Рішення № 140492134, 12.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2949/26

пр. № 2/759/6841/26

12 жовтня 2026 року Святошинський районний суд міста Києва у складі:головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Чумак В.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від 28 серпня 2021 року № 203852 у розмірі 12 330,00 грн, а також судових витрат.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі заповненої відповідачем заявки між сторонами було укладено договір про надання фінансового кредиту від 28.08.2021 № 203852.

Відповідно до пункту 1.4 договору кредит надається клієнту у безготівковій формі в національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

На виконання умов договору 28.08.2021 о 16:40 год. позивач перерахував відповідачу через платіжний сервіс «Platon» на банківську картку, видану в АТ КБ «ПриватБанк», за № НОМЕР_1 , грошові кошти у сумі 3 000,00 грн.

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів позивачем до матеріалів справи долучено інформаційну довідку-підтвердження про здійснення переказу грошових коштів.

Позивач також зазначив, що для здійснення переказу кредитних коштів ним було укладено з ТОВ «ПрофітГід» договір про надання послуг № ПГ-1 від 30.09.2020 року.

Згідно з умовами зазначеного договору ТОВ «ПрофітГід» здійснювало дистанційне обслуговування та фінансові послуги з переказу коштів, у тому числі на користь клієнтів у рахунок надання їм кредитів, а технологічне обслуговування приймання платежів та перерахування коштів здійснювалося із використанням платіжного сервісу «Platon».

Позивач вказує, що довідка про перерахування грошових коштів є належним підтвердженням отримання відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до пункту 1.2 договору кредит надавався строком на 30 днів, тобто до 26.09.2021 року, при цьому договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з пунктом 1.3 договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству проценти у розмірі 730 % річних, що відповідає 2 % на добу, при цьому процентна ставка є фіксованою.

Відповідно до пункту 1.5 договору за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов`язаний сплатити товариству комісію у розмірі 15 % від суми фінансового кредиту.

Таким чином, розмір комісії за кредитом у сумі 3 000,00 грн становить 450,00 грн.

Пунктами 3.3 та 3.3.3 договору передбачено право клієнта продовжити строк надання кредиту за умови сплати не пізніше останнього дня строку повернення кредиту нарахованих процентів.

30.09.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2, відповідно до якої сторони погодили продовжити строк дії договору на 30 днів, а строк дії договору визначено до 30.10.2021 року.

30.09.2021 року відповідач здійснив платіж у розмірі 2 040,00 грн, який, за твердженням позивача, був зарахований у рахунок сплати нарахованих процентів за період з 28.08.2021 по 30.09.2021.

Позивач зазначає, що вказаний платіж не був спрямований на погашення основної суми кредиту, а забезпечував продовження строку його дії відповідно до умов договору.

Надалі відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконав.

Станом на 28.01.2026 року, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача за договором становить 12 330,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 450,00 грн - комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту; 8 880,00 грн - проценти за користування кредитом.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань позивач просить стягнути з нього зазначену суму заборгованості та понесені судові витрати.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 лютого 2026 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.94).

Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження (а.с.95).

Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження (а.с.96).

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі заповненої відповідачем заявки між сторонами було укладено договір про надання фінансового кредиту від 28.08.2021 № 203852.

Відповідно до пункту 1.4 договору кредит надається клієнту у безготівковій формі в національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

На виконання умов договору 28.08.2021 о 16:40 год. позивач перерахував відповідачу через платіжний сервіс «Platon» на банківську картку, видану в АТ КБ «ПриватБанк», за № НОМЕР_1 , грошові кошти у сумі 3 000,00 грн.

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів позивачем до матеріалів справи долучено інформаційну довідку-підтвердження про здійснення переказу грошових коштів.

Позивач також зазначив, що для здійснення переказу кредитних коштів ним було укладено з ТОВ «ПрофітГід» договір про надання послуг № ПГ-1 від 30.09.2020 року.

Згідно з умовами зазначеного договору ТОВ «ПрофітГід» здійснювало дистанційне обслуговування та фінансові послуги з переказу коштів, у тому числі на користь клієнтів у рахунок надання їм кредитів, а технологічне обслуговування приймання платежів та перерахування коштів здійснювалося із використанням платіжного сервісу «Platon».

Позивач вказує, що довідка про перерахування грошових коштів є належним підтвердженням отримання відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до пункту 1.2 договору кредит надавався строком на 30 днів, тобто до 26.09.2021 року, при цьому договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з пунктом 1.3 договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству проценти у розмірі 730 % річних, що відповідає 2 % на добу, при цьому процентна ставка є фіксованою.

Відповідно до пункту 1.5 договору за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов`язаний сплатити товариству комісію у розмірі 15 % від суми фінансового кредиту.

