Ухвала суду № 140490487, 12.10.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про призначення експертизи,

зупинення провадження у справі

12 жовтня 2026 рокуСправа № 495/4230/26Номер провадження 2/495/3651/2026Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

прокурора Колесніченко І.В.,

представника відповідача Богданцевої І.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача - адвоката Богданцевої І.В. про призначення судово оціночної експертизи у цивільній справі № 495/4230/26 за позовом керівника Білгород Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування земельних ділянок з незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності, скасування записів,

встановив:

за вказаним позовом 27.05.2026 ухвалою судді відкрито провадження у цивільній справі, предметом якої є:

1. Витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області земельної ділянки площею 0,095 га з кадастровим номером 5110300000:02:028:0183 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 748206651103);

2. Скасування у Поземельній книзі запису на земельну ділянку площею 0,095 га з кадастровим номером 5110300000:02:028:0183 запису від 22.09.2015 №001 в частині відомостей про цільове призначення земельної ділянки, а саме категорія земель: землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення: В.02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

3. Скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна житлову будівлю, загальною площею 332,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи (РНОНМ 805151651103, номер відомостей про речове право 13139563);

4. Зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку загальною площею 0,095 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

04.09.2026 представник відповідача адвокат Богданцева І.В. подала до суду клопотання в якому просить суд призначити у справі судову оціночну експертизу для визначення ринкової вартості земельної ділянки площею 0,095 га з кадастровим номером 5110300000:02:028:0183 та розташованого на ній житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату подання позовної заяви 21.05.2026 року.

Клопотання мотивоване тим, що матеріали, додані до позовної заяви, не містять висновку про оціночну вартість спірного нерухомого майна; наявний у матеріалах справи витяг з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки не є експертно-грошовою оцінкою у розумінні статті 390 ЦК України та Закону України «Про оцінку земель», а відображає лише облікову (нормативну), а не ринкову вартість, що не є тотожним поняттям. Питання визначення дійсної ринкової вартості нерухомого майна потребує спеціальних знань у галузі оціночної діяльності, якими суд не володіє, а тому відповідно до статей 102, 106 ЦПК України підлягає з`ясуванню шляхом призначення судової експертизи (оціночно-будівельної або земельно-оціночної).

У судовому засіданні 06.10.2026 суд перейшов до вирішення вказаного клопотання.

Представник відповідача адвокат Богданцева І.В. заявлене клопотання підтримала, з підстав, зазначених у ньому.

Позивач прокурор Колісніченко І.В. заперечувала проти задоволення клопотання, мотивуючи це тим, що вимога про призначення судово-оціночної (земельно-оціночної) експертизи для визначення ринкової вартості земельної ділянки площею 0,1005 га з кадастровим номером 5110300000:02:028:0180 за адресою: АДРЕСА_2 є, станом на 21.05.2026 не є доцільною в даній категорії справ, та не може в подальшому спростувати твердження викладені в позовній заяві. При зверненні до суду прокуратурою на підтвердження вартості земельної ділянки надано її нормативно-грошову оцінку.

У судовому засіданні 06.10.2026 оголошено перерву до 12.06.2026 для постановлення ухвали окремим процесуальним документом.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши необхідні докази, суд дійшов таких висновків.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Як випливає із змісту статті 76 ЦПК України, висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінюючи обставини справи на стадії підготовчого провадження на підставі змісту заяв по суті сторін очевидним є те, що позивач вказує на недобросовісну поведінку набувача нерухомого майна відповідача (що є підставою для застосування правил статті 387 ЦК); а відповідач, у свою чергу, заперечує таку обставину та вказує на добросовісність своєї поведінки під час набуття права власності на спірну нерухомість (що є підставою для застосування правил статті 390 ЦК).

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі Закон № 4292-ІХ) статтю 390 ЦК України доповнено частиною п`ятою такого змісту:

«5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4292-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

- нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

- нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) підкреслено, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.

