Ухвала суду № 140489804, 07.10.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

07.10.2026 Справа №607/8521/26 Провадження №2/607/4644/2026 місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

представника позивача, адвокатки Сивулі Т. А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представник відповідача, адвокатки Скиби Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання позивача ОСОБА_2 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання шлюбу недійсним,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа № 607/8521/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Предметом цього спору є: визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною на час реєстрації Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 29 жовтня 2024 року шлюбу з ОСОБА_1 ; визнання недійсним шлюбу, зареєстрованого 29 жовтня 2024 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1488.

У позовній заяві зазначено про те, що у ОСОБА_3 було наявне з дитинства важке психічне захворювання, а відтак позивач вважає, що на час укладення шлюбу з ОСОБА_1 29 жовтня 2024 року, його сестра не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними. ОСОБА_2 просить призначити у справі № 607/8521/25 посмертну судово-психіатричну експертизу, виконання якої доручити експертам КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР. На вирішення експертів поставити наступне питання: чи могла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?

У судовому засіданні представник позивача - адвокатка Сивуля Т. А. клопотання підтримала, просила задовольнити. При визначенні судом експертної установи покладається на думку суду.

Відповідач ОСОБА_1 , його представник - адвокатка Скиба Л. С. заперечували проти призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, призначення якої, на їх переконання, призведе до затягування розгляду справи. Вважають доводи відзиву обґрунтованими, просять продовжувати розгляд справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали, доходить до висновку про необхідність призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у даній справі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, які подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст. 95 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 21 Сімейного кодексу України, далі - СК України).

У приватному праві недійсність може стосуватися або «вражати», зокрема, правочин, шлюб.

Шлюб по своїй суті не є правочином, а тому до конструкції недійсності шлюбу положення ЦК України про правочини, зокрема й норми § 2 «Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону» глави 16 ЦК України, не можуть бути застосовані.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу (частини перша-друга статті 24 СК України).

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства (частина перша статті 40 СК України).

Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю (частина третя статті 40 СК України).

Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена (стаття 42 СК України).

До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу (частина перша статті 20 СК України).

Тлумачення норм СК України свідчить, що: в СК закріплено три види недійсності шлюбу, який: (а) є недійсним в силу вказівки закону (стаття 39); (б) визнається недійсним за рішенням суду (стаття 40); (в) може бути визнаний недійсним за рішенням суду (стаття 41);

добровільність шлюбу є однією з основних засад сучасного сімейного права (стаття 24 СК України). Тому порушення умов щодо добровільності шлюбу є підставою для визнання його недійсним. Згода особи є способом зовнішнього виявлення її внутрішньої волі на реєстрацію шлюбу. Згода особи не вважається вільною, зокрема, якщо в момент реєстрації шлюбу особа страждала тяжким психічним розладом, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними. У разі коли особа страждала тяжким психічним розладом, вона, без сумніву, не могла сповна усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними. Причому шлюб визнається судом недійсним, якщо особа саме в момент реєстрації шлюбу страждала тяжким психічним розладом, тобто, коли її хворобливий психічний стан не є хронічним. Якщо ж особа була визнана недієздатною у зв`язку з тим, що вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (частина перша статті 39 ЦК України), то шлюб з такою особою є недійсним і в силу прямого вказівки закону (частина третя статті 39 СК України);

в частині третій статті 40 СК України передбачена можливість конвалідації шлюбу як зареєстрованого без вільної згоди сторін, так і фіктивного. У разі встановлення на момент розгляду справи судом, що відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю, шлюб не може бути визнаний недійсним;

у статті 42 СК України законодавцем визначено коло осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним. У зв`язку з тим, що в цьому разі вказується про звернення особи з позовом до суду, то можна зробити висновок, що стаття 42 СК України стосується лише двох видів недійсного шлюбу, а саме шлюбу, який: визнається недійсним за рішенням суду (стаття 40 СК України); може бути визнаний недійсним за рішенням суду (стаття 41 СК України). Шлюб, який є недійсним (стаття 39 СК України), не потребує звернення особи до суду з відповідним позовом, оскільки його недійсність визначається безпосередньо законом. Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають, зокрема, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу. Тобто у разі пред`явлення позову особою, яка вважає, що були порушені її права у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу слід встановити в чому таке порушення полягає;

Психічний стан особи може бути підтверджений судово-психіатричною експертизою, яка є допустимим доказом у встановленні спірних обставин.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року, справа № 761/16077/19.

У відповідності до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи, то призначення експертизи судом є обов`язковим (п. 2 ч. 1 статті 105 ЦПК України).

Крім того, призначення експертизи зумовлено тим, що відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У зв`язку із вказаним, для встановлення волевиявлення та обсягу цивільної дієздатності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд вважає за необхідне клопотання позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи - задовольнити, призначити зазначену експертизу, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні необхідні знання.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч. 3 ст. 103 ЦПК України).

Проведення відповідної судово-психіатричної експертизи може бути доручено експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України».

Згідно ч.ч. 4-5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

При визначенні питань, які повинні бути поставлені експерту, суд враховує думку заявника про перелік та формулювання цих питань, проте кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом.

При вивченні змісту питань, які позивач просить поставити на вирішення експерту, суд не вбачає підстав для їх відхилення з огляду на характер спірних правовідносин та захворювання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно інформації, отриманої від КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

В силу вимог п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку встановленому п. 5 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Керуючись наведеним та вимогами ст. ст. 103, 105, 252, 253, 298 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання позивача ОСОБА_2 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільній справі № 607/852126 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання шлюбу недійсним - задовольнити.

Призначити у справі № 607/8521/26 посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» (46027, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, місто Тернопіль, вул. Тролейбусна, будинок 14, телефон: НОМЕР_2).

На вирішення експерта поставити наступне питання:

чи могла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?

Витрати з оплати посмертної судово-психіатричної експертизи покласти на позивача ( ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , моб. тел. НОМЕР_1 ).

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

У розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/8521/26.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 12 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.