Рішення № 140484687, 09.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 623/3361/21

Провадження № 2/638/651/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лозової А.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Еквіта-С» про визнання права власності, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова з даним позовом до Приватного підприємства «Еквіта-С», в якому просить визнати за ним право власності на оздоровчий комплекс «Відпочинок», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить майно: башта Рожковського інв. №05730; жилий будинок одноповерховий інв. №08540, жилий будинок одноповерховий інв. №08541, жилий будинок одноповерховий інв. №08542, жилий будинок одноповерховий інв. №08543, жилий будинок одноповерховий інв. №08544, жилий будинок одноповерховий інв. №08545, жилий будинок одноповерховий інв. №08546, жилий будинок одноповерховий інв. №08547, жилий будинок одноповерховий інв. №08548, жилий будинок одноповерховий інв. №08549, їдальня на 100 місць, в тому числі - будівля складу, погріб інв. №08553, більярдна інв. №08554, корпус профілакторію 2-х поверховий інв. № 08556, профілакторій на 100 місць 3-х поверховий інв. №08557, човнева станція інв. № 08558, будинок АДРЕСА_2 інв. №08561, котельня інв. №08562, туалет інв. №08650, умивальник на 10 раковин інв. №08651, огорожа інв. №08652, благоустрій інв. №08653, очисні споруди інв. №08654, водопровід та каналізація інв. №60250, кабельна лінія АСБ 3*35 інв. №60251, жилий будинок 2-х поверховий (баня) інв. №68550, жилий будинок 2-х поверховий інв. №68551, жилий будинок 2-х поверховий інв. №68551, адмінкорпус 2-х поверховий інв. №68555, будинок АДРЕСА_3 . Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2003 році ППКФ «Промавтоматика» провела санацію ДП «ІОМЗ-Холдинг», затвердженої ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2003 року по справі №Б-24/27-02, та поновлено виробництво продукції на підприємстві, поновлено його платоспроможність та переведана вся кредиторська заборгованість ДП «ІОМЗ-Холдинг» на ППКФ «Промавтоматика». 06.11.2003 року на підставі ч.3 ст. 18 Закону України №2343-XII від 14.05.1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та плану санації, за договором міни №5/11 від 06.11.2003 року від ДП «ІОМЗ-Холдинг» у власність ППКФ «Промавтоматика» перейшло майно, в тому числі і оздоровчий комплекс «Відпочинок», розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 06.11.2003 року відповідно до акту прийому-передачі все майно фактично передане до ППКФ «Промавтоматика». 07.11.2003 року за договором купівлі-продажу №6/11 ОК «Відпочинок» ППКФ «Промавтоматика» продало ТОВ Торгівельний будинок «Колізей». 10.11.2003 року за договором купівлі-продажу №44 ОК «Відпочинок» ТОВ ТБ «Колізей» продало позивачу ОСОБА_1 . Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.05.2003 року по справі №Б-24/27-02 санатор ППКФ «Промавтоматика» був замінений новим санатором ТОВ «Енергосоюз», який зупинив ДП «ІОМЗ-Холдинг» та привласнив майно ТОВ ТБ «Колізей» та майно позивача. В подальшому ТОВ «Енергосоюз» декілька разів перепродавало оздоровчий комплекс «Відпочинок», останнім покупцем було Приватне підприємство «Еквіта-С». Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2018 року по справі №Б-24/27-02 ДП «ІОМЗ-Холдинг» було ліквідовано. Новий санатор ТОВ «Енергосоюз» не виконав своїх зобов`язань по плану санації ДП «ІОМЗ-Холдинг». Відповідно ч.3 ст. 18 Закону України №2343-XII від 14.05.1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та плану санації ТОВ «Енергосоюз» не набуло право власності на будь-яке майно, передане йому ДП «ІОМЗ-Холдинг». Приватне підприємство «Еквіта-С», придбавши ОК «Відпочинок» у ТОВ «Енергосоюз», не набуло на нього права власності і не є його власником. На звернення позивача до ПП «Еквіта-С» добровільно передати майно ОК «Відпочинок», відповіді отримано не було.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду міста Харкова від 29.06.2023 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 14.03.2024 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засіданні представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило. Правом надання відзиву не скористався.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК Україникожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

За приписом ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 2 ст.13та ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст.83 ЦПК Українине було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи. Кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦК Україниособа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст.12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2 ст.43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст.44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч.4 ст.12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення ч.8 ст.279 ЦПК України, судом досліджуються письмові пояснення, викладені в заявах по суті і докази, надані разом із ними.

Судом встановлено наступне.

