Рішення № 140492177, 02.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4563/26

Справа №752/13192/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Кравченко А.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яресько Тарас Віталійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторія Михайлівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів та збитків,

В С Т А Н О В И В:

28.05.2025 року до Голосіївського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яресько Тарас Віталійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторія Михайлівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів та збитків.

Позовна заява обґрунтована тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 27.01.2020 року вчинено виконавчий напис № 6264 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі 25905,00 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, оскільки борговий документ, на підставі якого його вчинено, не є нотаріально посвідченим договором, а також відсутні докази безспірності заборгованості та належного повідомлення боржника.

Позивач просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6264 від 27.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.; стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти у розмірі 517,88 грн.; стягнути збитки у розмірі 281,79 грн.; стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. та сплачений судовий збір.

Вказана цивільна справа надійшла до Солом`янського районного суду міста Києва відповідно до ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 02.06.2025 року.

07.11.2025 року ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.11.2025 судом вжито заходи забезпечення позову за заявою позивача та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 6264 від 27.01.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у сумі 25905,00 грн.

Відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву. Відзив на позовну заяву до суду не надійшов. Треті особи письмових пояснень щодо позову до суду не подали.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

З огляду на розгляд справи без повідомлення сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.12.2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було підписано заяву № 010-09077-041213, яка містила умови відкриття та обслуговування рахунку і кредитної лінії.

Із наданої до матеріалів справи копії заяви № 010-09077-041213 від 04.12.2013 року не вбачається її нотаріального посвідчення. Відповідачем та третіми особами доказів нотаріального посвідчення зазначеної заяви суду не подано.

27.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 6264, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованість за кредитним договором № 010-09077-041213 від 04.12.2013 року за період з 08.02.2018 року по 24.01.2020 року у загальному розмірі 25905,00 грн.

З виконавчого напису вбачається, що сума, яка підлягала стягненню, складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14705,00 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами і комісією у розмірі 11050,00 грн., а також плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 150,00 грн.

13.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 з виконання виконавчого напису № 6264 від 27.01.2020 року.

З відповіді приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. від 27.05.2025 року вбачається, що у процесі примусового виконання виконавчого провадження № НОМЕР_4 з боржника утримано 799,67 грн., з яких 517,88 грн. перераховано на користь стягувача ТОВ «Фінансова компанія управління активами», 51,79 грн. перераховано як основну винагороду приватного виконавця, 230,00 грн. - як витрати виконавчого провадження.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, визначено порядок вчинення виконавчих написів нотаріусами. Відповідно до пункту 3.2 цієї глави безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662, якою Перелік документів було доповнено, зокрема, положеннями щодо можливості вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, які не посвідчені нотаріально. Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Таким чином, на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису, а саме 27.01.2020 року, Перелік документів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, не передбачав можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, зазначила, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною та достатньою підставою для визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В даній постанові Велика Палата Верховного Суду також виходила з того, що кредитний договір, який не посвідчений нотаріально, не належить до документів, за якими після втрати чинності відповідних змін до Переліку, може бути здійснене стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Суд враховує, що відповідачем не подано доказів того, що документ, на підставі якого вчинено виконавчий напис, був нотаріально посвідченим. Також матеріали справи не містять доказів подання нотаріусу документів, які б підтверджували безспірність заборгованості саме у розмірі, зазначеному у виконавчому написі, а також доказів належного повідомлення позивача про наявність заборгованості та намір звернення за вчиненням виконавчого напису.

При цьому суд зазначає, що у межах даної справи не вирішується питання щодо існування або відсутності між сторонами кредитного зобов`язання як такого, а виключно перевіряється правомірність застосування позасудового способу стягнення заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Враховуючи, що оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі документа, який не є нотаріально посвідченим договором, а також за відсутності поданих відповідачем доказів дотримання вимог щодо безспірності заборгованості, суд доходить висновку, що виконавчий напис № 6264 від 27.01.2020 року вчинено з порушенням вимог закону, у зв`язку з чим він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно.

З матеріалів справи вбачається, що у межах виконавчого провадження № НОМЕР_4 на користь відповідача як стягувача було перераховано 517,88 грн. Підставою для перерахування цих коштів було примусове виконання виконавчого напису № 6264 від 27.01.2020 року.

Оскільки суд дійшов висновку про визнання зазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, правова підстава набуття відповідачем коштів у розмірі 517,88 грн. відпала, а тому ці кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, як безпідставно набуті.

Щодо вимоги про стягнення збитків у розмірі 281,79 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, яких особа зазнала або мусить зазнати для відновлення свого порушеного права.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені частиною першою статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються, зокрема, з основної винагороди приватного виконавця та стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

З відповіді приватного виконавця вбачається, що з позивача у межах виконавчого провадження було утримано 51,79 грн. як основну винагороду приватного виконавця та 230,00 грн. як витрати виконавчого провадження. Загальний розмір цих утримань становить 281,79 грн.

Зазначені суми є майновими втратами позивача, понесеними внаслідок примусового виконання виконавчого напису, який суд визнає таким, що не підлягає виконанню.

Суд враховує, що саме звернення відповідача до примусового виконання спірного виконавчого напису стало юридичною та фактичною підставою для відкриття виконавчого провадження, здійснення виконавчих дій та утримання з позивача коштів виконавчого провадження.

Оскільки без пред`явлення до виконання виконавчого напису № 6264 від 27.01.2020 року позивач не зазнала б відповідних майнових втрат, а відповідач не подав доказів відсутності своєї вини або відсутності причинного зв`язку між примусовим виконанням спірного виконавчого напису та понесеними позивачем витратами, суд доходить висновку, що вимога про стягнення збитків у розмірі 281,79 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позивачем понесено витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1936,92 грн., що підтверджується квитанцією від 27.05.2025 року, та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 484,48 грн., що підтверджується квитанцією від 27.05.2025 року. Загальний розмір документально підтвердженого сплаченого судового збору становить 2421,40 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 25073 про надання правничої (правової) допомоги від 23.05.2025 року, додаток № 1 до договору від 23.05.2025 року, акт приймання-передачі послуг № 1 від 27.05.2025 року та розрахункову квитанцію № 26/05/25 про отримання гонорару у розмірі 7500,00 грн.

Із поданих доказів вбачається, що правнича допомога стосувалася підготовки та подання позову про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, за яким було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_4. Розмір гонорару визначений сторонами у фіксованій сумі 7500,00 грн.

Відповідач не подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та не надав доказів їх неспівмірності зі складністю справи, обсягом наданої правничої допомоги, ціною позову або значенням справи для сторони.

З урахуванням характеру спору, обсягу підготовлених процесуальних документів, наявності заяви про забезпечення позову, необхідності аналізу виконавчого напису та матеріалів виконавчого провадження суд не вбачає підстав для зменшення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2421,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 15, 16, 18, 22, 1212, 1166 ЦК України, статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яресько Тарас Віталійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторія Михайлівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів та збитків - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 6264 від 27.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 25905,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 517,88 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 281,79 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2421,40 грн.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.11.2025 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили, якщо не будуть скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код ЄДРПОУ 35017877, адреса: 08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 98а, каб. 70;

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторія Михайлівна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 03110, м. Київ, вул. Преображенська, 23, офіс 32;

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію рішення суду направити на адреси учасників справи .

Повний текст судового рішення складено 02.09.2026 року.

Суддя К.С. Застрожнікова