадках обставини, встановлені в судовому рішенні в іншій справі, можуть мати преюдиційне значення для суду під час розгляду конкретної справи. Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, встановлює обставини, які вже не потребують доведення в інших справах. Суд оцінює докази у справі, але судове рішення не є доказом, а встановлює факти, які надалі будуть встановлені у судовому процесі».

Отже, фактичне отримання судом відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень і долучення їх до матеріалів справи жодним чином не спростовує наявності у суду права на їх дослідження та врахування під час ухвалення рішення у конкретній справі з метою повного та всебічного вирішення спору.

Згаданою ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.09.2026 відкрито провадження у справі № 924/957/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі, призначено керуючого реструктуризацією, якого зобов`язано до 29 жовтня 2026 року надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів.

Станом на 09.10.2026 процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 не припинено, провадження у справі № 924/957/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 не закрито.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України побудови судоустрою в Україні за принципами територіальності та спеціалізації (ст. 125), так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені ст. 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Окрім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Пункт 8 частини першої статті 20 ГПК України визначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За приписами ч. 2 ст. 7 цього Кодексу господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Отже, ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність майнових спорів, стороною в яких є боржник, одному господарському суду, який акумулює і вирішує усі майнові спори за участю боржника. Виключень з цього правила не передбачено.

Така позиція законодавця обумовлена тим, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси і проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Відтак, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду даної справи, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, стосовно якого порушено справу про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство і в межах цієї справи, незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Такий правий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц та від 28.01.2020 року у справі № 50/311-б.

Подібні за змістом висновки викладені також у постановах Верховного Суду у від 28.04.2021 року справі № 428/2376/20; від 20.05.2020 року у справі № 161/18582/17; від 24.02.2021 року у справі № 712/701/19, від 29 січня 2026 року в справі № 359/974/24, а також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.02.2021 року у справі № 925/1342/14; від 18.02.2020 року у справі № 918/335/17; від 30.01.2020 року у справі № 921/557/15-г/10; від 06.02.2020 року у справі № 910/1116/18; від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18; від 21.11.2019 року у справі № 925/1205/15.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року (справа № 904/7234/15) зазначено: розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року (справа № 916/585/18 (916/1051/20) якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, уже неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб`єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб`єктами приватно-правових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 905/2030/19 (905/1159/20)).

Характер правовідносин між учасниками справи, що розглядається, свідчить про те, що спір у цій справі є майновим, а відповідач ОСОБА_1 є боржником.

Тому суд погоджується з позицією відповідача про те, що позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а суд першої інстанції повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Водночас згідно з приписами ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (у редакції, чинній на момент розгляду справи) матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Велика Палата Верховного Суду, скасовуючи ухвалу суду про закриття провадження у справі та передаючи справу на розгляд господарського суду, у постанові від 15.01.2020 по справі № 607/6254/15-ц зазначила: «Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача»…«Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не можна погодитися з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII».

Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 753/9175/20, від 11 грудня 2024 у справі № 495/5193/18, від 29 січня 2026 року у справі № 359/974/24.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у заяві відповідача про закриття провадження у справі та передати справу № 670/649/26 до Господарського суду Хмельницької області, на розгляді якого перебуває справа № 924/957/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , без закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 49, 258-261, 352-355 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі № 670/649/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Цивільну справу № 670/649/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати до Господарського суду Хмельницької області, на розгляді якого перебуває справа № 924/957/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133А, м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Мар`яна МУСІЄНКО