ППКФ «Промавтоматика» провела санацію ДП «ІОМЗ-Холдинг», затвердженої ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.07.2003 року по справі №Б-24/27-02, та поновлено виробництво продукції на підприємстві, поновлено його платоспроможність та переведана вся кредиторська заборгованість ДП «ІОМЗ-Холдинг» на ППКФ «Промавтоматика».

06.11.2003 року на підставі ч.3 ст. 18 Закону України №2343-XII від 14.05.1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та плану санації, за договором міни №5/11 від 06.11.2003 року від ДП «ІОМЗ-Холдинг» у власність ППКФ «Промавтоматика» перейшло майно, в тому числі і оздоровчий комплекс «Відпочинок», розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

06.11.2003 року відповідно до акту прийому-передачі все майно фактично передане до ППКФ «Промавтоматика». 07.11.2003 року за договором купівлі-продажу №6/11 ОК «Відпочинок» ППКФ «Промавтоматика» продало ТОВ Торгівельний будинок «Колізей».

10.11.2003 року за договором купівлі-продажу №44 ОК «Відпочинок» ТОВ ТБ «Колізей» продало позивачу ОСОБА_1 . Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.05.2003 року по справі №Б-24/27-02 санатор ППКФ «Промавтоматика» був замінений новим санатором ТОВ «Енергосоюз», який зупинив ДП «ІОМЗ-Холдинг» та привласнив майно ТОВ ТБ «Колізей» та майно позивача.

В подальшому ТОВ «Енергосоюз» декілька разів перепродавало оздоровчий комплекс «Відпочинок», останнім покупцем було Приватне підприємство «Еквіта-С».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2018 року по справі №Б-24/27-02 ДП «ІОМЗ-Холдинг» було ліквідовано. Новий санатор ТОВ «Енергосоюз» не виконав своїх зобов`язань по плану санації ДП «ІОМЗ-Холдинг».

Відповідно ч.3 ст. 18 Закону України №2343-XII від 14.05.1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та плану санації ТОВ «Енергосоюз» не набуло право власності на будь-яке майно, передане йому ДП «ІОМЗ-Холдинг».

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

П.1 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державної реєстрації, чи його дубліката.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Фактично встановлено, що Приватне підприємство «Еквіта-С», придбавши ОК «Відпочинок» у ТОВ «Енергосоюз», не набуло на нього права власності і не є його власником.

Відповідно листа-пропозиції №21 від 29.07.2021 року позивача до ПП «Еквіта-С» добровільно передати майно ОК «Відпочинок», відповіді отримано не було.

Статтями 12, 81 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст.89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститьсяу справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

Таким чином, оскільки відповідач на виконання свого процесуального обов`язку не надав належних і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінюючи аргументи, викладені сторонами по справі в судовому засіданні та у заявах по суті справи, суд в тому числі керуєтьсяпрецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними та обґрунтованими, такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до статті 141 ЦПК України відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81,8 9, 133, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Еквіта-С» про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на оздоровчий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить майно: башта Рожковського інв. №05730; жилий будинок одноповерховий інв. №08540, жилий будинок одноповерховий інв. №08541, жилий будинок одноповерховий інв. №08542, жилий будинок одноповерховий інв. №08543, жилий будинок одноповерховий інв. №08544, жилий будинок одноповерховий інв. №08545, жилий будинок одноповерховий інв. №08546, жилий будинок одноповерховий інв. №08547, жилий будинок одноповерховий інв. №08548, жилий будинок одноповерховий інв. №08549, їдальня на 100 місць, в тому числі - будівля складу, погріб інв. №08553, більярдна інв. №08554, корпус профілакторію 2-х поверховий інв. № 08556, профілакторій на 100 місць 3-х поверховий інв. №08557, човнева станція інв. № 08558, будинок АДРЕСА_2 інв. №08561, котельня інв. №08562, туалет інв. №08650, умивальник на 10 раковин інв. №08651, огорожа інв. №08652, благоустрій інв. №08653, очисні споруди інв. №08654, водопровід та каналізація інв. №60250, кабельна лінія АСБ 3*35 інв. №60251, жилий будинок 2-х поверховий (баня) інв. №68550, жилий будинок 2-х поверховий інв. №68551, жилий будинок 2-х поверховий інв. №68551, адмінкорпус 2-х поверховий інв. №68555, будинок АДРЕСА_3 .

Стягнути з Приватного підприємства «Еквіта-С» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Приватне підприємство «Еквіта-С»: код 36627431, адреса: 61023, м. Харків, вул. Трінклера, 9, офіс 1.

Головуючий суддя О.В. Шишкін