Ухвала суду № 140486930, 08.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

08.10.2026Справа № 903/826/26

Суддя Господарського суду міста Києва Усатенко І.В., розглянувши матеріали

позовної заяви Фізичної особи-підприємця Торгунакова Сергія Вікторовича

до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

про стягнення 262967,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

02.09.2026 представник Фізичної особи-підприємця Торгунакова Сергія Вікторовича звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення 262967,35 грн набутих відповідачем без достатньої правової підстави, а також судові витрати по справі.

На обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем кредитного договору № 2292512593-КД-1 від 15.07.2024.

Зазначає, що спірна сума 262 967,35 грн, списана відповідачем з рахунку позивача, не є належним виконанням позивачем договірного зобов`язання, оскільки конкретний штраф у такому розмірі договором № 2292512593-КД-1 від 15.07.2024 не передбачений. Договірна правова підстава набуття банком коштів відсутня.

Факт існування між сторонами кредитного договору сам по собі не створює правової підстави для утримання банком будь-якої довільно визначеної ним суми. Договір є правовою підставою лише для тих платежів, які ним передбачені. Якщо договір не передбачає штрафу за зняття готівки у банкоматах то щодо цієї конкретної суми договору як правової підстави для її отримання не існує.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.09.2026 матеріали справи №903/826/26 за позовом Фізичної особи-підприємця Торгунакова Сергія Вікторовича до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення 262967,35 грн надіслано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 44 В, м. Київ, 01054).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 903/826/26 передано судді Усатенко І.В.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення віл сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач заявляє одну вимогу майнового характеру та просить стягнути з відповідача 262967,35 грн набутих відповідачем без достатньої правової підстави

Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вищезазначеної позовної заяви, в електронній формі, із однією майновою вимогою характеру становить 3 944,51 грн. (262 967,35*1,5)

Однак, що при дослідженні матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що серед них жодних доказів сплати судового збору- не додано, натомість позивач посилається на приписи частини 3 статті 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» та стверджує, що він звільнений від сплати судового збору, на що суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

У свою чергу, статтею 1-1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

При цьому, споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів").

Водночас справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Таким чином, звертаючись із даним позовом до господарського суду як фізична особа-підприємець позивач визнає той факт, що кредитний договір було укладено з метою здійснення підприємницької діяльності, за інших обставин спір би підлягав вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Отже положення Закону України "Про захист прав споживачів" не підлягають застосуванню і не звільніють позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Торгунакова Сергія Вікторовича залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 7 (сім) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду документу, який підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 944,51 грн.

4. Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набрала законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяІ.В. Усатенко