Верховний Суд виробив сталий підхід про те, що положення частини п`ятої статті 390 ЦК поширюються на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 28 січня 2026 року у справі № 922/2555/21 сформулював висновок про те, що "положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. У випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача приписи частини п`ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.

У разі встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі статті 387 ЦК України без застосування норм частини п`ятої статті 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві (коли земельна ділянка належала державі (чи територіальній громаді), а останній набувач є добросовісним). Водночас у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі частини п`ятої статті 390 ЦК України, якщо позивач попередньо не вніс вартість майна на депозитний рахунок суду.

Подібні висновки у спірних правовідносинах викладено у постановах від 10 грудня 2025 року у справі № 354/1754/24 (провадження № 61-12524св25), від 4 лютого 2026 року у справі № 354/358/25 (провадження № 61-15655св25), від 25 лютого 2026 року у справі № 603/102/25 (провадження № 61-16431св25), від 02 квітня 2026 року у справі № 676/47/21, від 06 березня 2026 року у справі № 187/1157/24, від 17 червня 2026 № 354/2126/24 (61-16099св25), від 19 червня 2026 № 363/4050/25 (N 61-828св26), від 24 червня 2026 № 751/5936/25 (провадження № 751/5936/25).

За висновками Касаційного господарського суду у справі № 922/2555/21 за умов, що прокурор заявляє вимоги про витребування майна до фізичної особи як недобросовісного набувача, внесення вартості спірного майна на депозитний рахунок суду (частина шоста статті 164, частина друга статті 174, частина тринадцята статті 238 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України) не є обов`язковим для подальшого розгляду справи.

Подібні висновки містять постанови Верховного Суду від 01 грудня 2025 року в справі № 354/419/25 (провадження N 61-11906св25), від 10 грудня 2025 року в справі № 354/417/25 (провадження N 61-12635св25), що свідчить про сформовану й сталу практику застосування норм права у спірних правовідносинах.

Під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Оскільки прокурор обґрунтовує позов недобросовісністю набувача земельної ділянки, тому положення частини п`ятої статті 390 ЦК на стадії відкриття провадження у справі не застосовуються (в частині обов`язку внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду). Питання про добросовісність/недобросовісність набувачів суд може вирішити лише за результатами дослідження доказів у справі на стадії ухвалення судового рішення.

Отже, не вдаючись в оцінку обраного позивачем способу захисту порушеного права, доказів, наданими сторонами, та встановлення наявності чи відсутності обставин, якими обґрунтовуються вимоги, враховуючи обставини, які входять у предмет доказування у цій справі, завдання підготовчого провадження у цивільній справі, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача про призначення оціночної експертизи для призначення вартості спірного нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно із частинами першою, третьою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи, про що постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до одержання результатів судової оціночної експертизи.

Керуючись статтями 103-104, 197, 260-261, 353, 354 ЦПК України

постановив:

задовольнити клопотання представника відповідача - адвоката Богданцевої І.В. про призначення судово оціночної експертизи у цивільній справі № 495/4230/26 за позовом керівника Білгород Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування земельних ділянок з незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності, скасування записів.

Призначити у справі № 495/4230/26 судову земельно-оціночну експертизу, на вирішення якої поставити питання: яка ринкова вартість земельної ділянки площею 0,095 га з кадастровим номером 5110300000:02:028:0183 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 21.05.2026.

Призначити у справі № 495/4230/26 судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставити питання: яка ринкова вартість житлового будинку, розташованого на земельній ділянці з з кадастровим номером 5110300000:02:028:0183 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 21.05.2026.

Проведення експертизи доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8).

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Витрати на проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_1 .

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Для проведення експертного дослідження експертам експертної установи надати дозвіл на використання доказів, наявних у справі, та направити копію цієї ухвали разом із матеріалами справи № 495/4230/26 за позовом керівника Білгород Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування земельних ділянок з незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності, скасування записів.

Провадження у даній справі зупинити до отримання результатів призначених експертиз.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.Ф. Волкова