Ухвала суду № 140487137, 09.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

09 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/3526/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волонтерська 8А» про забезпечення позову (вх.№3526 від 07.10.2026) по справі

за позовомОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волонтерська 8А"доОСОБА_1простягнення збитків 436 530,00 грн.ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волонтерська 8А» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 436 530,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач, перебуваючи на посаді голови правління ОСББ «Волонтерська 8А», неналежним чином виконував покладені на нього обов`язки та здійснював безпідставне перерахування грошових коштів з рахунків об`єднання на власний картковий рахунок. За твердженням позивача, внаслідок таких дій ОСББ «Волонтерська 8А» завдано збитків у розмірі 436 530,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх.№3526 від 07.10.2026) в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), а також будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, передачу в іпотеку, обтяження, поділ, об`єднання, зміну реєстраційних характеристик, державну реєстрацію переходу, припинення або обтяження права власності щодо об`єкту нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (Адреса місце реєстрації: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на праві власності, а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Розглянувши заяву про забезпечення позову (вх.№3526 від 07.10.2026) суд вказує наступне.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду , а також з інших підстав, визначених законом.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18).

Згідно ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (відповідачів) чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тобто, метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21).

Отже, виходячи з наведеного, суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтовуючи викладені в заяві обставини про вжиття заходів щодо забезпечення позову, заявник посилається на те, що відповідачу на праві власності належить квартира № 41 у будинку № 8-А по вул. Волонтерській у м. Харкові, у зв`язку із чим останній має можливість розпорядитися зазначеним нерухомим майном, зокрема шляхом його відчуження на користь третіх осіб.

На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до вибуття нерухомого майна з власності відповідача, що істотно ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Крім того, заявник посилається на наявність щодо відповідача відкритих виконавчих проваджень, вважаючи зазначені обставини додатковим підтвердженням ризику невиконання майбутнього судового рішення.

На підтвердження викладених у заяві обставин позивачем надано, зокрема, інформацію з державних реєстрів речових прав на нерухоме майно та відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотримання основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.

Так, стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 27 жовтня 1993 р. по справі "Домбо Бехеер" проти Нідерландів зазначено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.

З інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№495127469 від 22.09.2026) вбачається, що відповідачу належить на праві приватної власності квартира № 41, розташована за адресою: м. Харків, вул. Волонтерська, буд. 8-А, загальною площею 55,7 кв. м, житловою площею 24,8 кв. м.

Суд враховує правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, відповідно до якого можливість відповідача розпорядитися належним йому майном не потребує окремого доказування.

Разом із тим Верховний Суд у постанові від 04.12.2025 у справі №916/3385/25, зокрема в пунктах 7.48, 7.49 та 7.53, роз`яснив, що зазначений підхід не звільняє заявника від обов`язку обґрунтувати необхідність застосування заходів забезпечення позову та підтвердити належними доказами фактичні обставини, які свідчать про ризик утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення.

Як убачається з наданих заявником відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, щодо ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження №79169062 від 22.09.2025, стягувачем у якому є ПрАТ «Харківенергозбут», та виконавче провадження №81742851 від 14.08.2026, стягувачем у якому є АТ «Універсал Банк».

Водночас зазначені відомості підтверджують лише факт існування відповідних виконавчих проваджень та не містять інформації, яка б дозволяла встановити розмір непогашеної заборгованості, результати вжитих виконавцем заходів, недостатність майна відповідача для виконання грошових зобов`язань або інші обставини, що свідчили б про ризик невиконання можливого судового рішення саме у цій справі.

Отже, сама по собі наявність відкритих виконавчих проваджень без встановлення зазначених обставин не є достатнім підтвердженням необхідності застосування заявленого заходу забезпечення позову.

Заявником не надано жодних інших належних та допустимих доказів в розумінні ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує застосування заходів щодо забезпечення позову.

Сама по собі можливість розпоряджатися відповідачем як власником своїм майном жодним чином не свідчить про те, що ним будуть вжиті відповідні заходи.

Наявність у відповідача такої можливості самої по собі, а також припущення заявника про намір відповідача вчинити певні дії з огляду на наявність спору між сторонами, проте без надання будь-яких доказів реальності відповідних намірів в обґрунтування такого припущення, не може слугувати достатньою підставою для вжиття заявлених заходів забезпечення позову. Водночас забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому.

Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України і ст. 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевикладене, наявність в майбутньому потенційної можливості задоволення судом позовних вимог ОСББ «Волонтерська 8А», не може на теперішній час виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном, враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних належних доказів в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, подана заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться лише до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення та не містить будь - якого обґрунтування та надання належних та допустимих доказів саме неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Також суд зазначає, що предметом заявленого позову є стягнення збитків у розмірі 436 530,00 грн, тоді як заявник просить встановити заборону вчинення реєстраційних дій щодо належного відповідачу нерухомого майна. Водночас заявником не надано доказів вартості зазначеного нерухомого майна, що позбавляє суд можливості оцінити співвідношення вартості майна, щодо якого заявлено забезпечувальні заходи, із розміром позовних вимог та, відповідно, встановити співмірність заявленого заходу забезпечення позову.

Отже, оцінивши наведені заявником обставини та подані на їх підтвердження докази, з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості та співмірності заходів забезпечення позову, необхідності дотримання балансу інтересів сторін, а також недоведеності заявником наявності достатніх підстав для застосування заявлених заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 42, 136-140, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волонтерська 8А» про забезпечення позову (вх.№3526 від 07.10.2026)- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, встановленими статтями 256, 257 ГПК України.

СуддяЮ.Ю. Мужичук