Таким чином, розмір комісії за кредитом у сумі 3 000,00 грн становить 450,00 грн.

Пунктами 3.3 та 3.3.3 договору передбачено право клієнта продовжити строк надання кредиту за умови сплати не пізніше останнього дня строку повернення кредиту нарахованих процентів.

30.09.2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2, відповідно до якої сторони погодили продовжити строк дії договору на 30 днів, а строк дії договору визначено до 30.10.2021 року.

30.09.2021 року відповідач здійснив платіж у розмірі 2 040,00 грн, який, за твердженням позивача, був зарахований у рахунок сплати нарахованих процентів за період з 28.08.2021 по 30.09.2021.

Позивач зазначає, що вказаний платіж не був спрямований на погашення основної суми кредиту, а забезпечував продовження строку його дії відповідно до умов договору.

Надалі відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконав.

Станом на 28.01.2026 року, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача за договором становить 12 330,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 450,00 грн - комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту; 8 880,00 грн - проценти за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти кредитодавцеві у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір про надання фінансового кредиту від 28.08.2021 № 203852, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 3 000,00 грн.

Факт укладення договору та погодження його істотних умов підтверджується наданою позивачем копією індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою-підтвердженням про здійснення переказу грошових коштів через платіжний сервіс «Platon».

При цьому суд враховує, що відповідач, здійснивши 30.09.2021 року платіж у розмірі 2 040,00 грн, фактично здійснив виконання частини своїх зобов`язань за договором та скористався передбаченим договором механізмом продовження строку кредитування.

Отже, доводи щодо неотримання відповідачем кредитних коштів не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Щодо заборгованості за тілом кредиту суд зазначає наступне.

Згідно з умовами договору відповідач зобов`язаний повернути отриману суму кредиту у встановлений договором строк.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 28.01.2026 року відповідач не погасив основну суму кредиту у розмірі 3 000,00 грн.

Доказів повернення відповідачем зазначеної суми кредиту матеріали справи не містять.

Відтак вимога про стягнення 3 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою.

Щодо комісії суд зазначає, що пунктом 1.5 договору сторони погодили обов`язок клієнта сплатити комісію за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту.

Оскільки розмір наданого кредиту становить 3 000,00 грн, сума комісії відповідно до погоджених сторонами умов становить 450,00 грн.

Водночас судом враховується, що правова оцінка вимоги про стягнення комісії має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює споживче кредитування, та змісту укладеного сторонами договору.

Суд встановив, що розмір комісії, порядок та підстава її сплати були погоджені сторонами при укладенні договору, а доказів сплати відповідачем зазначеної суми матеріали справи не містять. Тому вимога про стягнення 450,00 грн комісії підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

Пунктом 1.3 договору встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 2 % за кожен день користування кредитом, що відповідає 730 % річних.

Відповідно до пункту 2.3 договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 28.01.2026 року позивач визначив заборгованість за процентами у розмірі 8 880,00 грн.

Разом з тим, суд при вирішенні питання про обґрунтованість вимоги щодо процентів враховує положення законодавства, яке регулювало відносини сторін на момент укладення договору та протягом періоду його виконання.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 3.3.3 договору продовження строку кредитування здійснювалося шляхом сплати нарахованих процентів, а 30.09.2021 року відповідач здійснив платіж у розмірі 2 040,00 грн, який був зарахований позивачем як сплата процентів.

Таким чином, після здійснення зазначеного платежу відповідач не здійснював платежів у рахунок погашення основної суми кредиту, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту залишилася непогашеною.

Разом з тим, при визначенні суми процентів, яка підлягає стягненню, суд виходить не лише з умов договору та розрахунку позивача, а й з імперативних вимог законодавства щодо порядку та граничного розміру відповідальності позичальника.

Станом на 28.01.2026 року, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача за договором становить 12 330,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 450,00 грн - комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту; 8 880,00 грн - проценти за користування кредитом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.

При цьому суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та наявність невиконаного грошового зобов`язання знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Відповідачем належних та допустимих доказів на спростування розміру заборгованості, факту отримання кредитних коштів, а також доказів повного виконання зобов`язань за договором суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн., підтвердженому відповідним платіжним документом, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 526, 530, 626, 627, 628, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» суму заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №203852 від 28.08.2021 року у розмірі 12 330,00 грн. яка складається з : 3000,00 грн. - основна сума боргу, 450,00 грн. - комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту та 8880,00 грн. - проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення 12.10.2026.

Суддя Ключник А.С.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» (код за ЄДРПОУ 42146903, юридична адреса:04080, м. Київ, вул.. Кирилівська,1-3А, секція С);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).